Єдиний реєстр зброї: чим небезпечна монополія МВС

Фото: Brett Hondow з сайту Pixabay

Влітку цього року українські автоматизовані системи обліку мають поповнитися новим Єдиним реєстром зброї. В інтерв’ю агенції “Інтерфакс – Україна” голова МВС Ігор Клименко анонсував його запуск 23 червня. На думку розробників, новація сприятиме ефективному контролю за законним обігом зброї, запобігатиме незаконному, забепечить прозорість дозвільно-реєстраційної діяльності, перешкоджатиме корупції в цій сфері і просто полегшить життя власникам зброї.

Що це за реєстр і які щодо нього можуть бути заперечення, з’ясовувала KP.UA.

Електроніка замість паперу

У тестовому режимі реєстр хочуть запустити вже за кілька тижнів. На сайті Міністерства внутрішніх справ є презентація проєкту, в якому пояснюється, що об’єктами обліку будуть фізичні та юридичні особи, власне зброя – поодинично і місця її зберігання. Реєстр міститиме всі дані про видачу ліцензій на торгівлю зброєю, оформлення, переоформлення чи анулювання дозволів на володіння, навчання, логістику, контроль тощо. Одною з переваг називають те, що ряд документів, які зараз існують у паперовому вигляді, буде переведено в електронний. Таким чином, дозвільна система, суб’єкти господарювання та експертні служби позбудуться великих стосів паперу, на які скаржиться Ігор Клименко.

– Ми хочемо, щоб українцям було зручно користуватися електронними сервісами. У кожного громадянина буде свій електронний кабінет з повною інформацією про його зброю, про терміни перереєстрації, про перевірки, відмітки купівлі-продажу, – сказав очільник МВС.

Вся зброя, наявна у торгових мережах, зосередиться в єдиній електронній базі. Лежачи на канапі, можна буде її переглянути і замовити вподобане, якщо є дозволи. Правда, їхати за товаром доведеться особисто, бо кур’єрів на розвозку не ліцензуватимуть.

Голова МВС повідомив, що сьогодні на руках у громадян України офіційно знаходиться 1 мільйон 300 одиниць різного виду зброї, а на складах в найбільших магазинах лежить приблизно 70 тисяч одиниць. Все буде включено в реєстр, який далі поповнюватиметься.

Закону немає, а уже створюють реєстр

Створення Єдиного реєстру зброї передбачено законопроєктом №5708 про право на цивільну вогнепальну зброю. Документ був прийнятий за основу 23 лютого 2022 року. І хоч більше 9 років триває війна, навколо проблеми права українців на самозахист продовжуються палкі дискусії, яким не видно краю. Різні групи впливу б’ються за свою редакцію законопроєкту.

Георгій Учайкін. Фото: facebook.com Георгій Учайкін

– Закон не прийнятий, а міністертво Клименка уже пише реєстр, – коментує ситуацію голова наглядової ради Української асоціації власників зброї Георгій Учайкін. – Виникає купа питань: де технічне завдання, що робити, коли в законі будуть прописані інші норми, на підставі яких тендерів обирали розробника програми? Реєстр, безумовно, потрібний, але створювати його треба правильним способом. Така важлива електронная система не повинна бути під контролем виключного одного відомства.

Також експерт вважає, що перед тим, як переносити інформацію з паперів на електронні носії, має бути проведений незалежний аудит.

 – Позиція нашої асоціації така, що говорити про адміністрування реєстру Міністерством внутрішніх справ можна тільки після того, як буде створена слідча комісія Верховної Ради і будуть знайдені відповіді на питання, куди ділися сотні автоматів і тисячі патронів, які видавали “тітушкам” під час Майдану, чому нагородну зброю отримав кримінальний авторитет “Князь” і за що її свого часу дали Іллі Ківі, – каже Георгій Учайкін.

Якщо охоронця призначити ще й комірником…

В кінці зими – на початку весни 2021 року в системі МВС стався гучний скандал. Ігор Клименко, який тоді очолював Національну поліцію, розпорядився розформувати дозвільну службу через сталу систему корупції.

