Фото: Photo by Diana Walker/Getty Images
Джордж Буш-старший закликав Україну до стриманості у прагненні до незалежності, Клінтон «сприяв» позбавленню ядерного арсеналу, Буш-молодший підтримував вступ до НАТО, але поступився Ангелі Меркель, Обама вагався з наданням озброєнь, Трамп передав Javelin, а Байден відвідав Київ у розпал бойових дій. Цей матеріал про візит Джо Байдена до столиці України у День Незалежності. Ми згадуємо, як рішення американських лідерів могли вплинути на історію України або вже вплинули на неї.
1. Джордж Буш-старший (1989–1993, республіканець)
Леонід Кравчук вітає Джорджа Буша-старшого в аеропорту Бориспіль, 1 серпня 1991 року. Фото: Wally McNamee/CORBIS/Corbis via Getty Images
За 23 дні до здобуття незалежності просив Україну утриматися від відокремлення
1 серпня 1991 року Джордж Буш-старший прибув до Києва. До проголошення суверенітету України залишалося лише 23 дні. Радянський Союз перебував на межі розпаду, проте американський президент прибув не для того, щоб підтримати прагнення українців до виходу з СРСР. Його непокоїв розвал Союзу, потенційна неконтрольованість ядерної зброї та можливість міжетнічних конфліктів у республіках (можливо, його побоювання були небезпідставними).
Так розпочався етап взаємин між незалежною Україною та США, країнами-союзниками, на яких покладалися значні сподівання.
Буш-старший привіз із собою залишки внутрішніх упереджень часів холодної війни, виявляв обачність і намагався уникнути різких кроків з боку республіки, яка на той час ще була Українською РСР.
Виступаючи в Верховній Раді, Буш закликав українців підтримати новий союзний договір і застеріг від «саморуйнівного націоналізму». Хоча Буш багато говорив про свободу та демократію, він водночас вірив, що Михайло Горбачов зможе провести необхідні реформи та побудувати більш вільний Радянський Союз.
Саме тоді американський президент висловив свою знамениту тезу:
«Свобода – це не те саме, що незалежність. Американці не підтримуватимуть тих, хто прагне незалежності, аби замінити віддалену тиранію деспотизмом місцевого масштабу. Вони не допомагатимуть тим, хто просуває саморуйнівний націоналізм, коріниться в етнічній ворожнечі».
Однак вже 24 серпня, після невдалої спроби державного перевороту (ГКЧП), Верховна Рада проголосила незалежність. А 25 грудня 1991 року Горбачов пішов у відставку, що призвело до припинення існування Радянського Союзу.
Проте, як то кажуть, «осад залишився» після виступу Буша.
Висновок: Буш-старший все ще перебував у парадигмі 80-х років, холодної війни між наддержавами СРСР та США, і вочевидь побоювався змін.
2. Білл Клінтон (1993–2001, демократ)
Білл Клінтон разом із Леонідом Кучмою під час офіційної вечері в Маріїнському палаці, 11 травня 1995 року. Фото: BOB PEARSON/AFP via Getty Images
Ядерна зброя в обмін на Будапештський меморандум. Бонусом — космічний політ Каденюка
Білл Клінтон відвідав Україну тричі: у 1994, 1995 та 2000 роках. Він виглядав як сучасний президент, випромінював впевненість, виступав перед студентами та на Михайлівській площі. Однак головною метою американського президента було «усунення ядерної загрози».
Після розпаду СРСР на території України залишився один із найбільших у світі арсеналів ядерної зброї. Київ став третьою ядерною державою за обсягом стратегічних озброєнь. Вашингтон прагнув до того, щоб цієї зброї в Україні не було.
У 1994 році Україна приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як держава, що не володіє ядерною зброєю. Натомість Росія, США та Велика Британія підписали Будапештський меморандум, зобов’язавшись поважати суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України.
