Ліс неприємних чудес для окупантів: що зараз відбувається у Серебрянському лісі

Фото: Денис Зелений/Національна гвардія України

Випаленою плямою на зеленій карті України став Серебрянський (він же Кремінській, через близькість містечка Кремінна) ліс у Луганській області. Там вже кілька років проходить лінія фронту, постійно йдуть бої, через що ліс практично зник, залишивши лише обгорілі пеньки. Зникли червонокнижні рослини та трьохсотлітні дуби, втекли геть або загинули від вибухів та обстрілів звичайні та рідкісні тварини. Ліс із перлини луганської флори та фауни перетворився на засіб укриття для солдатів.

Ботанічний заказник перетворився на місце битви

Українські військові називають його «ліс чудес». Так, там було на що подивитися – адже ліс входив до ботанічного заказника місцевого значення «Серебнянський», частина масиву поповнила «Смарагдову мережу» України.

Сосновий ліс почали висаджувати одразу після закінчення Другої світової війни – треба було відновити понівечену рослинність Луганщини. Так що Серебрянський ліс не дуже й старий, що, втім, не применшує його, на жаль, уже колишньої краси. Йому не пощастило – опинився на кордоні Луганської та Донецької областей: саме туди рвуться російські агресори, бажаючи за всяку ціну вийти на адміністративні кордони регіонів і захопити області повністю.

Ліс перетворився на поле битви. Фото: ФБ Гроза. 3-й батальйон бригади “Буревій”

Спікер оперативно-стратегічного угрупування «Хортиця» Назар Волошин у коментарі LIGA.net повідомив, що окупанти намагаються в Серебрянському лісі прорвати лінію української оборони та покращити своє становище на Лиманському напрямку. Але десятки штурмів щодня не приносять їм поки що успіху.

– Завдання окупантів – зрізати Сіверський виступ і зайти в тил Сил оборони у Серебрянському лісництві. Ворог намагається прорвати лінію оборони українських захисників у районі населених пунктів Терни та Невське, щоб потім вийти до району Лимана. Але успіху ці спроби не мають, – наголосив спікер.

Ліс потрапив під удар із двох сторін. Росіяни заливали його вогнем, закидали снарядами та бомбами з літаків. Якщо росіянам вдасться захопити все лісництво, вони зможуть підійти до смт Білогорівка – а далі вже межа регіону, Слов’янськ та Краматорськ. Але, як казали давні спартанці, «якщо»…

Найвідоміше фото Серебрянського лісу зняв Денис Зелений, офіцер батальйону “Хорів” бригади Нацгвардії “Буревій”. Денис загинув на початку травня 2024 року. Фото: Денис Зелений

Були плани

А плани на Кремінські ліси ми мали великі. За словами глав Державного агентства розвитку туризму України Мар’яни Олеськів, на цій території планувалося створити національний парк, який міг би стати туристичною локацією регіону. Але зараз на місці «парку» – кілометрові окопи, бліндажі та дерева, що згоріли.

Вогонь знищує ліс щодня. Постійні бойові дії плюс аномальна спека, коли стовпчик термометра перевалював за позначку +40, стали причиною постійних пожеж, кількість яких доходить до 50-60 на добу з початку липня. При цьому вогонь вже захоплює окраїнні вулиці окупованої Кремінної та інших населених пунктів. Окупаційна влада розводить руками і визнає, що не здатна боротися з вогнем. У Кремінній вже вигоріла ціла вулиця, і це ще не кінець катаклізму. Ще навіть не середина липня, найспекотнішого періоду літа.

Серебрянський ліс до війни. 2011 рік. Фото: before-war-after.com

“Відновити неможливо”

Згадана «Смарагдова мережа», вона ж Nature 2000, вона ж Emerald – це особливо цінна природна територія, з погляду Європейського Союзу, який офіційно називає її «Територія особливого природоохоронного інтересу». Такі території створюються по всій Європі та деяких країнах Африки. До «Смарагдової мережі України» входять 377 місцевостей загальною площею 8 млн гектарів. Тут охороняються бурий ведмідь, чорний лелека, рись, орлан-білохвіст і більше двох сотень інших видів тварин і рослин і більше сотні типів житла.

Вся територія Кремінського лісу, від Кремінної до Ямполя і далі до Слов’янська, входить до «Смарагдової мережі». Точніше входила. Це місце вже не становить жодного інтересу, крім військового. І якщо ще кілька років тому можна було приблизно уявити масштаби відновлення Кремінського лісогосподарства, то зараз про це говорити не доводиться. Навіть оцінити масштаби руйнувань лісу поки що неможливо – що вже казати про відродження…

– Те, що було знищено, відновити там уже неможливо, – констатував у коментарі «Коротко про» колишній голова лісогосподарства Віталій Рубан. – Те, яким було лісництво, таким воно вже ніколи не буде. Завдано дуже і дуже сильної шкоди.

Розмінувати територію лісу, очистити та підготувати ґрунти, практично з нуля висадити знову сосни, повернути тварин – все це потрібно, але все це навряд чи буде скоро. Якщо пощастить – лише наші діти та онуки побачать відроджений Серебрянський ліс. Ми ж, на жаль, його втратили.