[Prompt: Step 1: Identify the language of the source text. Step 2: Rewrite the following text in the SAME IDENTIFIED LANGUAGE while preserving the HTML tags exactly as they are. Focus on rephrasing sentences and using synonyms to enhance the uniqueness of the content without changing the original meaning or adding new information. Ensure the core message and ideas remain intact, and do not alter the structure or purpose of the post. DO NOT add your own comments. Remove the prompt and the original text from your answer. ABSOLUTE RULE: The output language must be identical to the source text language. No English in the output unless the source is English.]:
Фото: fakty.ua Підпишіться на нас в Google додати зараз
Закон, що безумовно отримає підтримку Володимира Зеленського, оскільки він є його автором, спрямовано на підпис президенту. Йдеться про законопроєкт щодо створення Українського національного пантеону, який був ухвалений у турборежимі. До Верховної Ради документ надійшов 28 червня, а 1 липня здобув схвалення від усіх присутніх у сесійній залі. Що відомо про об’єкт, який має поповнити столичний простір, у розборі Коротко про.
Що таке пантеон
Термін «пантеон» походить з давньогрецької мови й означає «усі боги». Історично це велична споруда, присвячена божествам, яких шанували в рамках певної релігії. Згодом у подібних будівлях почали розміщувати поховання правителів, видатних полководців, а пізніше – політиків, науковців та діячів мистецтв. Перший пантеон як некрополь для визначних особистостей було створено в Парижі після Французької революції – під нього було віддано будівлю церкви, що мала бути присвячена святій Женев’єві. Тут знайшли спочинок Вольтер, Жан-Жак Руссо, П’єр та Марія Кюрі, Віктор Гюго, Александр Дюма, Луї Брайль, Андре Мальро та інші шановані французькі постаті.
Ухвалений Верховною Радою закон трактує Український національний пантеон як меморіальний комплекс, призначений для увічнення пам’яті найвидатніших представників нації, котрі зробили винятковий внесок у здобуття та відновлення незалежності, розбудову держави, захист суверенітету, формування української нації, війська, розвиток науки, культури, мистецтва, спорту, української мови, громадянського суспільства та релігії.
Пантеон у Парижі. Останнє символічне поховання тут відбулося в жовтні минулого року. До мавзолею принесли порожню труну з умовним прахом колишнього міністра юстиції Робера Бадентера, який домігся скасування смертної кари. Фото: en.wikipedia.org
Як це може виглядати
Відомі у світі мавзолеї розташовані в храмових комплексах. Наприклад, знаменитий римський пантеон або Національний пантеон Венесуели. Мтацміндський пантеон у Тбілісі, офіційно відкритий у 1929 році, також знаходиться поблизу церкви Святого Давида. Проте існує й сучасний приклад – Бразильський пантеон, зведений у стилі модернізму та відкритий у 1985 році. Однак це не місце для поховань, а радше музей для вшанування пам’яті першого цивільного президента та національних героїв.
Яким саме буде Український національний пантеон, наразі невідомо. Закон передбачає, що проєкт меморіалу буде визначено за підсумками відкритого міжнародного або всеукраїнського архітектурного конкурсу. Замовника будівництва та юридичну особу, яка керуватиме пантеоном, призначить Кабінет Міністрів.
З відомих деталей – пантеон буде розташований у Києві. Закон дозволяє використати для нього територію природно-заповідного фонду в історичній частині столиці, проте всі наявні пам’ятки та об’єкти повинні бути збережені.
Також передбачено, що пантеон складатиметься не лише з фактичних поховань, а й з кенотафів – меморіальних знаків, що символізують могили, надгробних споруд, пам’ятних табличок.
Бразильський пантеон Вітчизни та Свободи імені Танкредо Невеша – це гігантський кенотаф. Ім’я особи, яку вшановують, врочисто вноситься у Книгу зі сталі. Фото: en.wikipedia.org
Хто може спочити в пантеоні
Перелік осіб, котрих будуть поховані, перепоховані або яким буде встановлено почесний знак пам’яті, є досить обширним. Головна умова – вони мають відповідати критерію «найвидатніший представник української нації». Це можуть бути:
- голови української держави різних історичних епох, президенти України, за винятком тих, кого було усунуто через імпічмент,
- головнокомандувачі українських військових формувань різних періодів – армії УНР, Галицької армії, «Карпатської Січі», УПА,
- верховні головнокомандувачі Збройних Сил України під час війни за незалежність,
- особи, які зробили винятковий, історично вагомий внесок у розбудову держави, захист суверенітету та незалежності, розвиток культури, науки, мистецтва, спорту, української мови, громадянського суспільства чи релігії,
- лауреати Нобелівської премії, інші діячі світового рівня, які народилися, проживали в Україні або мали зв’язок з Україною.
