Штанґістка Ольга Івженко: Якби не важка атлетика – грала б на піаніно

Фото: Інстаграм Ольги Івженко

22-річна Ольга Івженко – висхідна зірка світового спорту. На даний момент їй немає рівних серед однолітків у її ваговій категорії (до 58 кг) принаймні в Європі. Розрив із найближчими суперницями на останній першості Європи, де Ольга здобула перемогу, – 21 кілограм. Для важкої атлетики це щось неймовірне. Українка загалом зуміла підняти 210 кг, а конкурентки не дотягли до 200.

Її шлях до європейського подіуму був непростий. Розпочинала діяльність у Попасній (Луганська область). Місто нині окуповане противником, а рідний спортзал атлетки знищений. Згодом була Дружківка вже на Донеччині. Нині лінія фронту наблизилася до околиць і цього населеного пункту. Сьогодні вона тренується у Києві, який дав притулок родині Івженків-переселенців, але й столицю бездоганним місцем для підготовки чемпіонів також складно назвати. Проте це не заважає Ользі з надією дивитися у майбутнє та тріумфувати.

Про медалі юнацького ЧЄ, важку атлетику та дозвілля поза спортом Ольга Івженко розповіла журналісту Коротко про.

“Знала, що повернуся з дому з нагородами”

– Ольго, ви знову абсолютна чемпіонка Європи з важкої атлетики серед молоді – що це означає для вас?

– Черговий етап шляху до ще більших вершин.

– Ви виграли з відривом у 21 кг від найближчої конкурентки. Це вражаючі цифри для важкої атлетики. Про що свідчить такий результат?

– Про те, що я змогла перебороти всі свої вагання, побоювання і маю такий результат.

– З яким настроєм вирушали на ЧЄ? Чи думали перед змаганнями, що з дому привезете одразу три золоті медалі?

– Я завжди налаштовую себе на позитивні емоції. Минулі змагання не були винятком. До того ж я була впевнена, що не залишу турнір без нагород.

– Ви покращили свій же результат минулого юнацького ЧЄ на 18 кг. Це ж неймовірно!

– По-перше, це через те, що була зміна категорій, по-друге, по суті нічого незвичайного не траплялося, це все завдяки щоденним тренуванням і великій-великій роботі над собою.

– Де готувалися до ЧЄ цього разу? У яких умовах?

– Зазвичай готувалися на Олімпійській базі в Кончі-Заспі. Там, наскільки це можливо в умовах війни та з постійними вимкненнями світла, створені для цього всі можливості.

Подивишся на дівчину і не повіриш, що вона запросто підніме вагу, рівну двом власних. Фото: Інстаграм Ольги Івженко

Успіх – це про роботу над собою

–  Як ви вважаєте, чи вдасться бути такою ж успішною і на дорослому рівні? І що для цього потрібно?

– Так, все вийде. Щоб бути успішною і на дорослому рівні, для цього потрібно бути впевненим і дисциплінованим атлетом.

– Які риси важливі для важкоатлета?

–  Психологічна витривалість, сила, міцність.

– Що дала важка атлетика у плані формування вас як особистості?

– Я стала більш упевненою в собі та більш старанною.

– Що вчить більше – перемога чи поразка?

– Особисто мене більше вчила поразка. Після кожної поразки постійно робила самоаналіз, розбір тренувань і всього, що відбувається навколо мене. Дрібниць у нашій справі не буває.

– Як ви даєте раду емоціям перед важливими виступами? Що відчуваєте, перш ніж вийти на вирішальну спробу ривка чи поштовху? Які це почуття?

– Відверто кажучи, перед будь-якими змаганнями я намагаюся взагалі не думати про них, щоб ще до виступу не вигоріти емоційно. Важливо зберігати спокій, а вже на вирішальних спробах можна проявити характер. Особисто для мене головне – не дуже сильно захоплюватися, тому що тоді я не можу контролювати своє тіло, і рух може бути неправильним.

– Успіх у важкій атлетиці – це про талант чи про працю над собою?

– Успіх у важкій атлетиці, як і в будь-якому виді спорту, – це передусім  спланована робота над собою.

– Що вас надихає як спортсменку?

– Прагнення до перемоги та бажання перевершити себе.

Своїми результатами у 2025 році Ольга задоволена. Далі буде… Фото: Інстаграм Ольги Івженко

Найбільше заспокоює спілкування з коханою людиною

– Раніше в інтерв’ю ви розповідали про свою пристрасть до в’язання. Що зв’язали за останній час?

– На жаль, нічого, тому що мої хобі швидко змінюються, і зараз я захопилася кулінарією. На інші заняття просто не вистачає часу.

– Яким було ваше дитинство? І якою ви були в дитинстві? Спокійною, мрійливою чи бешкетницею і шибайголовою?

– Я була різною. Вдома з батьками намагалася бути спокійною, наодинці – мрійливою, з друзями бешкетувала і, звичайно, «отримувала» за це.

– Що вас зараз заспокоює?

– Розмови з коханою людиною.

– Що завжди є в сумці абсолютної чемпіонки Європи з важкої атлетики?

– У мене є все, починаючи з мініаптечки та закінчуючи косметичкою.

– Як вплинуло на ваше становлення те, що, по суті, все ваше життя війна була десь поряд? Попасна на Луганщині, Дружківка на Донеччині, тепер Київщина, де обстріли теж не дають мирно жити…

– Як і на кожного українця. Починаєш більше цінувати те, що маєш, і своїх близьких. І просто радіти спокійним дням.

– Якби не важка атлетика, то чим би займалися у житті?

– Можливо, я б і надалі, як у дитинстві, грала на піаніно або поїхала навчатися за кордон.

Коротко про

– Сила – це?

– Сила – це українці.

– Улюблений трек?

– Always forever («Завжди назавжди») американського інді-поп дуету Cults.

– Ривок чи поштовх?

– Обидві вправи.

– Ранкове чи вечірнє тренування?

– Вечірнє.

– Найскладніше у важкій атлетиці?

– Техніка.

– Кава чи чай?

– Чай.

– Спортивний чи діловий костюм?

– Діловий.

– Найбажаніший подарунок?

– Місячний абонемент на йогу.

– Штанга – це важко?

– Штанга – це радісно.