На Прикарпатті, під час розкопок у давньому княжому Галичі, неподалік фундаментів Благовіщенського храму, команда археологів виявила рештки двоярусної дерев’яної конструкції та низку інших цінних знахідок.
Цією інформацією поділився на своїй сторінці у Фейсбуці Володимир Олійник, генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич», як передає Укрінформ.
«Біля основи Благовіщенського храму археологи знайшли залишки масштабної двоярусної дерев’яної будівлі та численні цінні предмети», — зазначив Олійник.
Серед виявлених артефактів, за його словами, значаться бронзові ваги, кістяна ігрова фішка, залізний ключ, стремено, добірка кованих цвяхів, натільний хрестик, декоративні елементи, фрагменти персня та підвіски.
«Особливо вагомим надбанням є срібна монета угорського короля Бели IV. Також були знайдені торговельні пломби дорогочинського типу, які свідчать про жваві торговельні зв’язки Галича з країнами Західної Європи», — додав Олійник.
Він підкреслив, що ці дослідження підтверджують, що ця територія княжого Галича була активним центром життя.
«Саме тут у минулі роки було відкрито ремісничі майстерні, житлові споруди, а також унікальний сакральний комплекс, що включає фундаменти дерев’яного та мурованого храмів Благовіщення, плебанію та прицерковний некрополь. Історичні джерела вказують на існування поселення Благовіщення на цьому місці до XV століття», — зауважив Олійник.
Археологічні роботи тривають у селі Крилос, в урочищі Церквиська (Четверки), розташованому на північний захід від Крилоської гори, на лівому березі річки Лукви. Експедицію очолює Олег Мельничук, науковий співробітник відділу охорони культурної спадщини Національного заповідника «Давній Галич». До участі в розкопках долучилися студенти-практиканти історичного факультету Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Дізнайтеся більше: У Дубенському замку розпочалися розкопки на двох ділянках
Бела IV — король Угорщини та Хорватії (1235—1270), а також герцог Штирії (1254—1258) з династії Арпадів. Він брав участь у війні за австрійську спадщину. У 1241 році, під час монголо-татарського вторгнення, він зазнав поразки в битві на річці Шайо та був змушений втекти до Далмації. З 1242 року він активно займався відновленням країни і за чотири роки успішно ліквідував наслідки монгольської навали, за що отримав прізвисько «другого засновника Угорщини».
Як раніше повідомлялося, неподалік Галича було виявлено артефакти, що датуються часами трипільської культури.
Фото: Володимир Олійник/Фейсбук