Як виявилося, цей документ не вартий паперу, на якому був підписаний, а через 28 років один із підписантів віроломно напав на Україну, тоді як два інші не змогли гарантувати жодної цілісності України.
У 2023 році Білл Клінтон висловив жаль щодо своєї ролі в тих подіях: «Я відчуваю особисту причетність, тому що саме я змусив їх (українську владу) погодитися відмовитися від їхньої ядерної зброї. І ніхто з них не вірить, що Росія вдалася б до цієї витівки, якби Україна все ще мала свою зброю», — цитує слова експрезидента Deutsche Welle.
Окрім Будапештського меморандуму, гарним жестом стало рішення США відправити в космос українського астронавта. Леонід Каденюк у 1997 році здійснив політ на орбіту на борту американського шатла «Колумбія».
Висновок: Для Білла Клінтона першочерговим завданням було вивезення ядерної зброї з України. Чи могла ядерна зброя залишитися в Україні (керувалася вона все одно з Москви) і чи досягла б вона України — це питання, що досі викликає дискусії. Проте, безсумнівно, наявність навіть кількох боєголовок могла б охолодити запал у Кремлі напередодні вторгнення.
3. Джордж Буш-молодший (2001–2009, республіканець)
Джордж Буш-молодший запевнив Віктора Ющенка, що Україна стане членом НАТО, а Росія не матиме права вето щодо цього кроку, Київ, 1 квітня 2008 року. Фото: MANDEL NGAN/AFP via Getty Images
Прагнув до членства України в НАТО, але поступився Меркель та Саркозі
Під час президентства Буша-молодшого Україна втратила, можливо, найреальніший шанс на безпечне майбутнє.
У 2008 році Буш-молодший відвідав Київ і відкрито висловив підтримку прагненню України до вступу в НАТО. На саміті НАТО в Бухаресті у 2008 році позиція США була чіткою: Сполучені Штати бажали, щоб НАТО надало Україні та Грузії План дій щодо членства (ПДЧ), що фактично означало б початок процесу вступу.
Однак впливу Буша виявилося недостатньо. Канцлер Німеччини Меркель і президент Франції Саркозі висловили побоювання щодо такого різкого розширення НАТО на схід і потенційного конфлікту з Росією.
У результаті Україні було обіцяно членство в майбутньому, але без конкретного плану дій. Обіцянки залишилися лише словами.
Висновок: Якби Буш зміг чинити тиск на Альянс (подібно до того, як це робить Трамп зараз) і прийняти Україну у 2008 році, то Росія часів Путіна ще не була готова до агресивних дій. Україна ж отримала б надійну гарантію захисту від майбутньої агресії.
4. Барак Обама (2009–2017, демократ)
Барак Обама та Петро Порошенко в Овальному кабінеті обговорюють американську допомогу після окупації Криму Росією та початку конфлікту на Донбасі, 18 вересня 2014 року. Фото: Mark Wilson/Getty Images
Крим анексовано, але Америка боялася повномасштабної війни
Ще один шанс для України уникнути майбутньої війни був втрачений через нерішучість Обами. У 2014 році відбулися події Революції Гідності, втеча Януковича, анексія Криму та початок конфлікту на Донбасі.
США запровадили санкції проти Росії, постачали Україні продовольство, засоби зв’язку, розвідувальне обладнання, бронежилети, медичне оснащення та іншу військову допомогу, а також надавали іншу нелетальну підтримку. Однак у постачанні летальної зброї (зокрема протитанкових комплексів Javelin) Києву було відмовлено. Обама побоювався ескалації російсько-українського конфлікту до прямого протистояння між Росією та США.
18 вересня 2014 року Петро Порошенко, виступаючи перед Конгресом США, зазначив: «Ковдри та прилади нічного бачення теж важливі. Але війну не виграти ковдрами», — цитує слова українського президента Washington Post.
