Фото: Скріншот з відео Сил безпілотних систем Підпишіться на нас в Google додати зараз
Сили безпілотних систем (СБС) України вивели з ладу понад 30 суден у водах Азовського моря. Це дає Україні можливість зупинити логістику постачання Криму та суттєво послабити експортний потенціал Російської Федерації. Адже ці атаки роблять непридатними для використання судна «тіньового флоту», котрі транспортують паливо з російських портів, що розташовані в Таганрозі, Єйську та Азові. Стисло про – про цілі та наслідки цієї операції.
Болісний удар по економіці…
Унаслідок безперервних атак, що тривали чотири дні, загальна кількість суден Російської Федерації, які були виведені з ладу, пошкоджені або знищені вогнем, перевищила 30 одиниць. Це фактично унеможливило безпечне мореплавство РФ в Азовському морі.
Головний та очевидний результат – посилення паливної кризи як на території Криму, так і по всій Росії. Вже зараз на півострові діють суворі обмеження, а продаж бензину на цивільних автозаправних станціях практично припинено. Постачання суходолом та через Керченський міст зупинено або обмежено. Додатково, удари по танкерах узгоджені з операцією «Кримський рубильник OFF». Знищення флоту відбувається одночасно з виведенням з ладу електропідстанцій, поромів та військових аеродромів, що призводить до повної логістичної ізоляції Криму.
Лише за кілька днів було виведено з ладу понад 5% “наливного” флоту РФ. Знищення суден, які перевозили нафтопродукти в обхід міжнародних санкцій, негативно впливає на доходи Кремля від експорту нафти.
Атаки на російські кораблі демонструють, що Україна встановила вогневий контроль над Азовським морем. Водна акваторія, яку Росія вважала своїм внутрішнім і безпечним тилом, тепер повністю контролюється українськими далекобійними безпілотниками. А російські військові кораблі не в змозі забезпечити конвоювання, оскільки самі є вразливими для українських БпЛА та безекіпажних катерів.
…і російській армії на фронті
Припинення функціонування морського шляху позбавляє російські війська та ключові військові об’єкти стабільного постачання паливом, і це кардинально змінює розстановку сил на Південному фронті. Сили оборони України підтримують постійний вогневий контроль над сухопутними шляхами та поромними переправами, тому морський маршрут залишався для РФ єдиною повноцінною альтернативою для перекидання паливно-мастильних матеріалів (ПММ). Ураження десятків танкерів “тіньового флоту” позбавляє російські війська стабільного постачання на декількох ключових напрямках.
Раніше Росія постачала паливо армії через сухопутний коридор (Таганрог – Джанкой) уздовж траси М-14. Однак, він потрапив під вогневий контроль СБС України, які знищили сотні військових бензовозів. Міст у Керчі також регулярно зазнає обстрілів. Тому постачання через Азовське море суднами класу «річка-море» виявилося для росіян єдиною альтернативою для забезпечення армії бензином та дизелем. Ураження цих суден означає остаточне розірвання логістичного ланцюга.
Пошкодження кожного такого танкера, як “Кайрос”, “Волганафта”, судна “Санар”, “Венера-3” та інших, означає знищення приблизно 7000 тонн бензину або дизельного палива. В еквіваленті це дорівнює 200 залізничним цистернам або сотні автомобільних заправників. Виведення з ладу десятків таких суден за один тиждень позбавляє угруповання військ сотень тисяч тонн пального загалом, знищуючи накопичені на фронті резерви ще на підході до півострова.
Без стабільного підвезення ПММ стають недієздатними ключові центри агресії РФ у Криму та на півдні України – військові аеродроми («Бельбек», «Гвардійське», «Джанкой», «Саки») та фронтова авіація, включаючи винищувачі. Адже вони потребують колосальної кількості дефіцитного авіаційного гасу. Немає палива – немає бойових вильотів та ударів КАБами.
І як результат – російська армія в Україні, особливо на південному напрямку, втрачає ресурси для подальшого наступу.
