Фото: скріншот Тредс Підпишіться на нас в Google додати зараз
Минулий тиждень позначився публічними виступами протесту в Голосіївському районі столиці та на Хрещатику біля КМДА. В епіцентрі суперечки — нова схема резервної теплотраси на Теремках. Захисники довкілля вимагають припинити знищення паркової території, де ростуть вікові дуби та чимало інших цінних видів дерев. Міська влада пов’язує вирубку з однією з умов збереження життєздатності мікрорайону протягом очікувано складної зими. Через що виникла ця полеміка і до яких наслідків вона призвела — в огляді Коротко про.
На десять дівчат з плакатами — три десятки правоохоронців
Про намір знищити понад 660 дерев на ділянці поблизу вулиці Теремківської стало відомо наприкінці липня. Фотографії спецтехніки, що заїжджала в зелену смугу, оприлюднив графічний дизайнер Богдан Гдаль. Він же назвав “театром абсурду” перші акції протесту, коли “…від 10 дівчат з плакатами вирубку захищають 20-30 поліцейських”, і розповів, що проєкт магістралі існував задовго до повномасштабного вторгнення і планувався поза межами зеленої зони, якій у 2019 році надали статус паркової.
Це знайшло підтвердження. У публічний простір з різних джерел почала надходити інформація, що технічну документацію для тепломагістралі розробляли у 2015-2017 роках, а остаточний проєкт затвердили у 2023-му. Траса мала проходити вздовж вулиці Теремківської під асфальтованим покриттям. Такий маршрут був зафіксований у тендерній документації та відповідав Генеральному плану Києва. На його розробку та затвердження було витрачено 8 мільйонів гривень.
Цьогорічні роботи в парковій зоні розпочалися без жодних спроб пояснити ситуацію громадськості. Це ще більше обурило активістів, які буквально власними тілами стали на захист дерев. 6 серпня у протистояння між активістами та будівельниками втрутилися правоохоронці. “Станом на зараз невідомі особи в чорному з поліцейськими шевронами фізично витіснили нас з території парку. На незліченні вимоги показати документи — мовчання. На фото — “людина” (Пилипенко Руслан Миколайович), яка залишила мені безліч синців просто за те, що я стояла в парку. 102 не реагує. У відділку досі перебувають двоє неповнолітніх, яких затримали півтори години тому”, — написала режисерка “ЧЕсного Театру” Катерина Чепура. Вона також опублікувала фото, що облетіли інтернет: поліцейські силою виносять жінок із зони вирубки. В інших джерелах з’явилися знімки вже частково спиляних дерев.
Наступного дня КМДА опублікувала пояснення: видалення частини дерев на Теремках — це вимушений крок, необхідний для будівництва нової теплової мережі для житлових масивів Теремки-1 та Теремки-2. Якщо ТЕЦ-5 зазнає руйнувань, як це сталося минулої зими, без теплопостачання можуть залишитися понад 280 будівель Голосіївського району. Резервна схема, що створюється, дозволить оперативно переключати споживачів на альтернативне джерело. Підґрунтям такого рішення є План стійкості. “В умовах війни необхідно знаходити баланс між екологічними цінностями та безпекою людей. Тим паче, що замість видалених дерев на території після прокладання теплотраси висадять нові”, — пообіцяла нова влада.
Було – стало. Фото: скріншот Тредс
Відновити не буде можливості
Дозвіл на прокладання тепломагістралі через паркову зону в березні цього року надала Верховна Рада. Посилаючись на акт обстеження зелених насаджень від 18.03.2026 року, депутатка Київської міськради Вікторія Пташник оприлюднила масштаб вирубки:
- 606 дерев підлягають повному зрізанню,
- 54 дерева планують пересадити,
- 54 кущі зріжуть, 16 пересадять.
Найбільшою втратою проєкту називають 45 дубів, серед яких є велетні віком від 70 до 120 років. Згідно з проєктом, вони мають бути знищені — піти на дрова для теплиць Київзеленбуду. Зрозуміло, що відтворити такий екологічний масив просто неможливо. Тим паче, що в зоні прокладання теплотрас висадка рослинності з довгим міцним корінням заборонена. Доля кількох десятків дерев і кущів, які обіцяють пересадити, також невизначена. Дорослі рослини погано переносять переміщення.
