Фото: uk.wikipedia.org Підпишіться на нас в Google додати зараз
Новопризначений головнокомандувач Михайло Драпатий обійняв посаду з великим рівнем довіри як з боку військових, так і з боку громадськості. Чи зможе він впоратися з завищеними сподіваннями, які уроки йому слід засвоїти з досвіду попередників, і до яких викликів на передовій варто готуватися вже зараз? Про це поспілкувався журналіст “Коротко про” з військовим експертом Олександром Коваленком.
Існує «вікно можливостей» перед загальною російською мобілізацією
Військовий експерт Олександр Коваленко. Фото: ФБ Alexander Kovalenko
– Чи довіряють армія та суспільство Драпатому?
– Я не бачу жодних ознак того, щоб Драпатому не довіряли або щоб його піддавали жорсткій критиці. Навпаки, наразі його сприймають виключно позитивно. Він відомий своїм бойовим досвідом, що сягає 2014 року.
А з початку повномасштабного вторгнення він здобув репутацію генерала-“пожежника”, якого направляють на найскладніші ділянки фронту для вирішення критичних проблем. І він завжди ефективно з цим справлявся. Згадаємо Добропільський напрямок, який він стабілізував після спроби російської 51-ї загальновійськової армії прорватися. Також Куп’янський напрямок, де вдалося нормалізувати ситуацію вздовж правого берега річки Оскіл, коли росіяни намагалися створити великий Дворічанський плацдарм. І коли почалася інфільтрація російських штурмовиків у Куп’янськ, він також виправдав очікування.
Таким чином, критика на адресу Михайла Драпатого з боку суспільства та медіа не є значною. Однак слід усвідомлювати: зазвичай, щойно людина обіймає нову посаду, через певний час починається хвиля невдоволення: чому вона не зробила за тиждень-два те, на що зазвичай потрібен рік, а то й більше.
– Ексголовком Валерій Залужний зазначив, що Драпатому буде надзвичайно складно. Чому?
– Звісно, це непросто – виконувати обов’язки, покладені на посаду головнокомандувача. Валерій Залужний це чудово розуміє, особливо коли армія перебуває в обороні.
Якщо говорити конкретніше, то в перспективі на Україну очікує дуже серйозне випробування – проведення восени-взимку загальної мобілізації в Росії, під час якої Путін планує мобілізувати близько пів мільйона новобранців.
І ми відчуємо на полі бою, як відбуватиметься поповнення особового складу російської армії, і це стане серйозним випробуванням. Тому Михайло Драпатий має обмежений час, щоб скористатися «вікном можливостей», яке існує до загальної російської мобілізації. Це час для формування відповідних умов на полі бою, для покращення наших позицій.
Особлива повага до генерала за те, що він особисто брав участь у боях ще у 2014 році. Фото: 24tv.ua
Драпатий не змінюватиме поточну головну стратегію ЗСУ, він її масштабуватиме
– Наша поточна основна стратегія – це стримування та виснаження ворога обороною, поки наші дрони руйнують російську економіку. Чи буде Драпатий вносити корективи в цю стратегію?
– Я вважаю, що він не стільки змінюватиме цю стратегію, скільки масштабуватиме її реалізацію. Драпатий поділяє і продовжує розділяти з ключовим цифровим трансформатором армії Михайлом Федоровим розуміння важливості сучасних технологій та їх застосування на полі бою. Тому, я думаю, відбудеться масштабування цих процесів. Він буде в цьому зацікавлений.
Щодо змін та реформ, то вони, ймовірно, стосуватимуться соціально-правових аспектів, таких як мобілізація та функціонування територіальних центрів комплектування (ТЦК). Але це також не швидкий і дуже ресурсомісткий процес.
А щодо тактики ведення бойових дій, я думаю, що зміни будуть виключно відповідно до оперативної обстановки в окремих зонах відповідальності та вимог щодо високотехнологічних засобів.
