Поміркуйте: ви дивитесь свій улюблений телесеріал, і ви переконані, що чудово знаєте одного з його героїв — ніби він ваш щирий товариш. Для деяких людей, особливо тих, хто відчуває себе ізольовано, це почуття може бути дуже істинним. І зараз науковці довели: мозок таких людей дійсно розцінює уявних героїв майже так само, як існуючих друзів.
Нинішня людина проводить чимало часу перед екраном — переглядає телешоу, грає у відеоігри, читає книги. Це особливо характерно для тих, хто рідше взаємодіє з іншими. Коли людина відчуває себе відстороненою, вона частіше тікає у вигадані світи — це називають ескапізмом. Подібні світи можуть здаватися більш безпечними, привабливими або просто комфортнішими за реальність.
Але чи здатний персонаж серіалу замінити реального друга? Психологи Тімоті Брум (Дартмутський коледж) і Ділан Вагнер (Університет штату Огайо) вирішили дослідити це науковим шляхом. Вони оприлюднили свої результати у виданні Cerebral Cortex.
Для дослідження вони запросили 19 шанувальників серіалу HBO «Гра престолів». Учасникам запропонували обрати того героя, який їм найбільше до вподоби і з ким вони найбільше себе ідентифікують.
Згодом кожному робили функціональну МРТ-діагностику — це нешкідливий метод визначити, які частини мозку активні у певний момент. Під час сканування учасникам демонстрували різні імена: їхнє власне, імена дев’ятьох реальних друзів і дев’ятьох героїв «Гри престолів». Поруч із кожним ім’ям з’являлася риса характеру — наприклад, «розумний», «відданий», «засмучений» тощо. Людям було необхідно вирішити, чи підходить ця риса відповідній особі.
Дослідники зосередилися на одній конкретній зоні мозку — медіальній частині префронтальної кори (mPFC). Вона активізується, коли ми розмірковуємо про себе чи про інших людей, з якими нас щось об’єднує.
Результати виявилися вражаючими
— У людей, які не відчували себе самотньо, мозок чітко розрізняв реальних друзів і вигаданих героїв.
— А ось у більш самотніх учасників реакція мозку на улюбленого героя була майже ідентичною реакції на реального друга.
Це свідчить про те, що для самотніх людей вигадані персонажі можуть відігравати роль соціального замінника — дарувати відчуття зв’язку, підтримки, приналежності до чогось.
Цікаво, що навіть у найменш самотніх учасників улюблений герой «Гри престолів» викликав більш виражену нейронну реакцію, ніж інші персонажі серіалу. Тобто навіть якщо людина не потребує заміни друзів, вона все одно може встановлювати емоційний зв’язок із певним героєм.
Таким чином, вигадані герої — це не просто забавка. Для багатьох вони стають частиною внутрішнього світу, а часом і справжньою емоційною підтримкою.
Поділитися