Волейболістка Дар’я Шаргородська: Бути рушієм команди – це непросто
Фото: kamyanske.com.ua
Тріумф жіночої збірної України з волейболу на Золотій Євролізі – визначна подія для нашого колективного спорту. Війна вплинула на нього набагато відчутніше, ніж на змагання, де спортсмени змагаються в особистих дисциплінах. Ситуація склалася так, що деякі клуби зникають, інші позбавляються фінансування. Для командних збірних багато в чому зараз має значення форма лідерів команд, котрі грають за кордоном.
Один із таких прикладів – зв’язуюча (гравець, чиє головне завдання – адресувати м’яч атакуючим для нападу) збірної України з волейболу Дар’я Шаргородська, котру було обрано найкориснішим гравцем “Фіналу чотирьох” Золотої Євроліги.
Про власні звершення на ігровому полі та життя поза спортом вона поділилася з кореспондентом Стисло про.
Ліга Націй – це наш шанс
– Дар’є, ви разом з командою стали переможницями Золотої Євроліги. Що особисто для вас означає це надбання?
– Я гадаю, що цей виграш був цілком виправданим. І для нас це не тільки нагорода, а засвідчення того, що ми, як колектив, рухаємося у правильному напрямку.
– У чому полягає таємниця такої сильної та впевненої гри команди протягом турніру?
– Ми як єдине ціле, ми ансамбль, в котрому всі підбадьорюють один одного. Ми прагнули не випускати з уваги головне, незважаючи на обставини на ігровому майданчику. А таємниця – очевидно, віра, самовіддача та завзятість на кожному тренуванні.
– Що очікує нас далі? Які можливості у команди? Чи є в неї потенціал для Ліги Націй?
– Ми бажаємо проявити себе на найвищому рівні. Ліга Націй – це шанс і змога продемонструвати, на що ми спроможні. Найголовніше – не втратити командний запал і продовжувати свій прогрес.
Дар’я – ключова волейболістка збірної України. Фото: інстаграм Дар’ї Шаргородської
Зв’язуюча – це лідер команди
– У 2024 році ви переїхали до Казахстану, де стали частиною клубу «Жетису». Там вдалося здобути перемогу в чемпіонаті, Кубку та Суперкубку, а також Лізі чемпіонів Азії. Як вам в Казахстані?
– Мені дуже затишно в Казахстані. В клубі все прекрасно. Існує взаємоповага та професійне ставлення. І всі дівчата дуже допомагають і підтримують. З боку колективу та тренерського складу відчувається дуже велика підтримка.
– Який стан справ в українському волейболі? Війна призвела до зникнення багатьох команд, насамперед через брак фінансування. Чи правильно я розумію, це той фактор, який відкидає наш волейбол на багато років назад?
– На жаль, так. Чимало клубів припинили існування та втратили можливість змагатися через те, що відсутнє фінансування. Тому багато кваліфікованих гравців поїхали грати за кордон. Через це рівень чемпіонату став значно нижчим. Однак, разом із тим, є ті, хто продовжує грати, боротися, далі показує гарний волейбол, попри війну в країні, і це викликає велику шану.
– Чи краще для збірної, що багато дівчат зараз грають за кордоном? Це робить команду сильнішою?
– Так, безумовно. Чим більше гравців мають досвід у сильних лігах, тим кращим є рівень збірної. Коли ти граєш проти топових суперниць світового рівня – це справді дає прогрес. Коли ми приїжджаємо до збірної, кожного року ми демонструємо щось нове, чого навчилися там.
– Ви зв’язуюча. Якими ігровими якостями необхідно володіти? І чи є вони у вас? Чи хочете щось вдосконалити у своїй грі? І що саме?
– Зв’язуюча – це стратег команди. Це важка та відповідальна позиція. Потрібно бути врівноваженою, рішучою, вміти аналізувати гру, швидко думати, бути психологічно стійкою. Необхідно мати віру партнерок і знати, що вони завжди допоможуть, тому що не завжди все йде за планом. Так, хочеться поліпшити свою гру, тому що завжди є куди розвиватися. Не слід зупинятися на досягнутому.
Прихильність перетворилася на любов
– Ви одружена. Важко поєднувати сімейне життя і спорт?
– Коли поруч той, хто тебе підтримує і розуміє, то все можливо. Мій чоловік мене підтримує на всі 100 відсотків. І це дає силу і наснагу.
– Розкажіть про свого чоловіка Іллю. Як ви познайомилися і з чого почалася ваша любовна історія?
– Познайомилися, насправді, несподівано. Через спільного знайомого. Спочатку ми спілкувалися як приятелі. Проводили літо разом. Але потім сталося так, що все перетворилося на щось більше, і ось ми тепер разом, він моя підтримка і мій найкращий товариш.
– В Instagram ви завжди усміхнена і привітна. Але яка ви в житті за вдачею?
– Напевно, така ж, як і в Instagram. Постійно усміхнена і мила. Я завжди відкрита до нових знайомств. Однак вмію обстоювати власні межі та завжди готова надати допомогу. З близькими я дуже ніжна – завжди допоможу, завжди пораджу.
– Як любите проводити вільний від спорту час?
– Його не так вже й багато, тому що спорт у моєму житті щодня. Але коли він є, то намагаюся провести час спокійніше. Хочеться побути вдома з рідними, почитати, подивитися фільм, можливо, поїхати кудись на природу.
– Яка музика, кіно і книги вам подобаються?
– Музика, ймовірно, щось легке. Можливо, щось атмосферне. З початку війни максимально перейшла на українських виконавців. Кіно мені подобається – наукова фантастика або трилери. А з книг найбільше імпонує щось художнє або психологія.
– Яка кухня до вподоби?
– Конкретних вподобань у мене немає. Але найбільше, мабуть, мені подобаються українська та італійська кухні. Паста і піца – це те, що я завжди замовляю в кафе і ресторанах. З нашого, звичайно, – борщ і вареники.
З Іллею вони тривалий час дружили, потім усвідомили – це дещо більше. Фото: інстаграм Дар’ї Шаргородської
Довідка Коротко про
Дар’я Шаргородська
Дата народження: 11 квітня 2002 року Зріст / вага: 182 см / 79 кг Амплуа: зв’язуюча (пасуюча)
Клубна кар’єра
2018–2021: «Хімік» (Южне, Україна)
2021–2022: «Аланта–ДНУ» (Дніпро, Україна)
2022–2024: «Прометей» (Кам’янське, Україна)
З жовтня 2024: виступає за «Жетису» (Талдикорган, Казахстан)
Досягнення сезону 2024–2025
Чемпіон Казахстану, Кубок і Суперкубок Казахстану, а також Ліга чемпіонів Азії з «Жетису».
Виступи за збірну України
Ключова волейболістка збірної України, вдало виступила на Золотій Євролізі 2025, де команда завоювала титул, а Дар’я була визнана найціннішим гравцем турніру.