– Чи зможе Україна під керівництвом Драпатого перехопити ініціативу та перейти від виснажливої оборони до деокупації територій?
– Про це ще зарано говорити, хоча існує «вікно можливостей» для покращення позицій на фронті. Покращення позицій означає позбавлення росіян можливості для ширшого маневру, навіть за умови їхньої кількісної переваги. Тому я вважаю, що деокупація територій у тому форматі, який ми спостерігали з початку 2026 року, на тактичному рівні, буде продовжуватися. Можливо, на деяких напрямках цей процес навіть прискориться.
Отже, я думаю, ми також побачимо поступове, крок за кроком, повернення під наш контроль певних позицій та територій.
Драпатий не схильний до «м’ясних штурмів», він воюватиме людьми
– Що він має зробити такого, чого не зміг зробити Сирський?
– Він має розвинути успіхи, досягнуті під керівництвом Сирського. Попередній головнокомандувач організовував та керував військами під час деокупації північних областей, Харківської операції тощо. Михайлу Драпатому необхідно розвивати ці напрацювання. Зрештою, головна мета – перемогти у цій війні. Цього не вдалося досягти ні Залужному, ні Сирському. Тому, якщо Драпатий зможе це зробити, він може стати генералом перемоги.
– Не секрет, що в ЗСУ також практикують «м’ясні штурми». Як воюватиме Драпатий – людьми чи «тілами»?
– Він застосовуватиме тактику, поєднану з технологіями, зокрема безпілотними системами. Буде розширено функціонал наземних роботизованих комплексів. Щодо проведення безглуздих штурмових дій, я сподіваюся, що буде посилено відповідний контроль. Сам Драпатий не схильний до війни «тілами», він воюватиме людьми. Адже всі ті безглузді штурмові дії, які лише «спалювали» людський резерв, проводилися заради самого факту їх проведення. Генеральний штаб не завжди своєчасно чи взагалі реагував на це. Тому, сподіваюся, тепер ситуація зміниться.
Разом зі своїм попередником генералом Сирським Михайло Драпатий провели не одну військову операцію. Фото: ФБ ЗСУ
Швидкої реформи ТЦК чекати не варто
– Як він має вирішити проблему дефіциту особового складу?
– Це робота над реформуванням системи мобілізації та діяльності ТЦК. І цей процес також не буде швидким. Тобто, якщо через кілька тижнів Драпатого почнуть критикувати за те, що він не вирішив питання з ТЦК, то це неможливо зробити за тиждень, два чи навіть місяць. Це досить складний процес, адже навіть міністру оборони Михайлу Федорову не вдалося досягти цього за пів року.
Відверто кажучи, навіть якщо Генеральний штаб під керівництвом Драпатого комунікуватиме з цього питання, бюрократичні юридичні процедури на місцях все одно уповільнять цей процес. Проблема мобілізації, як і раніше, вирішуватиметься за тим самим принципом, хоча і під жорсткішим контролем з боку Генштабу.
– Однією з головних причин відставки попереднього головнокомандувача була недостатня увага до роботизації та масштабного використання безпілотних систем. Як це буде тепер?
– Ми побачимо це за кількістю застосування безпілотних систем. Масштабування, я думаю, буде добре помітним, коли воно почнеться. Це стосується «малого неба», «середнього», ширшого використання дронів на тактичному рівні, ударів середньої дальності. Також очікується збільшення використання наземних роботизованих комплексів.
– У чому полягає головний виклик для Михайла Драпатого на посаді головнокомандувача?
– У тому, що через кілька тижнів після призначення його звинувачуватимуть майже в тому ж, у чому звинувачували Сирського. І почнуть порівнювати. Наше суспільство, коли не отримує бажаного швидко, дуже швидко реагує досить передбачувано. Тому, я думаю, саме це стане для нього найбільшим випробуванням. І тут Драпатому не слід піддаватися надмірно завищеним суспільним очікуванням, а потрібно спокійно продовжувати свою справу.