У Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї вперше після тривалої перерви зазвучав старовинний рояль, якому понад сто років. Інструмент десятиліттями зберігала одна родина, а згодом його передали музею. Відновити та налаштувати рояль вдалося завдяки благодійному збору.
«Музика лунала на всю вулицю»
Рояль виготовила 1905 року австрійська фірма «Antonín Petrof». Власник рояля Володимир Кравченко каже, що інструмент був його сімейною реліквією та передусім асоціювався з дитинством.
«Компанія виготовляла інструменти поштучно, тобто це не серійне виробництво. Практично кожен інструмент автентичний, і його створювали лише на замовлення. Щодо цього рояля, не знаю, хто та коли його замовив», – пояснює Володимир.
1940 року бабусю та дідуся Володимира Кравченка, які були педагогами, направили з Києва на роботу на Буковину. Коли їм надали житло, рояль уже був у будинку. Достеменно невідомо, кому він належав до цього.
«Він потрапив у хороші руки. Мій дід грав на роялі, проте ніколи не навчався цьому професійно, був самоучкою. Але грав дуже добре», – пригадує Володимир.
У домі звучали класичні композиції Бетховена, Моцарта та Шопена. Згодом грати на роялі навчилася і старша сестра Володимира, яка, на відміну від старшого родича, таки закінчила музичну школу.
«Я був малим, рояль стояв біля вікна, дід відчиняв вікна – і музика лунала на всю вулицю, іноді люди проходили, іноді зупинялися, щоб послухати. Він грав для себе, для сусідів і для всієї вулиці. Жодного разу ніхто не скаржився на гучну гру», – розповідає Володимир.
Його дід помер 1976 року, а торік – сестра. Чоловік залишився єдиним із родини, а рояль успадкував разом із пов’язаними з ним дитячими спогадами.
Володимир не грає на музичних інструментах. До того ж рояль тривалий час стояв без використання, тому потребував реставрації і налаштування. Чоловік вирішив передати його музею.
«Буду радий, якщо тут відбуватимуться заходи, люди будуть приходити і слухати музику. Вважаю, що це найкраще рішення в моєму випадку, тому що речі повинні дарувати людям радість, а не стояти десь під чохлом у кутку», – каже він.
Кошти зібрали за 10 днів
Відновленням рояля зайнялися після того, як кураторка культурних проєктів та культурна менеджерка Оксана Чміль, яка працює у громадській організації «Лабораторія культурних досліджень», почала співпрацювати з музеєм. Разом вони знімали вебсеріал про музей і згодом задумали розширити цю співпрацю.
Тоді директорка музею Тетяна Мінаєва розповіла Оксані про рояль, який не був у робочому стані.
«У межах нашого грантового проєкту ми не могли це профінансувати, бо в нас це не було передбачено. Але подумала, що як приватна особа можу долучитися, організувати збір», – каже Оксана.
Тоді Тетяна Мінаєва вже спілкувалася з майстром, який також ремонтує та обслуговує деякі інструменти філармонії. Він оглянув рояль і визначив, що його можна відремонтувати та налаштувати.
Оксана відкрила банку на збір. Необхідну суму вдалося зібрати за 10 днів.
«Долучилися до збору дуже багато людей – і знайомих мені, і незнайомих, з якими я познайомилася завдяки цьому збору. Навіть люди не місцеві жертвували гроші», – розповідає вона.
Майстер забрав знімну частину рояля до майстерні, де її почистив та відремонтував. Інструмент, імовірно, давно не обслуговували, тому деякі деталі потребували ремонту.
На знятій частині знайшли серійний номер, за яким можна простежити інформацію про виготовлення рояля. Також майстер виявив напис про те, що 1967 року інший фахівець уже обслуговував цей інструмент. Свій підпис майстер, який відновлював рояль тепер, також залишив на невидимій частині всередині.
Після ремонту інструмент налаштували. Також підрихтували клавіші, які постраждали від тривалого невикористання.
«Чернівчани схильні займатися благодійністю, і це чудово, що вони відгукнулися на таку музейну історію, бо музей – це публічне місце, яке доступне багатьом. Тепер ми маємо можливість слухати цей відновлений звук. Бо зараз роялі виготовляють за іншою технологією, вони не звучать, як цей», – підсумовує Оксана.