У пантеоні не знайдуть місця особи, яких суд визнав винними у злочинах проти національної безпеки, миру, безпеки людства. Так само як і ті, хто підпадає під дію законів про декомунізацію, засудження тоталітарних режимів, заборону пропаганди російської імперської політики.
Римський пантеон зведений майже дві тисячі років тому. Востаннє у 1926 році сюди перенесли прах італійської королеви Маргарити Савойської. З того часу поховання не проводяться. Фото: en.wikipedia.org
Кого перепоховають
Прахи видатних особистостей, похованих на території України, можуть бути перенесені до пантеону не раніше ніж через 20 років після смерті особи. Винятком є випадки, коли існуючій могилі загрожує руйнування або існує необхідність вшанувати особу на найвищому рівні.
Перепоховання буде здійснено, якщо виявлено неспочилий прах видатного діяча або його могила знаходиться за кордоном. Відомо, що на території Національного військового меморіального кладовища під Києвом вже очікують перепоховання один із лідерів українського визвольного руху Андрій Мельник та його дружина Софія Федак-Мельник. Їхні останки було транспортовано з Люксембургу у травні цього року.
Закон передбачає, що перепоховання або встановлення кенотафів відбуватимуться за участю вищого керівництва держави: президента, голови Верховної Ради, прем’єр-міністра. Церемонії щодо колишніх військових діячів проводитимуться з військовими почестями.
Один із діячів українського визвольного руху Андрій Мельник та його дружина Софія Федак-Мельник мають зайняти місце в Національному пантеоні. Фото: x.com/ZelenskyyUa
Як ухвалюватимуться рішення про вшанування
Якщо за догляд та порядок у пантеоні відповідатиме окрема юридична особа, то рішення про поховання чи перепоховання прийматиме постійно діючий колегіальний консультативний орган, що обиратиметься на конкурсній основі. До його складу входитимуть представники Українського інституту національної пам’яті, громадських організацій, історики, науковці, митці. Порядок формування такого органу, як і низку інших питань, пов’язаних із створенням пантеону, визначить Кабінет Міністрів.
Консультативний орган перевірятиме, чи відповідає кандидатура на почесне вшанування вимогам, висунутим законом, за потреби консультуватиметься з іншими експертами, організовуватиме громадське обговорення та готуватиме висновки.
Якщо особа, гідна місця в пантеоні, має близьких родичів, їх обов’язково запитають дозвіл на перепоховання. У разі відмови наступний запит можна буде зробити не раніше ніж через 5 років.
Остаточне рішення про поховання в пантеоні ухвалюватиме Верховна Рада шляхом прийняття спеціального закону, що вноситиме зміни до вже чинного, по кожній кандидатурі на вшанування.
Для прикладу: рішення про пантеонізацію (перепоховання чи встановлення кенотафу) у Франції приймає президент республіки. Почесне вшанування пам’яті в Національному пантеоні Венесуели може відбутися трьома шляхами: указом президента, голосуванням у національній асамблеї, спільним рішенням ректорів усіх університетів країни.
Що відбуватиметься в пантеоні
Пантеон не буде цвинтарем у юридичному та психологічному розумінні. Швидше, це державний об’єкт. Окрім увічнення пам’яті, тут можуть проводитися державні заходи, зміст яких має визначити Кабмін. Закон передбачає, що в пантеоні відбуватиметься церемонія вручення найвищої державної нагороди. Ймовірно, це Орден «Золота Зірка» або Орден Держави, з якими присвоюється звання Герой України.
Також у законі зазначено, що відвідування пантеону обов’язково включається до державного протоколу та церемоніалу України. Це означає, що тут можуть проходити урочистості, а іноземні лідери під час візитів до Києва вшановуватимуть наших героїв і покладатимуть квіти.
У пантеоні цілодобово чергуватиме почесна варта. Усі витрати на його утримання здійснюються з державного бюджету.