«Дозволи видавалися з кричущими порушеннями, інколи навіть без участі громадянина, на якого оформлялася зброя. Оголошення про оформлення зброї без документів продажні поліцейські безсоромно розміщували в групах популярних месенджерів. В нас є інформація про більше двох тисяч випадків видачі дозволів на зброю з грубими порушеннями процедури та законодавства, використовуючи підроблені документи», – цитувала пресслужба слова керівника НПУ.

– Насправді, всі, хто був у схемах, залишилися. Призначили кількох цапів-відбувайло, але нікого не посадили, – нагадує Георгій Учайкін. – Минає два роки, і тепер уже міністр Клименко призначає тих самих людей керувати реєстром зброї. Ще раз наголошую: реєстр потрібний, паперовий документообіг треба переводити в електронний. Але адмініструвати базу повинні або Мін’юст, або Мінцифри. МВС має бути оператором з високим рівнем доступу, але не монопольним розпорядником. Інакше будуть приховані вже скоєні порушення і продовжать припускатися нових.

Експерт вдається до аналогії:

– Це те саме, що призначити охоронця складу за сумісництвом комірником, а ще й дати йому права бухгалтера.

Найжважливіше – це збереження інформації

В Українській асоціації власників зброї нагадують, що Міністерство юстиції і Міністерство цифрової трансформації уже адмініструють більшість реєстрів в Україні. Отже, на їхній досвід можна покластися. Це по-перше.

По-друге, коли справу ведуть два відомства, в електронному вигляді важче щось підтасувати – ризик корупції знижується.

І третя дуже важлива складова – це збереження інформації.

– На жаль, система МВС має досить негативний досвід в цьому плані, – продовжує Георгій Учайкін. – Всі бази, що були в її розпорядженні, зливаються. На окупованих територіях рашисти разом з колаборантами з місцевої поліції приходять до власників зареєстрованої зброї, щоб її вилучати. Це ж людей наражають на смертельну небезпеку, і трагічні випадки уже є! МВС мусить мати тільки контрольований доступ до реєстру зброї, а не монопольне ним володіння.

Однак, судячи з риторики Міністерства внутрішніх справ, там питання вважають вирішеним. Ігор Клименко уже навіть бачить в реєстрі місце для так званої трофейної зброї, яка прийшла з фронту чи іншим чином потрапила в руки громадянам.

– Ми хочемо, щоб вся ця зброя саме зараз була просто зареєстрована в органах поліції, вона буде повертатися громадянам до закінчення воєнного стану, – сказав міністр.

Люди повірять тільки закону

Питання, як бути з трофейною зброєю, постало не сьогодні. З одного боку, закон каже, що все захоплене у супротивника чи знайдене трофейне озброєння і майно є власністю держави. З іншого – невідворотний факт, що на руках у населення зосереджений чмалий арсенал, який розкидала війна.

Про легалізацію трофейної зброї, за виключенням вибухових речовин, гранат та гранатометів, говорилося і на рівні МВС. Нині формула така, що людина приносить до поліції зброю, ставить на облік і забирає собі до кінця війни. А після офіційно здає, продає чи переробляє. Наприклад, бойовий автомат на мисливський карабін. Однак немає офіційного документу, де цей порядок був би чітко затверджений.

На думку нашого експерта, крапку в дискусії про трофеї мусить поставити тільки закон про цивільну зброю. Інакше люди не матимуть віри і волітимуть приховати відібране у ворога або знайдене.

– Ніхто не буде нічого в поліцію приносити, – вважає Георгій Учайкін. – Особливо ті, хто пережив пекло окупації. Є у них гарантії, що не доведеться пережити його знову, що війна закінчиться за місяць або два? Зі зброєю, що осіла на руках у населення, нам доведеться вирішувати проблеми ще кілька років після закінчення війни. Дуже важко буде пояснити, що це все остаточно, бо йдеться про збереження життя.

До речі

Стаття ст. 263 Кримінального кодексу, яка визначає відповідальність за зберігання, носіння, передачу вогнепальної зброї, не втратила своєї дії в умовах воєнного стану. В то же час 10 березня минулого року набув чинності закон “Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України”, який дає право чинити спротив збройній агресії, використовуючи будь-яку зброю. Але не пізніше 10 днів після закінчення воєнного стану отриману під час війни вогнепальну зброю треба буде здати в Нацполіцію.

Источник: kp.ua