Фото: ФБ Юлія Свириденко Підпишіться на нас в Google додати зараз
Зміни у керівництві уряду — постійна тема для розмов у владних колах. Нерідко за регулярними «витоками» про чергову відставку приховуються не справжні наміри Банкової, а прихована боротьба структур чи спроби оцінити суспільну реакцію. Журналіст Коротко про проаналізував хронологію міністерських «відставок» в уряді Свириденко та склав своєрідний рейтинг міністрів, чиї імена найчастіше згадувалися у контексті чуток про звільнення.
Інсайдерські «гойдалки» з Федоровим
Найчастіше протягом минулого року поширювалися чутки про можливе звільнення одного з найуспішніших міністрів, Михайла Федорова. Обговорення та медійні вкиди щодо його відставки або переведення на іншу посаду мали майже системний характер. Спочатку Федоров обіймав посаду віцепрем’єра з питань цифрової трансформації, а згодом став першим віцепрем’єром. Проте у січні 2026 року він несподівано отримав призначення на посаду міністра оборони України.
Після переходу Федорова до оборонного відомства плітки про його ймовірну відставку не стихли, а навпаки — посилилися. У політичних колах та медіа регулярно обговорювалося незадоволення Офісу Президента темпами мобілізації та певними управлінськими рішеннями в межах міністерства.
А безпосередньо перед офіційним анонсом перезавантаження Кабміну у липні 2026 року політичні кола активно обговорювали інформацію про те, що Володимир Зеленський розглядав варіант повернення Федорова до Мінцифри, призначення його на «символічну посаду» або навіть висунення на посаду прем’єра (від чого він, за даними джерел, відмовився). На його місце в Міноборони чутки наполегливо пророкували чинного очільника МВС Ігоря Клименка.
Лісового та Ляшка «звільняли» найчастіше
За кількістю чуток та інсайдерської інформації, наступними йдуть міністри освіти та охорони здоров’я — Оксен Лісовий та Віктор Ляшко. Розмови про швидке звільнення Лісового мали хвилеподібний характер і загострилися до літа 2026 року.
Ще наприкінці 2025 року у Верховній Раді депутатами було подано офіційну постанову про його відставку. Міністру закидали проблеми з фінансовою звітністю перед міжнародними донорами, корупційні ризики під час реорганізації регіональних закладів вищої освіти та необґрунтовані витрати на друк підручників.
До літа 2026 року інсайди у ЗМІ та заяви народних депутатів про його неминучу відставку стали публічними. Обговорювався сценарій, за яким Лісового звільнять без призначення наступника, залишивши міністерство під управлінням виконувача обов’язків — заступника Миколи Трофименка. Сам Лісовий публічно заявляв, що в разі відставки готовий повернутися до лав ЗСУ.
Чутки про відставку голови МОЗ Віктора Ляшка тягнулися ще з часів попереднього уряду та загострилися в уряді Свириденко. Головним приводом для кулуарних розмов про відставку Ляшка став масштабний корупційний скандал навколо медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) наприкінці 2024 року. Попри те, що міністр тоді відмовився подавати заяву за власним бажанням, Офіс Президента продовжував розглядати його як уразливу фігуру.
Навесні та влітку 2026 року Ляшко зазнав значного шквалу критики через процес бронювання частини медичних працівників для потреб ЗСУ, що спричинило кадрову кризу в цивільних лікарнях. Тому почали відкрито вимагати зміни керівництва МОЗ через низькі зарплати лікарів та невиплати надбавок для тих, хто працює на прифронтових територіях. У підсумку, і Лісовий, і Ляшко підійшли до моменту офіційного розпуску Кабміну у липні 2026 року як головні рекордсмени за кількістю передбачуваних відставок.
Чутки про відставку Оксена Лісового мали хвилеподібний характер. Фото: ФБ Юлія Свириденко
Шмигаля «зміщували» за традицією, а Марченка — через МВФ
Окрім вже згаданих міністрів, протягом останнього року під постійною увагою чуток про відставку знаходилася ще низка ключових фігур уряду Свириденко. Серед них — Денис Шмигаль. Експрем’єр, який в уряді Свириденко обійняв посаду міністра енергетики, був постійним фігурантом чуток про звільнення через складну ситуацію в енергосистемі, численні відключення та загрози напередодні зими. Офіс Президента регулярно шукав винних. Чутки відправляли Шмигаля у відставку практично щомісяця.
Позиції очільника Мінфіну в уряді Свириденко, Сергія Марченка, також «штормило» протягом усього року. Марченка регулярно «скидали» у кулуарних прогнозах через складнощі у перемовинах з МВФ та жорсткі вимоги міжнародних партнерів. Конфлікт виникав і навколо «Вовиної тисячі». Чутки про відставку загострилися, коли Мінфін висловлював приховане скептичне ставлення до масштабних соціальних популістських виплат, які просувала Банкова, вказуючи на дефіцит бюджету.
Віктора Ляшка інсайдери неодноразово знімали з посади. Фото: ФБ Юлія Свириденко
Традиційно «розстрільне» крісло Мінветеранів
Крісло керівника Міністерства у справах ветеранів давно набуло в кулуарах статусу одного з найбільш політично вразливих. Ще з часів гучної відставки Юлії Лапутіної на початку 2024 року відомство перебуває під пильною увагою. Не оминули чутки і нинішню очільницю міністерства, Наталію Калмикову, призначену восени 2024-го.
Протягом 2025–2026 років у профільних ЗМІ періодично з’являлися інсайди про можливу ротацію в міністерстві. Калмиковій доводилося працювати в умовах жорсткого бюджетного дефіциту та під постійним тиском з боку громадськості, яка вимагала прискорення реформ та цифровізації послуг для ветеранів. І хоча на момент липневого перезавантаження Кабміну розмови про її заміну активізувалися, конкретного наступника кулуарні джерела так і не назвали.
Міністерство у справах ветеранів очолює Наталія Калмикова. Фото: mva.gov.ua
На тему
Ланцюгову реакцію запустила посол у США
Посол України в США Ольга Стефанишина, формально перебуваючи на дипломатичній посаді, стала джерелом чуток, які запустили нинішній розвал Кабміну Свириденко. У політикумі активно циркулювали інсайди про те, що Національне антикорупційне бюро (НАБУ) готує проти неї підозру, пов’язану з декларуванням нерухомості та минулими справами. Саме чутки про її «токсичність» у Вашингтоні змусили Офіс Президента терміново організувати перестановки у владі. Стефанишина подала у відставку за власним бажанням, а на її місце посла до США пропонують саму Юлію Свириденко, яка, однак, поки що нібито не дала згоди на нову посаду.