Росії нічим замінити знищені танкери
Окрім цього, кораблі та підводні човни Чорноморського флоту, оснащені ракетами «Калібр», заправляються на базах у Севастополі та Керчі (де українські дрони паралельно знищують берегові нафтобази). Та й бронетехніка на передовій – танки, БМП та артилерійські тягачі Запорізького та Херсонського угруповань військ РФ – безпосередньо залежить від кримських розподільних вузлів.
Важливо й те, що Росії надзвичайно складно замінити уражені танкери. Азовське море має невелику глибину (в середньому до 14 метрів), через що РФ не може використовувати там великі океанські танкери – вони просто сядуть на мілину. Для цього підходили лише специфічні судна класу «річка-море». Втрата понад 30 одиниць такого дефіцитного транспорту створює фізичний брак суден для перевезень. Замінити їх в умовах міжнародних санкцій та заблокованих внутрішніх шляхів (на які ЗСУ також чинять тиск) неможливо.
Російські танкери регулярно підпадають під атаки, але настільки масово це сталося вперше. Фото: Міністерство транспорту та інфраструктури Туреччини
Хронологія атак
Масована кампанія Сил безпілотних систем (СБС) України з розгрому російського «тіньового флоту» в Азовському морі розпочалася у першій декаді липня 2026 року та розвивалася стрімко.
- У ніч на 6 липня 2026 року – перший результативний удар. Далекобійні українські безпілотники атакували в Азовському морі два танкери “тіньового флоту”, що йшли з вантажем палива (близько 7000 тонн кожен) із району Таганрога у напрямку окупованого Криму. Паралельно в Керчі було вражено береговий нафтовий термінал.
- Протягом 7 липня атаки посилилися. Командування СБС відзвітувало про ураження ще цілої групи кораблів. За цю добу під удар дронів потрапили 10 танкерів з пальним, а також один суховантаж і один вантажний пором у районі Керченської протоки, які використовувалися для військових перевезень в обхід санкцій. Танкери спалахнули безпосередньо на морських маршрутах, втративши можливість продовжити рух.
- У ніч на 8 липня українські сили здійснили один із наймасштабніших нальотів. Як повідомив командувач СБС Роберт “Мадяр” Бровді, оператори безпілотників успішно вразили ще 9 російських танкерів в акваторії Азовського моря. Таким чином, загальна статистика втрат російського “наливного” флоту всього за 72 години (з 5 по 8 липня) досягла 19 танкерів, одного суховантажу та одного порома (всього 21 судно).
- У ніч проти 9 липня кампанія продовжилася без пауз. Українські дрони завдали чергової хвилі ударів по логістичних шляхах у Таганрозькій затоці та центральній частині Азовського моря. За даними зведення СБС і зізнанням російської регіональної влади, було вражено ще 14 суден, які перевозили нафтопродукти. На атакованих танкерах знову спалахнули сильні пожежі, а екіпажі довелося екстрено евакуювати за умов відсутності прикриття з боку Чорноморського флоту РФ.
Думка експерта
Олександр Коваленко, військовий аналітик:
– У Криму розташована група військ оборони Криму. І вся пально-мастильна продукція, яка прямує туди, насамперед призначається не цивільному споживачеві, а саме для забезпечення групи військ оборони Криму. Без цієї паливно-мастильної продукції вони не можуть повноцінно функціонувати. Їм стане важче навіть просто заправляти автомобілі, щоб їхні мобільні вогневі групи могли пересуватися Кримом та збивати наші дрони.
Другий момент – ці танкери прямували не лише до Криму, а й до портів захоплених Маріуполя та Бердянська. А звідти через траси М-14, Н-08 та Н-30 пальне йшло на забезпечення російського угруповання на Гуляйпільському, Токмацькому, Оріхівському напрямках та на Степногірський плацдарм. Тому після ураження танкерів у морі одночасно позбавлені палива декілька армійських груп противника.
І як наслідок – відсутність палива може вплинути на темпи наступу росіян та їхню проникність через нашу лінію оборони. Адже їм навіть не буде чим заправити легкі транспортні засоби, які раніше використовувалися для підвезення російських штурмовиків.