Фото: Jonathan NACKSTRAND / AFP via Getty Images
Прагнення Чорногорії стати 28-м членом Європейського Союзу до 2028 року знаходиться під загрозою. Ісландія терміново виявила бажання приєднатися до блоку, випереджаючи як Чорногорію, так і Україну з Молдовою. Сьогодні на острові проходить референдум щодо початку переговорів з ЄС. Розглянемо: навіщо це Ісландії, чому вона може пройти “поза чергою” і, звісно, — яка роль Трампа у цій історії.
29 серпня 2026 року 400 тисяч ісландців дадуть відповідь на запитання: чи варто розпочинати переговори про вступ до ЄС. Якщо більшість проголосує “за”, переговори розпочнуться. Після них ісландцям доведеться знову взяти участь у референдумі, щоб ухвалити остаточне рішення щодо угоди, – зазначає Euronews щодо процедури.
Для Брюсселя такий кандидат є цінним надбанням: відсутність корупції, мирний стан, стабільність у сфері міграції. Крім того, Ісландія є стратегічним форпостом в Арктиці, розташованим між зонами впливу США та Росії.
Хоча Ісландія не є членом ЄС, вона входить до Європейської економічної зони, Європейської асоціації вільної торгівлі та Шенгенської зони. Завдяки ЄЕЗ, ісландці вже мають доступ до єдиного європейського ринку та свободу пересування людей, товарів, послуг і капіталу. Отже, Рейк’явік практично готовий до інтеграції.
Трохи про Трампа: причини прискореного бажання Ісландії доєднатися до Європи
Коли рік тому президент США Дональд Трамп заявив про своє бажання отримати “шматок льоду, холодний і невдало розташований”, чотири рази переплутавши Гренландію з Ісландією, це викликало занепокоєння серед ісландців, як повідомляє агентство AP.
Ситуацію загострив Вільям Лонг, новопризначений посол США в Рейк’явіку, який жартома висловився, що Ісландія могла б стати 52-м штатом США, а він — його губернатором. Посол, звісно, вибачився, але інцидент залишив певний слід.
Незалежно від цих подій, уряд Ісландії планував провести голосування наступного року, але потім переніс його на раніший термін. Міністерка закордонних справ Ісландії Торгердюр Гуннарсдоттір зазначила, що провокаційні заяви Трампа підкреслили необхідність об’єднання країн ЄС, великих і малих, разом із Гренландією та Данією.
Справа не в Трампі, а, як завжди, — у фінансах
Хоча Трамп міг прискорити процес та вплинути на громадську думку (найімовірніше, на користь прихильників ЄС), основна причина не пов’язана з ним, хоч би яким впливовим був американський президент.
Референдум був запланований після зміни уряду Ісландії у 2024 році, ще до можливого повернення Трампа до Білого дому та нинішнього загострення ситуації навколо Арктики та Гренландії. Професор політики Університету Біфреста Ейрікюр Бергманн пояснює, що рішення про проведення референдуму насамперед зумовлене зміною політичного курсу всередині самої Ісландії. Важливий вплив на острів’ян, які не мають власної армії, але є членом НАТО, справило й вторгнення Росії в Україну.
Проте ключовим фактором є економічні міркування: Рейк’явік прагне перейти на євро. Ісландська крона залишається слабкою та нестабільною валютою. Висока інфляція та дорогі кредити спонукають багатьох ісландців замислитися про переваги євро. Прихильники ЄС вважають, що тісніша інтеграція допоможе зменшити валютні ризики, полегшити торгівлю та знизити вартість життя, яка в Ісландії є надзвичайно високою.
Ісландія вже мала досвід спроби вступу до ЄС, але відмовилася — чому?
Ісландія вперше подала заявку на вступ до ЄС у 2009 році, після серйозної фінансової кризи. Переговори розпочалися у 2010-му і спочатку просувалися доволі швидко. До 2013 року було відкрито 27 із 33 розділів переговорів, а 11 вже були тимчасово закриті.
Однак згодом у країні відбулася зміна влади. Новий уряд вирішив призупинити переговори, а у 2015 році Ісландія попросила ЄС припинити розгляд її як країни-кандидата. Основне побоювання ісландців полягало в тому, що в ЄС їх можуть змусити ділитися квотами на вилов риби.
У 2024 році рибальство становило близько 8% ВВП країни і залишалося однією з провідних експортних галузей, забезпечуючи 40% експорту. Для ісландців це не просто промисловість, а невід’ємна частина національної ідентичності. У прибережних містах рибальство є джерелом роботи, доходу для сімей і основою способу життя.
Мігруючі косяки скумбрії, путасу та тріски не визнають державних кордонів, переміщуючись між районами, що належать різним країнам.
Європейський Союз має спільну політику у сфері рибальства. У разі вступу Ісландії доведеться узгоджувати свої квоти з європейськими, особливо щодо рибних запасів, які перетинають води кількох держав.
Ісландія розробила власну складну систему управління рибними ресурсами: квоти розраховуються на основі наукових даних, розподіляються між суднами та можуть передаватися між власниками.
Прем’єр-міністерка Ісландії Кріструн Фростадоттір (праворуч) і міністерка закордонних справ Ісландії Катрін Гуннарсдоттір на мітингу на підтримку вступу до ЄС. Фото: Jonathan NACKSTRAND / AFP via Getty Images
Коли Ісландія зможе стати членом ЄС?
Якщо 29 серпня переможе варіант “так”, Ісландія не стане членом ЄС миттєво. Спочатку відбудеться відновлення переговорів. Уряд розраховує, що вони можуть розпочатися вже наприкінці 2026 року. За оцінками ісландського МЗС та єврокомісарки з питань розширення Марти Кос, процес може тривати максимум 18–24 місяці.
Однак після цього знадобиться договір про вступ, його схвалення на європейському рівні та ратифікація країнами ЄС. І найголовніше — ще один референдум.
Саме тут криється інтрига: перевага “єврооптимістів” є мінімальною!
Ісландія в ЄС: соцопитування вказують на сумніви
Згідно з останнім опитуванням Maskina, проведеним 21–25 серпня, 51,3% респондентів підтримують поновлення переговорів, тоді як 48,7% виступають проти, повідомляє Reuters. Різниця настільки незначна, що передбачити результати голосування 29 серпня неможливо.
Більше того, навіть якщо переговори розпочнуться та будуть успішно завершені, підтримки реального членства на другому референдумі вже недостатньо. Підтримка самого членства значно нижча — близько 40–46%.
При цьому противники переговорів не обов’язково виступають проти Європи як такої. Багато хто вважає, що Ісландія вже отримала від ЄС практично все необхідне через членство в ЄЕЗ та Шенгенській зоні.
За оцінкою Euronews, Ісландія вже вступатиме в переговори на крок випереджаючи багатьох інших кандидатів. Один із представників ЄС назвав країну демократичним партнером, який поділяє європейські цінності та відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки Північної Атлантики.
Таким чином, Рейк’явік може легко обійти за термінами інші країни, з якими ЄС зараз веде переговори: Чорногорію, Албанію, Україну та Молдову. Успішне повернення Ісландії за стіл переговорів продемонструвало б, що розширення залишається привабливим навіть для заможних європейських країн.
Втім, у цій історії все справді залежить не від Трампа, не від Росії і навіть не від євро. А від скумбрії.