Фото: esbu.gov.ua Підпишіться на нас в Google додати зараз
Історія, що трапилася з керівником CEO Club Ukraine Дмитром Карчуком, яскраво демонструє, які пастки можуть створювати передові технології. Главу престижної бізнес-асоціації було заарештовано за підозрою у викраденні значної партії… електровелосипедів у Німеччині. Наразі його звільненням займається команда юристів спільно з іноземними фахівцями.
Коментарі в соціальних мережах свідчать, що подібні випадки, коли українці змушені відповідати за чужі правопорушення, скоєні за межами країни, не є поодинокими. У кримінології це явище називається підміною особистості або її крадіжкою. Як це відбувається і чи можливо убезпечитися – у матеріалі Коротко про.
Що сталося
У вівторок, 28 липня, у пресі з’явилася інформація про затримання 35-річного громадянина України на польсько-українському кордоні в пункті пропуску Будомеж. Його підозрюють у викраденні велосипедів, загальна вартість яких, за курсом польської валюти, перевищує пів мільйона злотих.
Подія, що призвела до затримання, датується 2024 роком. Тоді розшукувана особа, перебуваючи в Німеччині, видала себе за представника транспортної компанії та вивезла зі складу 171 електровелосипед. Вантаж так і не дістався кінцевого пункту призначення.
У неділю соціальні мережі заполонили повідомлення про те, що затриманим, якого доставили до Перемишля, є Дмитро Карчук. Про це, зокрема, повідомив президент CEO Club Ukraine Сергій Гайдачук та інші члени клубу. Дмитра було поміщено під варту на підставі європейського ордера на арешт. Санкція за злочин, який йому інкримінують, передбачає до 10 років позбавлення волі.
Дмитра Карчука заарештували за звинуваченням у крадіжці електровелосипедів, яку скоїв хтось від його імені. Фото: ФБ Сергій Гайдайчук
Що таке європейський ордер на арешт
Це судовий документ, виданий однією з країн Європейського Союзу, який вимагає від інших держав-членів затримати та передати особу до юрисдикції країни, де відкрито кримінальне провадження або де триває суд. Як правило, на передачу відводиться кілька тижнів. Від екстрадиції він відрізняється тим, що взаємодія відбувається виключно між судовими органами, йдеться про виконання ЄОА, а не про його обґрунтованість, а рішення має бути прийняте не пізніше ніж за 60 днів.
При класичній екстрадиції запит проходить через міністерства закордонних справ та юстиції, тобто включає політичний аспект. Країна, яка запитує видачу підозрюваного, має довести, що він скоїв саме злочин, і що відсутні інші мотиви для переслідування. Ця процедура може тривати роками.
Випадок Дмитра Карчука демонструє, що особа, на яку видано європейський ордер на арешт, — незалежно від того, знає вона про це чи ні — все одно опиниться під вартою в державі, де її затримали, хоча насправді діяла зовсім інша людина.
Як використовують чужі персональні дані
Шахрайські схеми передбачають різноманітні методи отримання та використання чужої персональної інформації. Доступ до електронної пошти, банківських рахунків або соціальних мереж можна отримати через підроблені вебсайти офіційних установ та організацій, електронні листи з привабливими пропозиціями, телефонні дзвінки тощо.
Чужі прізвища, імена, по батькові, паспортні дані, ідентифікаційні коди часто використовуються для оформлення кредитів та здійснення інших шахрайських дій від імені іншої особи. Функціонуючи в суспільстві, людина залишає повний пакет своїх персональних даних у відділах кадрів, податкових органах, банках, сервісних центрах, під час акредитації на офіційні заходи… Всі закриті бази даних, за бажання, можуть бути розкриті, а персональними даними активно торгують у даркнеті (прихованій частині інтернету, недоступній для звичайних пошукових систем).
Дуже ймовірно, що особи, які внесли дані Дмитра Карчука до документів на вантаж, зовсім його не знали. Вони просто вилучили цю ідентичність з бази даних, яку накопичували для низки злочинних операцій. Цю версію частково підтверджує повідомлення Бюро економічної безпеки України про викриття масштабної транснаціональної схеми підробки українських документів для іноземців.
У цеху, що функціонував на території Київської області, виготовлялися внутрішні та закордонні паспорти, дипломи вищих навчальних закладів, посвідчення водія, свідоцтва про народження та шлюб, документи на нерухомість, земельні ділянки. Згідно з поясненням, все це використовувалося «для незаконного перебування та вільного пересування територією країн Європейського Союзу, а також нелегального в’їзду до Канади». Документи друкувалися на офіційних бланках, тобто були підроблені лише по суті, але технічно — бездоганно. Не виключено, що під чужі фото могли підставлятися ПІБ та інші дані реальних людей.
