Просто так ніхто не копатиме: Експерти про угоду щодо рідкоземельних металів

Фото: ФБ NADRA.info

Зброя в обмін на природні скарби. Приблизно так українці оцінюють намір Дональда Трампа продовжувати підтримувати нашу державу під гарантію доступу до українських рідкісноземельних металів.

Першим таку пропозицію зробив Володимир Зеленський, представляючи в жовтні минулого року свій План перемоги. Природні поклади він оцінив у трильйони доларів США, згадавши, зокрема, про уран, титан, літій, графіт та інші стратегічно цінні ресурси.

Тема не так щоб дуже нова, в Україні давно говорили про пошук зарубіжних інвесторів для видобутку рідкісноземельних металів. Зараз проблема актуалізувалася через війну. На переконання Зеленського, угода зі США посилить економічний тиск на Росію, зарубіжні медіа пишуть, що американський інтерес полягає у конкуренції з Китаєм, який зараз є основним гравцем на «рідкісноземельному» ринку. А наш простий народ, звиклий все розглядати крізь призму «зради», непокоїться, що Україну перекопають, обберуть, додадуть проблем і без того багатостраждальній екології. Журналістка Коротко про поспілкувалася з експертами.

Ми не можемо заперечувати прогрес, але треба бути обачними

Рідкісноземельні метали – це велика група хімічних елементів з унікальними властивостями, через що їх вважать незамінними у виробництві електронної, оптичної та медичної техніки. Вважається, що інтерес для іноземців в Україні можуть становити уранові руди (перше місце в Європі і 11-те в світі), графіт (входить в п’ятірку провідних держав по видобутку), титан (до топ 10 країн) і основне – літій.

На відміну від урану, титану і графіту видобуток літію не проводиться. Проте є чотири вже розвіданих родовища у Кіровоградській, Донецькій та Запорізькій областях. У 2022-му фахівці з Національної академії наук підрахували, що на цих ділянках може бути до 500 000 тонн сировини. Два родовища знаходяться на окупованих територіях, два – на вільних.

Фінансовий аналітик Олексій Кущ зважив плюси і мінуси від можливих домовленостей зі США. До перших він відніс технології, які будуть застосовуватися для видобутку копалин і яких Україна не має. До других – втрату власних ресурсів, посилення сировинного характеру української економіки і забруднення екології аж до підвищення радіаційного фону.

– Таке можливо, – прокоментував для Коротко про директор Київського екологічного центру Володимир Борейко. – Будь-який видобуток природних копалин наносить шкоду нашому навколишньому середовищу. Але одна справа, коли йдеться про видобуток піску, інша – про видобуток літію або берилію. Оголяються схили, породи, які справді можуть містити радіоактивні елементи.

Експерт нагадує, як в серпні минулого року в Сербії спалахнули масові протести проти видобутку літію в долині Ядар – найбільшому родовищі в Європі. Проєкт зупинили під тиском екологів і мали намір відновити після підписання угоди з Євросоюзом.

– Треба бути досить обачними. Ми не можемо заперечувати прогрес. Зрозуміло, що «зелений перехід» – ті ж сонячні панелі, акумулятори для електромобілів – потребують рідкісноземельних металів. Йдеться також про чипи для розвитку штучного інтелекту. Але тут питання в тому, щоб Україна, по-перше, дійсно не втратила всі ресурси як держава. По-друге, щоб ми не дозволили на нашій території використовувати застарілі технології, які знищать наше довкілля і найнебезпечніше – воду, – зазначає президент Професійної асоціації екологів України Людмила Циганок. – У Південній Америці, Австралії, де літій видобувають старим кар’єрним способом, від місцевих жителів вода просто пішла.

У надрах України заховані рідкісні копалини на трильйони доларів. Фото: wikipedia.org

Технології можуть включати сто і більше операцій

Доктор геологічних наук, професор кафедри геології нафти і газу Інституту геології Київського національного університету Віктор Нестеровський нагадує, що перед будь-якою розробкою копалин проводиться екологічна експертиза.

Професор кафедри геології нафти і газу Інституту геології Київського національного університету Віктор Нестеровський. Фото: ФБ Студентський парламент ННІ “Інститут геології”

– Хвилюватися через екологію не варто, мова не про це, – каже вчений. – Копалини, про які йдеться, тому й називаються рідкісними, що не формуються у великих концентраціях, а перебувають у розсіяному стані. Це не видобуток руди, яку підняли із шахти, збагатили – і все. Тут потрібні технології, які можуть включати сто і більше операцій, щоб отримати невелику часточку елементу. Потрібна високотехнічна база і великі кошти. Тому більшість рідкісноземельних металів, якими ми володіємо, ми не розробляли, бо не було можливості. Якщо така можливість з’явиться, то буде дуже добре.

Професор згадує, що до окупації частини Донбасу Україна була одним з найбільших постачальників германію (елемент, що використовується у радіоелектроніці й приладобудуванні) в Європі.

– Германій також вважається рідкісним елементом, його видобувають, зокрема, із золи, що залишається після коксування вугілля. Цю технологію ми освоїли. Але залишається багато інших, до яких не маємо доступу і справді потребуємо сторонньої допомоги. Наприклад, видобуваємо руду і просто її імпортуємо. А той, хто купує, не просто переплавляє, а ще й видобуває з нашої руди рідкісні хімічні елементи. Тобто мова йде про більш ефективне використання сировини.

Для більшого розуміння Віктор Нестеровський згадує казус часів Союзу:

– З Японією був укладений контракт на постачання деревини з Далекого Сходу. Дерева зрубали, обдирали кору, щоб чисто було. А японці кажуть – ні, ми замовляли цілу. Виявляється, їм цінна була саме кора, бо вони з неї добували хімічні елементи. Дерево росте на грунтах, грунти утворюються завдяки руйнації порід, деревина все те всотує і накопичує у корі.

Є спеціальна процедура – як оформляти землю і дозвіл

Окрім екології, багатьох лякає втрата контролю над нашими родовищами і землями. У коментарях про угоду щодо рідкісноземельних металів нерідко можна зустріти зойки: «американці прийдуть і все в нас заберуть, «прийдуть і все перекопають».

– Ніхто не буде просто так копати. Щоб копати, у нас є власні сили. Перш ніж копати, має бути геологічна розвідка, оцінка ресурсів, – пояснює професор Нестеровський. – І сучасні технології – це не просто про «копати». У нас не вистачає гарної техніки, гарної промисловості. От на Житомирщині є багатющі гранітні відвали. Ми використовуємо граніт як облицювальний матеріал, а він містить у собі багато рідкісних елементів. Якщо нам дадуть технологію, як з цими відвалами працювати, то це буде дуже корисно. Бо самі ми з таким зараз не впораємося, хіба, може, років через сто.

Заперечує версію «масового копання» і голова комітету із земельного права Асоціації адвокатів України Віктор Кобилянський.

– Це так просто не працює. По-перше, зараз ми бачимо тільки заяви. По-друге, для користування надрами є спеціальна процедура – як оформляти землю, як отримувати з аукціону спеціальний дозвіл на розробку надр, є перелік заборон. Є передбачена рентна плата. Чи українська компанія, чи іноземна буде добувати рідкісноземельні метали, однаково кошти йтимуть у державний бюджет, – наголошує юрист. – Щодо вивозу сировини, то порядок визначається міжнародними угодами, які передбачають оподаткування і мито. Я особисто жодної “зради” не бачу, тут більше політика.

Источник: kp.ua