Наглядова рада Національного меморіалу Голодомору-геноциду під час свого першого зібрання сформувала керівний склад та окреслила пріоритетні вектори майбутньої діяльності.
Як передає Укрінформ, про це інформує Міністерство культури України.
До складу Наглядової ради увійшли одинадцять представників українських громадських організацій, міжнародних інституцій, закордонного українства та наукової спільноти.
Рада функціонуватиме на постійній основі, сприятиме прозорості функціонування меморіалу, його відкритості для суспільства та міжнародної спільноти, а також забезпеченню узгодженості між державними та суспільними інтересами.
Віцепрем’єрка України з питань гуманітарної політики, міністерка культури України Тетяна Бережна висловила вдячність членам Наглядової ради за готовність долучитися до розвитку меморіалу та окреслила першочергові завдання.
«Основна функція Наглядової ради – забезпечити належний нагляд за діяльністю меморіалу. Серед першочергових завдань – завершення зведення другої черги музейного комплексу та створення постійної експозиції. Не менш важливими є систематична робота з мобілізації міжнародного фінансування, відкритість та підзвітність установи», – зауважила Бережна.
Вона також підкреслила, що меморіал має слугувати місцем збереження пам’яті про мільйони жертв Голодомору-геноциду, а також сучасним майданчиком для наукових, освітніх та міжнародних заходів.
«Розбудова Національного меморіалу Голодомору-геноциду – це наш обов’язок перед загиблими, їхніми нащадками та майбутніми поколіннями українців. Меморіал повинен зберігати імена та історії людей, стимулювати дослідження, співпрацювати з молоддю та доносити правду про Голодомор у світі. Вірю, що професіоналізм та досвід членів Наглядової ради допоможуть втілити ці завдання у конкретні результати», – додала Бережна.
Перше установче засідання провів перший заступник міністра культури Іван Вербицький. Під його керівництвом працювала робоча група, яка займалася формуванням складу Наглядової ради.
Під час відкритого голосування члени Ради обрали її керівний склад.
Головою обрано Президента України у 2005–2010 роках Віктора Ющенка;
заступником голови – Надзвичайного і Повноважного посла Канади в Україні у 2014–2019 роках Романа Ващука;
секретаркою – засновницю та голову Мережі нащадків Голодомору Ольгу Сороку.
Ющенко зазначив, що мобілізація ресурсів для завершення другої черги музейного комплексу є одним із ключових завдань Наглядової ради.
«У країні, яка перебуває у стані війни, говорити про це непросто, адже завжди існують нагальніші питання, які не можна ігнорувати. Тому пошук фінансування набуває особливого значення. До нього необхідно залучити два потужні джерела: національне – можливості українського бізнесу та економіки – і потенціал закордонного українства», – наголосив він.
За словами Ющенка, Національний меморіал Голодомору-геноциду зміцнює національну та державну суб’єктність України. Його повноцінна розбудова набуває особливої ваги в умовах війни, коли Росія знову вчиняє геноцид проти українського народу.
Генеральна директорка Національного меморіалу Голодомору-геноциду Леся Гасиджак представила основні досягнення установи за останні чотири роки. За цей період музейну колекцію поповнено на 234%. Співробітники меморіалу здійснювали експедиції та записували свідчення очевидців Голодомору та штучного масового голоду 1946–1947 років, формували Архів усної історії Голодомору, готували нові публікації та здійснювали оцифрування музейних експонатів.
Меморіал також продовжує роботу над проєктом постійної експозиції та реалізує міжнародний проєкт технічної допомоги від уряду Канади. Його впроваджують Cowater International та Канадсько-українська фундація, а меморіал є отримувачем цієї допомоги.
Окрему увагу учасники зібрання приділили роботі установи в умовах повномасштабної війни, збереженню музейної колекції та підготовці приміщень до осінньо-зимового періоду.
Світ все краще усвідомлює масштаб Голодомору та його значення для української історії – канадський експерт
За результатами зустрічі члени Наглядової ради визначили ключові напрями діяльності та домовилися підготувати конкретні пропозиції до наступного засідання.
Як інформував Укрінформ, у Києві відкрито пам’ятний знак дипломатам і журналістам, які у 1932–1933 роках інформували світ про Голодомор в Україні.
Фото: Мінкульт