Ілюстрація згенерована штучним інтелектом Nano Banana Pro.
Чимало хто з нас іноді переживає, що навколишні не зовсім сприймають або не поділяють наші роздуми. Для осіб, які відчувають самотність, дане почуття може виникати особливо часто. Вчені із США вирішили вивчити, чи існує під цим відчуттям реальна основа, та виявили цікаву закономірність.
Самотність — це питання, яке активно досліджується. Наприклад, деякі дослідження показують, як тип характеру впливає на родинне життя, а інші — що тривала соціальна ізоляція здатна впливати на стан здоров'я. У цьому ж дослідженні фахівці з Колумбійського і Стенфордського університетів поставили собі просте питання: якщо знайомі та рідні люди схильні однаково реагувати на навколишній світ, чи може трапитися так, що самотні люди сприймають його по-іншому, ніж основна маса?
Для перевірки цієї гіпотези, вони організували два експерименти, а їх підсумки оприлюднив науковий журнал Communications Psychology.
Експеримент 1: Що показує активність головного мозку
У першому дослідженні взяли участь 80 молодих осіб. Під час сканування головного мозку за допомогою фМРТ їх просили помислити про себе, своїх друзів та декількох відомих особистостей (наприклад, Барака Обаму або Кім Кардашьян).
Результати виявилися досить показовими. Фахівці звернули пильну увагу на активність в медіальній префронтальній корі — це зона мозку, що допомагає нам розмірковувати про себе та осягати інших людей. У осіб з міцними суспільними зв'язками моделі мозкової діяльності в цій ділянці були дуже схожими між собою. Тут можна пригадати вираз "усі щасливі родини схожі одна на одну". Так само і соціально інтегровані люди виявилися "схожими" у власних нейронних реакціях.
А ось у самотніх учасників все було по-іншому. Як і "кожна нещаслива сім'я нещаслива по-своєму", кожна самотня людина демонструвала унікальну модель мозкової активності, яка не була схожа ані на груповий стандарт, ані на реакції інших самотніх учасників. Їх спільною рисою виявилась саме ця неповторність.
Експеримент 2: Що повідомляють слова
Друге дослідження було більш масштабним — в ньому взяли участь понад 900 людей, котрі пройшли онлайн-опитування. Їх попросили декількома реченнями зобразити одну зі знаменитостей так, ніби вони розповідають про неї товаришу.
Згодом дослідники за допомогою комп'ютерного аналізу зіставили усі описи між собою за змістом. Результати підтвердили висновки першого експерименту. Тексти, написані більш самотніми людьми, були найменш схожі на відповіді інших учасників. Це вказує на те, що їхнє бачення відомих осіб відрізнялося від загальноприйнятого.
Цікаво, що самотні люди й самі нерідко усвідомлювали дану відмінність, відзначаючи, що їхні погляди, ймовірно, не збігаються з думкою більшості.
Про що все це свідчить?
Коли ми бачимо, що інші люди думають і відчувають так само, як і ми, це формує відчуття "спільної реальності". Воно підсилює наші суспільні зв'язки та додає нам впевненість у власних поглядах.
Дане дослідження показує, що відчуття самотніх людей, ніби їхні ідеї не розділяють оточуючі, має під собою реальну підставу. Їхнє сприйняття світу, принаймні у сфері популярної культури, дійсно є більш унікальним і відрізняється від поглядів основної маси. Це не говорить про те, що їхні погляди "невірні" — вони просто інші. І дана відмінність є об'єктивним явищем, а не просто суб'єктивним відчуттям.
Поділитися