
Фото: Photo by Mohammed Hamoud/Getty Images Підпишіться на нас в Google додати зараз
Віддалений Ємен на Аравійському півострові знаходиться на порозі конфлікту, який може сколихнути світ не менше, ніж протистояння між США та Іраном. Коротко пояснюємо: хто і чому готується до бойових дій, яка зацікавленість Саудівської Аравії в цій війні, у чому полягає інтерес Сполучених Штатів та Китаю, і головне – що подорожчає в результаті (а подорожчає – абсолютно все).
20 липня повстанці-хусити в Ємені анонсували свій намір встановити повну морську блокаду королівства Саудівська Аравія. Вже 22 липня вони взяли на себе відповідальність за ракетні та безпілотні удари по двох саудівських суднах у Червоному морі, які, за їхніми словами, порушили блокаду портів королівства.
Паралельно, на єменському фронті, спалахнули зіткнення між повстанцями-хуситами та силами, лояльними уряду Ємену. За повідомленнями Al Jazeera, з обох сторін загинуло понад 30 осіб. Хусити активізували мобілізацію та розпочали воєнні дії.
Хусити демонструють значну впевненість. За останнє десятиліття вони успішно витримали атаки з боку уряду, коаліції під проводом Саудівської Аравії, Сполучених Штатів, Великої Британії та Ізраїлю, і досі контролюють густонаселені північно-західні регіони Ємену, включно зі столицею Саною.
Однак, цього разу їхні провокаційні дії можуть призвести до ескалації конфлікту в самому Ємені. Фуад Муссед, єменський публіцист, який спеціалізується на політичних та військових питаннях, зазначив для Al Jazeera, що цього разу офіційний уряд може отримати підтримку від антихуситського племінного альянсу. Протистояння племен хуситам є ключовим фактором у перебігу війни і може суттєво змінити розклад сил.
Чому ж племінна війна на околиці арабського світу викликає таке занепокоєння у міжнародної спільноти? Як тільки загострюється ситуація, хусити одразу ж заявляють про можливість перекриття протоки Баб-ель-Мандеб. Це створює загрозу значних збитків для глобальної економіки, зокрема, для цін на нафту.
Небезпека блокади протоки Баб-ель-Мандеб
За оцінками міжнародних експертів, через протоку Баб-ель-Мандеб проходить приблизно 12% світової торгівлі. Крім того, як інформує Council on Foreign Relation, близько 30% світових контейнерних перевезень, що включають сільськогосподарську продукцію (зерно, добрива), сировину (руда, метали), промислові товари (електроніка, автозапчастини) та енергетичні ресурси, прямують через цю протоку та Червоне море.
У разі зупинки судноплавства в Червоному морі, суднам доведеться змінювати курс і обходити Африку через мис Доброї Надії. Цей альтернативний маршрут збільшує відстань приблизно на 5000–6000 кілометрів, а час доставки – на 10–15 днів. Це, у свою чергу, означає зростання витрат на паливо, підвищення страхових платежів та, як наслідок, подорожчання самих перевезень.


Шлях в обхід Червоного моря триватиме для суден на 10–15 днів довше. Графіка cfr.org
Згідно з даними Управління енергетичної інформації США (EIA), у першій половині 2025 року через Суецький канал та Суецький середземноморський трубопровід транспортувалося близько 4,9 мільйона барелів сирої нафти та нафтопродуктів на добу. Близько 4,2 мільйона барелів на добу проходило через протоку Баб-ель-Мандеб, що розташована на південному краю Червоного моря. Загалом, поставки нафти цими маршрутами становили приблизно 6% від загального обсягу морських перевезень нафти за цей період.
Зростання цін: нафта, електроніка, одяг та багато іншого
У такій ситуації аналітики прогнозують стрімке зростання вартості нафти та газу, подорожчання морських перевезень, а також збільшення цін на електроніку, автомобілі, одяг та безліч інших товарів.