Так само, як припускають колеги Карчука, могло статися і з Дмитром. Шахраї скористалися документами, які під час перевірки не мали ознак підробки.
На Київщині викрито кримінальний бізнес із виготовлення фальшивих документів – документи друкувалися на офіційних бланках і, по суті, були реальними. Фото: esbu.gov.ua
Як може розвиватися ситуація
Захисники українського бізнесмена вже зібрали докази його непричетності до крадіжки в Німеччині: він не перетинав кордон у період скоєння злочину, його перебування у Києві на реабілітації після операції підтверджується даними мобільного оператора (фіксація дзвінків з певної локації), свідченнями свідків, фото та відеоматеріалами, він не міг керувати вантажівкою, оскільки не має прав відповідної категорії, тощо. Проте польський суд не зобов’язаний аналізувати ці докази. Він лише ухвалює рішення: виконати європейський ордер на арешт Карчука чи відмовити через ризики порушення прав людини.
У Німеччині, як і в Україні, діє презумпція невинуватості — слідство та прокурор зобов’язані доводити провину підозрюваного, а підозрюваний має право мовчати. Однак на практиці, як зазначають юристи, все відбувається навпаки. Як у нас, так і в них. «…Міжнародна правоохоронна система працює таким чином, що людина може бути позбавлена свободи, власного часу, зазнавати фізичних та моральних страждань через такі помилкові затримання. Ти фактично стаєш жертвою чужого злочину, але саме на тобі лежить тягар доведення — що це не ти, що в тебе є беззаперечне алібі», — пише одна з адвокаток, що захищає польського в’язня, Лана Синичкіна (Лана Севастопольська).
На момент підготовки матеріалу Дмитро Карчук перебував під арештом п’ятий день. Адвокати та друзі клопотали про його звільнення під заставу або на поруки.
Чи можна себе убезпечити?
Користувачі соціальних мереж цікавляться, як дізнатися, чи перебуває їхня персональна інформація у розшуку. Такі сервіси існують, але жоден з них не надає стовідсоткової гарантії.
Інтерпол. На офіційному сайті є розділ “View Red Notices” — перегляд червоних повідомлень. Таке повідомлення є запитом до поліції всього світу щодо розшуку та затримання конкретної особи. Необхідно ввести ім’я, прізвище, громадянство. Якщо є збіги, система їх покаже. Однак загальнодоступними є лише 10-20 відсотків червоних карток, більшість з них доступна виключно для правоохоронних органів.
Європол. Існує публічний вебсайт “EU Most Wanted”. Однак він містить інформацію лише про найнебезпечніших злочинців, яких розшукують за тяжкі злочини проти життя та людства. Менш тяжкі злочини — крадіжки, завдання збитків — у цьому списку відсутні.
Якщо необхідно з’ясувати статус конкретної особи в закритих базах даних або наявність міжнародного переслідування, слід звернутися до адвоката, який зробить відповідний запит через представництва міжнародних правоохоронних відомств.
Проте не тільки розшук може стати причиною неприємностей. Коментатори новини про Карчука згадують випадки, коли ще до війни їхніх родичів чи знайомих не впускали до Шенгенської зони через заборону на в’їзд, накладену за дії, яких ці люди насправді не скоювали.
Біометричні дані також були доступні шахраям. Фото: esbu.gov.ua
Як діяти, якщо вас затримали через «двійника», хто може допомогти
Щодо ситуації з «двійником», то офіційних чітких рекомендацій немає. На випадок затримання або арешту за кордоном Департамент консульської служби МЗС України надає загальні поради:
- наполягайте, щоб про факт вашого затримання негайно повідомили посольство або консульство України, посилаючись на Віденську конвенцію про консульські зносини 1963 року,
- поводьтеся з представниками правоохоронних органів спокійно, ввічливо, не чиніть опору та уникайте дій, які можуть бути розцінені як провокативні,
- намагайтеся отримати детальну інформацію про причини вашого затримання та висунуті обвинувачення,
- пам’ятайте, що вам зобов’язані надати адвоката та перекладача,
- дотримуйтесь порад консула та адвоката щодо послідовності дій для забезпечення належного правового захисту.
До речі, з 1 серпня поточного року для України офіційно набула чинності Конвенція про міжнародний доступ до правосуддя (1980 року). Українці можуть отримувати безкоштовну правову допомогу в 28 країнах-учасницях конвенції на тих самих умовах, що й місцеві жителі. Звернення для отримання допомоги слід подавати через Міністерство юстиції України. Як працюватиме цей механізм, покаже практика.