Фото: wikipedia.org Підпишіться на нас в Google додати зараз
За календарним графіком Верховної Ради, народні обранці мають розпочати літні канікули. Однак, відправлятися на відпочинок у такий напружений період означало б заплямувати свою репутацію в очах виборців. Тим більше, що перед депутатами постає безліч життєво важливих законопроєктів – від військових до соціальних та економічних. Їх ухвалення ускладнюється ще й тим, що парламентська більшість дедалі більше фрагментується та втрачає свою дієвість. А тут ще й шириться інформація про потенційні вибори восени… Про змагання з чинним президентом, розпад “монобільшості” та ефективність Парламенту кореспондент Коротко про поспілкувався з політологом Володимиром Фесенком.
Підготовка до виборів може скоригувати плани Ради
– За планом у депутатів парламенту – літні канікули. Але відпочивати в такий час – це удар по іміджу законодавців. Чи підуть вони у відпустку, чи формально залишаться на роботі, а приховано підуть відпочивати (робота в комітетах), як це вже було під час цієї війни?
Політолог Володимир Фесенко. Фото: telegraf.com.ua
– Від початку війни офіційної відпустки у депутатів немає. Однак, офіційно вони не будуть працювати в пленарному режимі до 24 серпня. Наскільки мені відомо, наразі складається така ситуація, що пленарних засідань не заплановано до Дня Незалежності. Можливо, надалі буде урочисте засідання 24 серпня, яке й дасть старт політичному сезону. Хоча не виключені й непередбачені обставини, які можуть змусити депутатів повернутися до безпосередньої роботи.
Судячи з інформації, що з’являється, якщо президент Зеленський остаточно вирішить спробувати провести вибори восени, то необхідно буде внести зміни до виборчого законодавства та закону про воєнний стан. Це потрібно зробити негайно та в екстреному порядку. Бо наразі країна абсолютно не готова до них ні організаційно, ні юридично, ні нормативно. Провести їх зараз практично неможливо, оскільки відсутні як законодавчі зміни, так і фінансування для виборів. Іншими словами, організаційної готовності до проведення виборів за 3-4 місяці немає. Якщо вибори відбудуться наприкінці листопада, то вже зараз необхідно ухвалити відповідні законодавчі зміни, а потім у шаленому темпі розпочати організаційну підготовку до виборів.
– Якщо країна не готова до виборів, то чому зараз, наприклад, з’явилися чутки від інсайдерів про зустріч Зеленського із Залужним і що той відмовився грати в команді президента?
– Не варто дивуватися. По-перше, спроби Зеленського переконати Залужного не балотуватися були й раніше. Ще півтора роки тому Єрмак зустрічався із Залужним у Лондоні, і той відмовився знімати свою кандидатуру.
Зараз з’явилася інформація, зокрема в «Українській правді», що Залужного знову вмовляли відмовитися. До речі, дуже важлива новина, що він заявив про свій намір балотуватися. Чому це відбувається? Тому що рейтинг Зеленського наразі зростає, і для нього з’явилася сприятлива можливість вийти на вибори. Однак існують дві потенційні перешкоди. Перша, як я вже зазначав, – неготовність країни до виборів. Друга – це те, що Зеленський може програти двом кандидатам.
– Залужному, Буданову, а може, нинішньому очільнику Міноборони Федорову?
– Федорову – ні. По-перше, він не висловлює своїх амбіцій, він перебуває в команді президента, і, найімовірніше, може очолити список пропрезидентської партії, але точно не збирається балотуватися в президенти.
Отже, це, насамперед, Залужний та Буданов. Але Буданов зараз у команді президента, і з ним ще можна домовитися. Таким чином, залишається Залужний як головний рейтинговий опонент Зеленського. Іншим Зеленський виграє. І оскільки зараз така сприятлива ситуація з рейтингами, то, мабуть, у Зеленського вирішили: куй залізо, поки гаряче, тому й намагалися переконати Залужного відмовитися.
Виборець готовий більше голосувати «за» оновлення влади, ніж особисто «за» Залужного
– А чи не є вага Залужного дещо переоціненою, адже його рейтинговий кейс – це все заслуги минулого, а зараз він взагалі не є активним гравцем в українській політиці?
– Тут справа не в самому Залужному, а в тому, що значна частина суспільства втомилася від влади, яка не змінюється вже 7 років. Інша частина суспільства категорично не сприймає особисто Зеленського. І є ще значна частина суспільства, яка прагне оновлення влади. Залужний – це лише інструмент, він дійсно не є активним політичним гравцем.
Щодо минулих заслуг, то його рейтинги дійсно знизилися за останні 2 роки. Два роки тому він випереджав Зеленського, за різними даними, у другому турі на 30-40%. Зараз цей розрив вже не такий великий. Отже, справа не в тому, що хочуть саме Залужного, а в тому, що хочуть змін Зеленського.
– Але той же Буданов – більш сучасний кандидат, добре проявив себе у війні, розуміється на тонкощах державного управління, та й молодший за віком?
– Це вже питання смаку. Однак комусь може не подобатися те, що він зараз у команді Зеленського. Для тих, хто категорично не сприймає Зеленського, це як вирок: він співпрацює із Зеленським, отже, він не їхній кандидат. Звісно, комусь сподобається Буданов, комусь Залужний. Питання в тому, хто вийде з Зеленським у другий тур. Саме він має досить високі шанси перемогти його на президентських виборах. Поки що більше таких шансів у Залужного, бо за результатами першого туру він випереджає Буданова. Інші кандидати – Порошенко, Тимошенко, Разумков і так далі – таких шансів не мають зовсім.