Барак Обама під час свого президентства жодного разу не відвідав Україну (тоді як до Росії він приїздив двічі). Він делегував український напрямок своєму віцепрезиденту Джо Байдену, який за цей час шість разів побував у Києві.
Висновок: Обама проявив недостатню рішучість у підтримці України. Якби США ще у 2014 році постачали Києву потужне озброєння, то повномасштабне вторгнення у 2022 році під гаслом «Київ за три дні» могло б не відбутися.
5. Дональд Трамп (2017–2021, 2025, республіканець)
Другий президентський термін Дональда Трампа позначився напруженими відносинами з Володимиром Зеленським, проте у 2026 році спостерігалося певне потепління. Овальний кабінет, серпень 2025 року. Фото: Anna Moneymaker/Getty Images
Javelin для України, «угода» із Зеленським та Анкоридж із Путіним
Трамп, як відомо, є хаотичним президентом: сьогодні він може пообіцяти ліцензію на Patriot, а завтра відкликати свої слова. Матеріал про позицію Трампа щодо ліцензій на Patriot. Парадоксально, але саме за його президентства Білий дім вперше схвалив постачання летальної зброї — протитанкових ракет Javelin.
Однак згодом відносини зі Україною зазнали кризи. Телефонна розмова Трампа з Володимиром Зеленським у липні 2019 року та подальший тиск щодо розслідувань, пов’язаних із родиною Байдена, призвели до імпічменту.
Другий термін Дональда Трампа розпочався зі скандальної зустрічі з президентом Зеленським у лютому 2025 року. Переговори пройшли на підвищених тонах, завершилися достроково, обід було скасовано, а візит перервано.
Після цього Трамп висловив бажання вирішити «українське питання» на зустрічі з Путіним в Анкориджі, куди не запросили Зеленського та представників Європи. Матеріал про зустріч в Анкориджі. Домовленості також зірвалися, оскільки Україна відмовилася поступатися територіями Росії.
Крім того, Трамп припинив безкоштовні поставки озброєнь Україні, перейшовши до платної моделі, оплачуваної Європою. Однак і тут виникли проблеми — ракети для систем ППО тепер важко отримати навіть за гроші. Матеріал про дефіцит Patriot.
Остання обіцянка Трампа була дана на саміті НАТО в Туреччині: надати Україні ракети для Patriot та ліцензію на виробництво самого комплексу. Однак з того часу подальший прогрес у переговорах зупинився.
Дональд Трамп досі не відвідував Україну.
Висновок: І нашим, і вашим. Трамп прагне налагодити відносини з Путіним, тому часто пропонує Зеленському рішення, які можуть бути невигідними для України. Водночас санкції проти Росії не скасовані, а Сполучені Штати продовжують постачати зброю, хоча й на комерційній основі.
6. Джо Байден (2021–2025, демократ)
Джо Байден прибув до Києва 20 лютого 2023 року, напередодні річниці російського вторгнення, і пройшовся вулицями разом із Володимиром Зеленським. Фото: Dimitar DILKOFF / AFP via Getty Images
Відвідав Київ під час війни
«Рік потому Київ стоїть. Україна стоїть. Демократія стоїть. Америка стоїть поруч із вами, і світ стоїть поруч із вами», — заявив Джо Байден 20 лютого 2023 року під час несподіваного та таємного візиту до Києва.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року адміністрація Байдена надала Україні безпрецедентну за обсягами допомогу — військову, фінансову та гуманітарну. Йдеться про десятки мільярдів доларів, системи HIMARS, танки, засоби протиповітряної оборони, далекобійні ракети.
За президента Байдена США також дозволили постачання в Україну літаків F-16. DW про постачання F-16 Україні.
Висновок: Так, рішення ухвалювалися поступово, з обережністю та з урахуванням реакції Москви. Але саме Джо Байден, якого Трамп іронічно називає «сонним Джо», надав Україні найбільш рішучу та масштабну підтримку, включаючи особистий візит у розпал війни.