Фото: Коротко про Підпишіться на нас в Google додати зараз
У столиці триває активний демонтаж тимчасових споруд: на початку року міська адміністрація оголосила про плани — скоротити кількість МАФів на 90%. Застарілі та нелегальні кіоски поблизу станцій метро та на міських вулицях мали бути замінені новою мережею, виконаною в єдиному архітектурному стилі.
Хоча таке рішення, як стверджувалося (!), було схвалено більшістю мешканців міста, громадська реакція виявилася вельми неоднозначною. Фахівці говорять про ліквідацію робочих місць, підприємці скаржаться на тиск на дрібний бізнес в умовах воєнного стану, а споживачі збентежені стрімким зростанням цін та невідомістю щодо того, де тепер можна отримати звичні послуги.
І взагалі: чи справді це зараз найактуальніше питання для міста?
Знову боротьба з кіосками
На п’ятому році повномасштабної війни місто, як і раніше, не має достатньої кількості укриттів. Однак місцева влада зосереджена на більш пріоритетних завданнях: від початку року в Києві розпочався черговий етап протидії МАФам.
Як пояснила в коментарі для «Коротко про» директорка аналітичного центру «Ресторани України» Ольга Насонова, з кіосками припиняють продовжувати договори оренди земельних ділянок, що автоматично робить їх поза законом і призводить до демонтажу. Переважна більшість, щонайменше 60%, після цього не відновлюють свою діяльність: вартість оренди у стаціонарних приміщеннях надто висока, що робить бізнес-модель нежиттєздатною. Водночас деякі підприємці все ж переміщуються.
– Останнім часом спостерігається активізація купівлі квартир на перших поверхах та їх подальшого облаштування, — зазначає Насонова. — Нині можна побачити, як невдовзі після демонтажу МАФу на першому поверсі будівлі, де раніше була квартира, відкривається заклад із грузинською випічкою, кав’ярня або магазин канцтоварів, часто під тією ж назвою.
Загалом, за спостереженнями Насонової, бізнес наразі перебуває у стані глибокої стагнації — такої кількості об’єктів, що виставляються на продаж, ніколи не було. Якщо є можливість, дрібні підприємці переходять на онлайн-торгівлю або роботу на замовлення, продають товари з автомобілів. Але часто кіоски закриваються самостійно, не чекаючи на демонтаж, через відсутність достатньої кількості платоспроможних клієнтів.
Згідно з офіційними даними, лише за першу половину 2026 року було демонтовано близько 700 МАФів. Однак, за словами експертки Світового Банку Оксани Руженкової, фактичні цифри значно вищі. Йдеться як про невеличкі міні-кав’ярні, відкриття яких було ризикованим кроком для підприємців, так і про майстерні з виготовлення ключів, ремонту шкіргалантереї, перукарні, заточувальники, ремонтники взуття. Колись у кожному житловому районі був свій улюблений майстер, а тепер їх немає. Припинили роботу кіоски «Союздруку», які, до речі, функціонували за принципом МАФів.
Під знесення потрапили і вейпи, і невеличкі кав’ярні, і магазинчики з усім необхідним, і продавці послуг. Фото: КМДА
Незручно та дорого
– МАФи часто розташовувалися біля шкіл та коледжів: учні виходили після занять, купували випічку чи каву, спілкувалися, але це вже в минулому, — продовжує Оксана Руженкова. — І, безумовно, демонтаж МАФів є болючим ударом по найменш захищених верствах населення. Люди купували тут хліб, овочі, молочні продукти. Тепер за все це доводиться платити значно більше. Наприклад, у МАФі неподалік мого дому м’який сир коштував 69 грн за кілограм, а коли ті ж продавці переїхали до стаціонарного магазину, ціна одразу зросла до 114 грн. При цьому лише одиниці перетворили свої кіоски на повноцінні магазини.
Експертка Світового Банку зазначає, що з дванадцяти торгових точок, які функціонували біля її будинку, лише одна переорієнтувалася на формат магазину, решті оренда виявилася не по кишені.
Окрема тема — працівники МАФів. За словами Руженкової, у кожному кіоску працювало щонайменше 3-5 осіб, а, наприклад, у «лавашних» — до 10 працівників. Таким чином, після демонтажу МАФів тисячі нових безробітних опинилися на вулиці.