– Закопають трубу, насаджають трави, кілька кущиків, поставлять лавочки і скажуть: відпочивайте. Ні затінку не буде, ні прохолоди, — скаржиться одна з мешканок Теремків.
На зустрічі з мітингувальниками в Голосіївському районі заступник Віталія Кличка — Петро Пантелеєв пояснював, що альтернативи вирубці немає, оскільки попередній проєкт передбачав перекопування дороги, що ускладнило б рух автомобілів по Теремківській. Крім того, тут бракує місця для труб діаметром 700 мм, бо вже прокладені інші комунікації. І слід бути справедливими — далеко не всі мешканці мікрорайону поділяють позицію екозахисників.
– Війна йде за смугу в 5-6 метрів, яка зовсім заросла, невпорядкована. Це не місце для відпочинку, — коментує ще одна мешканка мікрорайону. — Дерев шкода, але коли постає питання, чи будуть люди замерзати, чи дерева стоятимуть, я вважаю, що людей слід жаліти більше. На Теремках може проживати до 80 000 мешканців, а на протести виходять не більше трьохсот. Мене теж запрошували, я не пішла…
Серед знищених дерев були столітні дуби й інші багаторічні зелені велетні. Фото: threads.com/@hurma_tattoo
Повітряний фільтр і оселя жука-оленя
Однак зелена смуга вздовж вулиці Теремківської має статус парку, а в таких зонах категорично заборонене будь-яке будівництво, не пов’язане з їх обслуговуванням та цільовим використанням, нагадує працівник Національного природного парку «Голосіївський» Олександр Соколенко.
– Лісосмуга в межах району є багатоярусною. Є старі дерева, є середнього віку та молодий підлісок. На Теремках дуже бракує таких ділянок. Район щільно забудований, фактично єдиним природним парком є урочище Теремки і ось ця смуга. Слід розуміти, що це не просто дерева та кущі. У теплу пору року ця смуга “працює” як поглинач пилу, забруднень та шуму від Кільцевої дороги, що проходить поруч, — наголошує еколог. — Без неї людям буде елементарно складніше дихати.
Соколенко також зазначає, що дослідження, проведені біологами Національного природного парку «Голосіївський», виявили в зеленій смузі поселення кажанів і популяцію жука-оленя. Обидва види занесені до Червоної книги України та охороняються Бернською конвенцією.
– Теплотраса, безперечно, потрібна, але це не означає, що в жертву слід приносити екологію, яка також має велике значення для життя та здоров’я людей. Щодо планів стійкості, то ними не можна обґрунтовувати порушення законодавства та дешеві рішення, які завдають шкоди природоохоронним територіям, — переконаний еколог.
Досі громадськість не отримала чіткої відповіді, чому проєкт, який три роки тому був визнаний цілком прийнятним, зараз став незручним та нездійсненним. За однією з версій, прокладання магістралі затримували через будівництво нових житлових комплексів уздовж траси. Зараз цей інтерес дозрів, обстріли та холоди 2025-2006 років актуалізували проблему, а План стійкості дозволив її вирішити за менші кошти.
На цій лісосмузі жили білки, їжаки, птахи. Фото: threads.com/@difori
Що в результаті
Через скандал до 12 серпня роботи з будівництва теплотраси припинені. Досягти компромісу сподіваються увечері 11-го під час зустрічі представників влади та громадськості в приміщенні Голосіївської райдержадміністрації. Розмова навряд чи буде простою. Активісти вже запрошують небайдужих до екології на черговий мітинг, а на брифінгу щодо виконання Плану стійкості Києва Петро Пантелеєв підтвердив, що місто вдалося до вирубки через критичну необхідність, іншого інженерного коридору для прокладання тепломережі не існує.
Скептики пророкують, що до холодів, коли Росія, як очікується, посилюватиме обстріли, вже не буде зеленої зони і ще не буде готової теплотраси. А з’явиться ще один ризиковий момент: будівництво, навколо якого здійнялося стільки галасу, може привернути увагу ворога.
Місцеві жителі готові протестувати до кінця. Фото: threads.com/@ser.spokiy