Фото: Ivan Antypenko/Suspilne Ukraine/JSC “UA:PBC”/Global Images Ukraine via Getty Images
«Міндіч-гейт» розгортався впродовж кількох місяців, проте підозра, висунута Андрію Єрмаку, надала цій справі кардинально нового виміру. Затримання з можливістю внесення застави для такого впливового політика є чітким сигналом про перехід від збору доказів до рішучих дій. Однак, якщо щодо Єрмака ми спостерігаємо певні кроки з боку судової системи, то стосовно інших осіб, які в тому чи іншому контексті згадувалися на “плівках Міндіча”, ситуація не така прозора. Журналісти Коротко про досліджували поточний статус інших ключових учасників «плівок». Хто з них уже перебуває під вартою, хто звільнений під заставу, а хто досі поза межами досяжності українського правосуддя.
Ключові фігуранти наразі недоступні
Загалом, у рамках кримінальних проваджень щодо корупції в «Енергоатомі» (з чого почалася історія «плівок Міндіча») фігурує понад 40 осіб, які відігравали різні ролі у злочинній схемі. Зокрема, серед них були високопосадовці Міністерства енергетики, Міністерства юстиції та Офісу Президента, IT-фахівці, фінансисти та бухгалтери.
На даний момент, головні фігуранти скандалу – підприємці Тимур Міндіч та Олександр Цукерман – залишили територію України та перебувають в Ізраїлі.
Станом на травень 2026 року, процесуальний статус підприємця Тимура Міндіча (у «плівках» він фігурував під прізвиськом «Карлсон») такий: він є підозрюваним у низці кримінальних проваджень, перебуває у розшуку та переховується за кордоном. Міндіч причетний до розслідувань НАБУ/САП, пов’язаних із діяльністю «бек-офісів» («пралень» для відмивання коштів) в «Енергоатомі», його впливом на «Сенс Банк» та угодами в оборонній сфері.
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) заочно обрав Тимуру Міндічу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці. Після апеляційного оскарження у квітні 2026 року ВАКС підтвердив підозру та відмовив Міндічу у праві брати участь у судових засіданнях дистанційно. Його майнові активи були арештовані, що підприємець активно оскаржує. Офіс Генерального прокурора України подав до Ізраїлю запит на екстрадицію Міндіча та Цукермана, однак, як відомо, ця країна не видає своїх громадян.
Олександр Цукерман (“Шугармен”) має аналогічний статус підозрюваного. НАБУ та САП ідентифікують його як співучасника масштабної схеми у енергетичній галузі (справа «Енергоатому»/операція «Мідас»). Щодо нього застосовуються індивідуальні санкції, затверджені указом президента.
Тимур Міндіч перебуває в Ізраїлі. Фото: t.me/cxemu
Група «Галущенко – Деркач» затримана
Розслідування зосередилося на групі чиновників та посередників, пов’язаних з колишнім міністром енергетики Германом Галущенком. Ключові учасники схеми також тривалий час співпрацювали з Андрієм Деркачем (який мав вплив на «Енергоатом») – колишнім народним депутатом, обвинуваченим у державній зраді, який нещодавно отримав звання «Героя Росії».
Колишній міністр енергетики Герман Галущенко («Професор», також відомий як «Сигізмунд») з лютого 2026 року перебуває під арештом. Йому інкримінують участь у злочинній організації та легалізацію (відмивання) майна, здобутого злочинним шляхом у особливо великих розмірах. За даними слідства, він був залучений до схеми через офшорні структури та сімейний інвестиційний фонд. ВАКС обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у 200 мільйонів гривень.
Крім самого Германа Галущенка, у справі про корупцію проходять колишній радник ексміністра енергетики Ігор Миронюк («Рокет»), директор з безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов («Тенор»), Ігор Фурсенко («Рьошик»), Леся Устименко та Людмила Зоріна. Наразі їхні процесуальні шляхи різняться: частина групи залишається в слідчому ізоляторі, тоді як інші змогли вийти під застави, що сягають мільйонів гривень.
Ігоря Миронюка підозрюють у координації корупційної схеми. ВАКС призначив йому заставу в розмірі 126 мільйонів гривень, і через несплату цієї суми він залишається під вартою.
