
Фото: Особистий архів Олега Верняєва
Днями національна збірна України зі спортивної гімнастики успішно виступила на чемпіонаті Європи зі спортивної гімнастики. Збірна виборола перше місце у командному багатоборстві у складі Олега Вєрняєва, Іллі Ковтуна, Ігоря Радівілова, Назара Чепурного і Радомира Стельмаха. Олег Вєрняєв виграв срібну медаль в індивідуальному багатоборстві, а Назар Чепурний взяв бронзу у опорному стрибку. Ілля Ковтун – золото у вправах на брусах та перекладині.
Загалом виступ наших спортсменів виглядав потужно і багатообіцяюче. Команда впевнено йде до Олімпіади у Парижі. Кореспондент Коротко про поспілкувався з Олегом Вєрняєвим і дізнався про настрої в команді після перемоги.
– Пане Олеже, ви один із авторів перемоги національної збірної України на ЧЄ зі спортивної гімнастики. Що можете сказати про свій виступ?
– Я старався як міг. Не так просто працювати в багатоборстві, але, щиро кажучи, я навіть радий, що виступав на шести снарядах. Так, були допущені помилки на стрибку (він ще злегка “сирий” на цей момент) і на брусах, але нічого страшного. Ми знаємо, як це виправити, і будемо працювати над цим. Просто потрібно більше часу, як я і говорив. Плюс рівно 10 років назад ми були бронзовими призерами на чемпіонаті Європи, а зараз у нас золото. Dreams come true! («Мрії здійснюються!» – англ.).
– Очікували на те, що саме наша збірна стане кращою на ЧЄ?
– Так, потенціал команди був саме на боротьбу за «золото», ми їхали туди і розуміли, за що боротимемося, просто не розповідали нікому. Але всі й так знали, що в Україні зараз дуже сильна команда, і ми це підтвердили. Іноді плани – це одне, а вийти і зробити все без помилок – це інше. У всіх були свої завдання, і ми з ними впорались!
– Що означає ця перемога для команди?
– Ця перемога означає, що ми включаємось у гонку за командну медаль на Олімпійських іграх, і це дуже важливо було зараз показати. Плюс для Радомира Стельмаха це перша медаль “дорослої Європи”, для Назара Чепурного – перше золото. Теж приємно бути частиною цього.
– Як зараз оцінюєте свою нинішню форму? Чи все вдається робити з бажаного?
– Нинішня форма вже краще, але ще багато роботи, намагатимемося підійти до Парижа на піку готовності. Зараз ще є де додавати, що виправляти і над чим працювати! Багато травм вибивають: і старі, і постійно щось нове болить. Доводиться якось працювати в повну, лікуватись та не зламатись, витримати всі навантаження. Так і живемо. Непросто, але іншого шляху немає.

Хлопці їхали на ЧЄ боротися за перемогу, хоча і не афішували цього. Фото: Особистий архів Олега Верняєва
– Які плани і завдання ставите перед собою надалі?
– Плани прості: працювати, піднімати складність, стабілізувати програми і виходити у Парижі повністю готовими, щоб боротися за медалі. Плюс план, щоб розвивалась наша школа з дітьми. Зараз шукаємо спортивні снаряди, щоб зробити свій повноцінний зал, це прямо мрія! Є багато ідей та планів, будемо намагатись їх реалізовувати.
– Як вам тепер працюється у збірній? З’явилась така неймовірно амбітна і талановита молодь… Чи прислухаються вони до ваших порад, як до більш досвідченого і титулованого спортсмена?
– Як завжди говорив мій тренер, ми повинні думати кожен про свій прогрес і стежити за своєю роботою. Якщо кожен виконуватиме свої програми, то й команда від цього буде сильна, а далі вже технічні моменти. Так, я вважаю, що ця команда найсильніша, на мою пам’ять і за мою кар’єру. Дякую всім хлопцям!
Ми маємо всі шанси боротися за командну медаль, але потрібно пройти колосальний шлях. У всіх ще багато роботи, є у чому прогресувати, і, сподіваюся, ми зможемо порадувати Україну вдалим виступом. Думаю, ми зробимо все, що в наших силах, бо всі зацікавлені в перемозі.
– Як вам зараз атмосфера у команді?
– Атмосфера зараз хороша, всі працюють, допомагають, підтримують один одного, тому все, слава Богу, добре. Молодь – це завжди добре, вона нагадує нам, старикам, що зупинятися не можна. Я пам’ятаю себе в ті роки: ми “перли” прямо та впевнено і не слухали нікого, тому це добре, коли є молодь. Плюс у нас ще є дуже талановитий спортсмен Володимир Головін. Я прямо кайфую від нього! У 13 років він робить такі складні програми, що я іноді сам у шоці. Думаю, скоро він покаже себе на великих турнірах, так що запам’ятовуйте це ім’я і мої слова, що я ставлю на цього хлопця.

На правій руці спортсмена тату – Георгій Переможець, яке Олег закінчить після Парижа. Фото: Особистий архів Олега Верняєва
– Знаємо, що ви допомагаєте військовим. Розкажіть, будь ласка, про свою працю у цьому напрямку.
– Я з Донецька. І для мене ця війна почалася не зараз, а набагато раніше. І це боляче. Від початку повномасштабного вторгнення разом з друзями та батьком допомагаємо хлопцям на Донецькому та Харківському напрямках. Тато нещодавно їздив до Харкова, там постійно неспокійно, гучно. Мої друзі сформували у Харкові волонтерський штаб. Періодично вони надсилають нам запити на гуманітарну допомогу. Паралельно допомагаємо ЗСУ. Подружилися із захисниками окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького, з ротою ударних безпілотних авіаційних комплексів «Ахіллес» 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка. Організовували для військових концерти, аби вони хоч на мить могли відволіктися. Робили ці заходи в колаборації з нашими артистами. Також допомагали з амуніцією, привозили бронежилети зі США.
– На правій руці у вас доволі велика кількість татуювань. Можете розповісти, що вони означають?
– Усі тату мають свій сенс. У мене набитий Георгій Переможець і молитва йому, і по суті, весь рукав у православному стилі. На жаль, ще не встиг закінчити руку, але це вже після Парижа. Тату – це цікава штука: боляче, але потім кайфуєш. Я би ще продовжив, але пізніше. Зараз це все заважає повноцінним тренуванням.

Олег родом із Донецька, і війна для нього триває вже 10 років. Фото: Особистий архів Олега Верняєва
Источник: kp.ua
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.
Фото: t.me/V_Zelenskiy_official Україна вже отримала частину підтверджень від лідерів країн-партнерів щодо збільшення можливостей протиповітряної оборони. Про це заявив президент Володимир…
Нерідко мозолі проходять самі, іноді потрібна допомога фахівця. Однак самостійно видаляти мозоль, що не проходить, не рекомендується, попередили лікарі, інформує…
Фото: facebook.com/GeneralStaff.ua У ніч на четвер, 30 травня, українські військові завдали удару ракетами ATACMS по Керченській поромній переправі, яка активно…
Битва за Україну. День вісімсот двадцять сьомий 30.05.2024 20:10 Укрінформ Дрони ГУР уразили в Криму чотири катери «Тунєц» – два…
Фото: t.me/dsns_telegram У четвер, 30 травня, російські війська завдали удару по навчальному закладу у прифронтовому населеному пункті Борівської громади Ізюмського…