– Чи є реальна загроза, що вибори відволікатимуть найвище керівництво країни від війни, фронту, якщо врахувати, що воно водночас братиме участь у виборах?
– Певною мірою так. І цей аргумент будуть використовувати противники виборів під час війни. Ще один аргумент, який теж фігуруватиме, – це ризик розколу країни під час війни. Якщо президентська команда намагатиметься провести вибори восени, це може наштовхнутися на серйозний опір, оскільки значна частина суспільства ставитиметься до цього критично. За останніми опитуваннями, понад половина українців виступає проти проведення виборів під час війни. І в парламенті також немає консенсусу з цього питання, і багато хто буде проти. Тобто існує ризик розколу, яким може скористатися ворог.
Зеленський та Залужний за рейтингами – найбільш реальні кандидати на перемогу у виборах. Фото: president.gov.ua
Насамперед – закони для виконання програми Ukraine Facility
– Якщо ж депутати все-таки залишаться на роботі, то що вони мають встигнути за два місяці до осіннього політичного сезону? Щодо грошей для військових, соціальних виплат, законів та іншого?
– Насамперед це законопроєкти, пов’язані з європейською інтеграцією України. Це Ukraine Facility – чотирирічна програма фінансової підтримки України від Європейського Союзу загальним обсягом 50 мільярдів євро на період із 2024 по 2027 роки. Головна суть програми – «гроші в обмін на реформи». ЄС надає фінансування не просто так, а траншами кожні три місяці, і лише тоді, коли Україна виконує чітко прописані вимоги (індикатори) щодо реформування судів, антикорупційних органів, енергетики та економіки.
– А що стосується грошей для військових, соціальних виплат, що мають ухвалити депутати?
– Саме виконання всіх наших законодавчих зобов’язань за цією програмою Ukraine Facility. У бюджеті коштів на все це немає, їх потрібно знайти. Тому виконання саме цієї програми й забезпечить кошти для військових та соціальні виплати. Наразі більше половини бюджетної частини, а також військові витрати, формується за рахунок допомоги від наших партнерів. А щоб отримати цю допомогу, потрібно голосувати за конкретні законопроєкти, пов’язані з конкретними реформами для європейської інтеграції.
– А що потрібно зробити парламенту з підозрами НАБУ щодо деяких депутатів (загалом НАБУ оголосило підозри вже понад 30 народним депутатам поточного скликання)?
– Там щодо кожного депутата своя процесуальна логіка. Стосовно Юлії Тимошенко справу вже передано до суду, щодо когось триває слідство. Тут немає універсального алгоритму. Однак я можу висловити свою суб’єктивну думку: якщо президентська команда вирішить провести вибори восени, то чекайте нових чисельних витоків. Буде “Міндичгейт-3” і з’явиться дуже багато інформації, що стосуватиметься найближчого оточення президента.
Монобільшість «Слуг народу» зараз уже не має жодного значення
– А чи не є всі ці справи НАБУ дамокловим мечем для монобільшості, яка все більше втрачає свою монолітність та продуктивність?
– Ні, більше того скажу: монобільшість «Слуг народу» зараз уже не має жодного значення. Де-факто рішення в парламенті давно приймає не вона, а фактична більшість. Це частина «Слуг народу», приблизно 170 осіб, плюс депутати-мажоритарники, іноді депутати від опозиції – це ще від 60 до 80 осіб.
Скажу навіть більше: якщо відбудеться юридичний розпад «Слуг народу» і їх стане менше ніж 225, це також не матиме жодного значення. Тому що розпустити Верховну Раду під час війни не можна. Створити нову більшість за великою ймовірністю теж не вдасться. Тому я зараз не бачу жодного значення в подальшій долі “більшості”.
– Якщо альтернативи парламенту зараз немає, то як лікувати цей організм, які ліки має задіяти Володимир Зеленський?
– А навіщо його лікувати, він і так функціонує. Не ідеально, але працює. За п’ятибальною системою я б поставив трієчку, за 12-бальною – шість. Необхідні рішення вони ухвалюють, зокрема складні та непопулярні. Депутати або відкладають їх, або шукають компромісні варіанти. Проблема не в тому, що парламент погано працює. Ось конкретний приклад: парламент ухвалив складний і не дуже популярний законопроєкт про цифрові платформи. А президент його підписав? Ні. Тобто, в принципі, мінімальну програму Верховна Рада виконує.
– А як же тоді підвищити якість їхньої роботи з трієчки до п’ятірки?
– Це неможливо. У нас п’ятірку роботі парламенту, я навіть не пам’ятаю, коли можна було поставити. Можливо, у 2022 році, коли потрібно було невідкладно реагувати на війну. І парламент у своєму «турборежимі» голосував усе, що було необхідно. Але й тоді, хоч і була швидкість, страждала якість законів. На жаль, у нас завжди з цим були проблеми.
– А всі ці фактори, про які ми з вами говорили, становлять якусь критичну, тектонічну загрозу для країни?
– Ні, великих ризиків я не бачу. Ризик виникне лише в разі поєднання кількох чинників: виникнення гострої внутрішньої політичної кризи, кризи легітимності Зеленського та ситуації на фронті. Поки що такого немає, і я думаю, що не буде. З Радою можуть виникнути проблеми, але це не так критично, як може здаватися.