Отже, стає зрозуміло, чому внутрішній конфлікт у Ємені або протистояння між хуситами та Саудівською Аравією викликає глобальне занепокоєння. До речі, чому саме Саудівська Аравія залучена до цього конфлікту?
Причини участі Саудівської Аравії у війні проти хуситів
Саудівська Аравія має значну протяжність кордону з Єменом. Для королівства вкрай важливо запобігти формуванню ворожої, проіранської держави на своїй «задвірці». Крім того, хусити регулярно здійснювали ракетні та безпілотні атаки на саудівські нафтопереробні заводи (зокрема, Aramco) та міста.
Саме тому Саудівська Аравія виступає головним військовим, фінансовим та політичним спонсором уряду Ємену та очолює коаліцію, що веде боротьбу проти хуситів.
Інтереси Сполучених Штатів, Китаю та Росії
Сполучені Штати та їхні союзники прагнуть уникнути закриття Червоного моря, яке змушує логістичні компанії перенаправляти судна в обхід Африки, що спричиняє глобальну інфляцію.
США вже вдалися до прямого військового втручання. У відповідь на ракетні обстріли хуситами торговельних суден, американська сторона разом із Великою Британією та міжнародною коаліцією проводять операції з ліквідації радарів, складів зброї та пускових установок хуситів на території Ємену.
Більше того, ослаблення хуситів означатиме удар по ключових союзниках Ірану на Близькому Сході.
Китай займає обережну позицію, але його економічні інтереси в регіоні надзвичайно значні. Червоне море є основним транспортним коридором для китайського експорту до Європи. Будь-яка нестабільність у цьому районі негативно впливає на доходи Пекіна.
У 2017 році Китай відкрив свою першу закордонну військово-морську базу в Джибуті. Ця база здатна приймати великі військові кораблі. У разі критичної загрози своїм суднам, Китайська Народна Республіка може використати її для ескортування та патрулювання вод навколо Ємену.
Росія веде складну дипломатичну гру, використовуючи єменський конфлікт для тиску на Сполучені Штати. Москві вигідно, що увага та військові ресурси США відволікаються на боротьбу з хуситами від інших глобальних конфліктів. В контексті цього протистояння регулярно з’являється інформація від західних розвідок про те, що Росія розглядає можливість передачі хуситам протикорабельних ракет або інших військових технологій через Іран.
Росія давно шукає шляхи для закріплення своєї присутності в районі Червоного моря. Раніше обговорювалося будівництво пункту матеріально-технічного забезпечення ВМФ у Судані, але через нестабільну ситуацію в країні цей проєкт застопорився. Теоретично, в обмін на геополітичну підтримку, Росія могла б претендувати на логістичний пункт у портах, контрольованих хуситами (наприклад, Ходейда).
Окрім світових держав, у конфлікт можуть втрутитися сусідні країни, наприклад, Єгипет: Суецький канал приносить Єгипту мільярди доларів щорічно. Через атаки хуситів у Червоному морі трафік через канал скоротився, що призводить до колосальних збитків для Каїра. Якщо економічна ситуація в Єгипті стане критичною, Каїр може бути змушений відправити свій флот для безпосередньої військової операції проти хуситів.
Військові бази навколо Ємену: представництво багатьох країн
Протока Баб-ель-Мандеб є надзвичайно важливим стратегічним об’єктом у світі. Саме тому на протилежному березі від Ємену, у невеликій державі Джибуті, розташовано численні військові бази.
| Країна | Військова база або порт | Відстань до Баб-ель-Мандеба |
| США | Кемп-Лемонньє (Джибуті) | близько 30 км |
| Китай | Військово-морська база НВАК (Джибуті) | близько 30 км |
| Франція | Французька база в Джибуті | близько 30 км |
| Японія | База Сил самооборони (Джибуті) | близько 30 км |
| Італія | Італійська база підтримки | близько 30 км |
| Саудівська Аравія | Порт Джизан | близько 270 км |
| Еритрея | Порт Асеб | близько 60 км |