Росія застосовує чотири ключові наративи щодо військовополонених та зниклих безвісти – ЦПД 12.08.2026 19:40 Укрінформ
Центр протидії дезінформації при РНБО в межах дослідження російських інформаційних кампаній, пов’язаних із військовополоненими, обмінами та зниклими безвісти, проаналізував понад 94 тис. публікацій з близько 24 тис. джерел та виявив чотири основні деструктивні наративи Росії.
Про це під час пресконференції в Укрінформі повідомив керівник департаменту протидії інформаційним загрозам національній безпеці Центру протидії дезінформації при РНБО Кирило Вікторов.
Як він зазначив, дослідження охопило період з 1 січня до 11 серпня 2026 року. За допомогою спеціалізованого програмного забезпечення було проаналізовано понад 94 тис. публікацій з майже 24 тис. джерел. Аналіз включав українсько- та російськомовні сегменти інформаційного простору, а загальна кількість переглядів опрацьованих матеріалів сягнула 419 млн.
Представник ЦПД окремо зауважив, що не всі проаналізовані публікації містили деструктивні наративи. Аналітики виділяли повідомлення, які Росія використовує для реалізації інформаційних операцій, а також визначали відповідні наративи та їхні цілі.
«Основна закономірність, яку показав наш аналіз: Росії часто не потрібно вигадувати саму подію. Достатньо використати реальну подію і нав’язати аудиторії потрібне її пояснення», – сказав Вікторов.
За його словами, перший основний напрямок — поширення тверджень про нібито небажання України повертати своїх військовополонених. Російські та проросійські ресурси системно просувають тезу, що Україна нібито відмовляється від обмінів, не хоче повертати окремих військовополонених або зацікавлена лише у поверненні певних категорій військових.
«Таким чином відповідальність за складність або затримку обмінних процесів намагаються перекласти на Україну, на українську сторону», – пояснив представник ЦПД.
Другий напрямок, за словами Вікторова, стосується маніпуляцій із темою зниклих безвісти. Російські ресурси намагаються заповнити інформаційну невизначеність власними поясненнями, зокрема поширюють твердження, нібито статус зниклого безвісти використовують для приховування реальної кількості загиблих або уникнення виплат їхнім родинам.
Третій напрямок, за словами представника ЦПД, полягає у формуванні позитивного образу російського полону. Для цього РФ використовує відео та заяви українських військовополонених, у яких акцентують на нібито хорошому ставленні з боку Росії, небажанні повертатися в Україну або знову йти на фронт.
«Людина, яка перебуває в полоні, не може вважатися вільною учасницею інформаційної комунікації, особливо коли ми говоримо про російський полон», – підкреслив Вікторов.
Четвертий напрямок він назвав дискредитацією України через поширення фейків та дезінформації про нібито неналежні умови утримання російських військовополонених, відсутність медичної допомоги, погане харчування, побиття чи інше жорстоке поводження.
Представник ЦПД зазначив, що в результаті формується чітке викривлене уявлення: «Росія нібито гуманно ставиться до українських військовополонених, а Україна, навпаки, нібито жорстоко поводиться з росіянами».
Він наголосив, що ці наративи є взаємопов’язаними та мають спільну мету – підірвати довіру до України. За його словами, йдеться про підрив довіри військовослужбовців до держави, родин – до інституцій, які займаються пошуком і поверненням людей, громадян – до підтвердженої інформації, а також міжнародних партнерів – до України.
Вікторов підсумував, що особливо сприятливими для таких інформаційних операцій є періоди, коли увага до теми різко зростає – під час обмінів, переговорів, появи списків або нової інформації про військовополонених і зниклих безвісти.
Як повідомляв Укрінформ, наразі українські правоохоронці мають дані про понад 114 тис. зниклих безвісти цивільних і військових.
РНБО Списки полонених Росія Зниклі безвісти