– В одному з МАФів працювала сімейна пара, продавали овочі, — ділиться своїм досвідом експертка. — Вони були зареєстровані як ФОП і заробляли собі на життя. Коли зносили кіоски, вони плакали. Сказали, що поїдуть з міста до дачі, житимуть там, а продавати нічого не будуть, бо їм майже 60 років.
На думку директорки консалтингової компанії TalentMatch, HR-експертки Наталії Слинько, демонтаж МАФів не має суттєвого впливу на ринок праці загалом. Він скоріше позначається на мікроекономічних показниках розвитку малого бізнесу в окремих районах.
– Здебільшого це малий бізнес — ФОПи, які працюють на себе або з родиною. Однак часто це єдине джерело доходу для таких підприємців, тому це руйнує їхню самостійність, — зазначила HR-експертка.
Оксана Руженкова розповідає, що періодично переглядає відповідні новини та коментарі до них. Киян, які задоволені ситуацією, менше 20%, вони зазначають, що без кіосків «хоч вулицю почали бачити». Однак насправді жодного благоустрою на місці демонтованих МАФів так і не відбулося. Був кіоск — залишилися руїни.
Сквер біля метро «Політехнічний інститут» – чи не єдиний, де на місці знесених МАФів зробили благоустрій території. Але купити продукти чи випити кави тепер можна лише в ТЦ. Фото: КМДА
Кому це вигідно?
На думку Оксани Руженкової, демонтаж МАФів перш за все вигідний торговельним мережам. Продажі хлібобулочних та молочних виробів, овочів та фруктів у супермаркетах однозначно зросли, хоча поціновувачі, наприклад, ковбаси та сирів із МАФів, не поспішають масово переходити до торговельних мереж. Занадто дорого.
– Демонтаж МАФів — це значна втрата для мешканців міста, — зазначила Руженкова в розмові з «Коротко про». — Фактично, влада підрізала гілку, на якій сидить малий бізнес. Місцева влада декларує, що легалізація дрібних ФОПів принесе кошти до бюджету, але насправді станом на серпень 2026 року ситуація зовсім інша. На ринку оренди спостерігається активна ротація, і колишнім власникам МАФів там немає місця з фінансових причин. Натомість, наприклад, на площі Космонавтів, де раніше розташовувалися МАФи, тепер працює бургерна від великої міжнародної аграрної компанії. Це виглядає як перерозподіл ринку. Складається враження, що місця «розчищають» для гравців, які мають більшу лояльність до місцевої влади.
Водночас, продовжує експертка, ми втрачаємо потужного учасника споживчого ринку, який допомагав балансувати ціни в супермаркетах. Торгові мережі утримують свою націнку до останнього, вони неохоче реагують на сезонне зниження цін. На відміну від МАФів, які були більш гнучкими та оперативно враховували сезонні фактори, заробляючи на обсягах продажів.
– МАФи — це унікальне українське явище: дрібні підприємці працюють, створюючи зручність для людей, — додає Ольга Насонова. — В Європі подібного немає: існують фуд-траки, ярмарки — і це все. Наприклад, у парку європейського міста можна пройти кілометри, і не буде жодної точки з морозивом чи навіть з водою. Тому я вважаю, що демонтаж МАФів — це така показова «орієнтація на Європу». І, звісно, це лобіювання інтересів великого рітейлу, який прагне перенаправити зменшений потік покупців на себе.
В Україні інтереси великого бізнесу мають найвищий пріоритет, продовжує експертка. Малий бізнес нікому не потрібен, не викликає інтересу. Після масованих ударів ворога 5 серпня 2026 року по логістичній та торговій інфраструктурі в Києві та області уряд доручив Мінекономіки терміново розробити механізми підтримки та компенсації для постраждалих підприємств. Йдеться саме про великий бізнес. А що з малим? Про компенсації для них навіть не згадується.
– Я розумію: торговим мережам зараз складно, але складно всім, — підсумувала Оксана Руженкова. — І, окрім прибутку супермаркетів, є ще мешканці Києва, зокрема пенсійного віку, яким потрібно щось їсти. Місцевій владі варто було б про це подумати.