Дмитро Басов – колишній прокурор, звільнений у 2019 році після низки скандалів. Було встановлено, що після призначення на посаду в «Енергоатом» родина чиновника значно покращила своє матеріальне становище. Його підозрюють у «вирішенні питань» щодо оплати послуг контрагентів. Наразі Басов перебуває під вартою, оскільки призначена йому застава у 40 мільйонів гривень ще не сплачена.
Ігоря Фурсенка в НАБУ називають бухгалтером «бек-офісу». Саме він на записах висловлювався про те, що носити коробку з грошима – «таке задоволення». Незважаючи на серйозність обвинувачень, Фурсенко вже звільнений з-під варти. За нього було внесено заставу у 95 мільйонів гривень.
Леся Устименко у матеріалах НАБУ значиться як “Леся Київ Фінансист Братів”. У 2023 році вона стала власницею паркомісця у будинку, де, ймовірно, знаходився згаданий “бек-офіс”. За інформацією журналістів, її чоловік, імовірно, є громадянином РФ. Устименко також перебуває на волі після внесення застави у 25 мільйонів гривень. Аналогічно, під заставу 12 мільйонів гривень була звільнена Людмила Зоріна.
Усі зазначені особи офіційно мають статус підозрюваних у справі про розкрадання коштів шляхом отримання «відкатів» (10–15%) під час здійснення закупівель Державним підприємством НАЕК “Енергоатом” у 2024–2025 роках.
Ексміністр енергетики Герман Галущенко перебуває під арештом. Фото: Ivan Antypenko/Suspilne Ukraine/JSC
Чернишов вийшов, але звинувачення залишаються серйозними
Колишній віцепрем’єр-міністр Олексій Чернишов також має статус підозрюваного. Спочатку йому інкримінували незаконне збагачення. Слідство задокументувало отримання ним та довіреними особами понад 1,2 мільйона доларів та 100 тисяч євро готівкою.
Додатково Чернишову висунуто підозру у відмиванні коштів. Він, подібно до Єрмака, фігурує у справі щодо «кооперативу Династія» у Козині, де, за версією слідства, група відмила понад 460 мільйонів гривень на будівництві елітних маєтків. ВАКС змінив йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на заставу у 51,6 мільйона гривень, яка була внесена його друзями.
Колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов звільнений під заставу. Фото: Danylo Antoniuk/Anadolu via Getty Images
Прогнози: швидкого завершення не очікується
На даному етапі частина фігурантів затримана, частина звільнена під заставу, а частина втекла з країни. Усі вони офіційно перебувають у статусі підозрюваних. Доказова база проти них є значною, але чи означає це, що справа буде доведена до логічного завершення та винні, у разі підтвердження їхньої провини, понесуть відповідальність?
Політолог Володимир Фесенко вважає, що не варто очікувати швидких результатів. За його словами, у країні дійсно відбувається реальна боротьба з корупцією на вищому рівні, що підтверджується конкретними процесуальними діями. Однак, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для Єрмака ще не гарантує швидкого результату у цій справі.
– Мене здивувала ситуація, коли на суді розглядалася історія з ворожкою Єрмака. Натомість прокурор мав би надати докази, окрім плівок Міндіча, що підтверджують будівництво цього будинку для Єрмака або отримання ним коштів від Міндіча. Ось це питання має обговорюватися, але ми нічого про це не знаємо. Тому я вважаю, що ця справа є тривалою, і швидкого вирішення не буде, – зазначає експерт.
Стосовно умовної групи “Галущенка – Деркача” в «Енергоатомі», ситуація аналогічна – слідство триває вже пів року, і там також накопичено величезний обсяг інформації. Тому, на думку Володимира Фесенка, було б добре, якби слідство було завершено та передано до суду до кінця поточного року. Щодо справи Чернишова, також не слід очікувати швидких результатів. Проте надія на те, що всі ці справи будуть доведені до судового розгляду, існує. САП та НАБУ розкрили цю аферу і мають довести справу до логічного завершення. Якщо провина підозрюваних буде доведена, вони мають понести покарання, а якщо ні – бути виправданими.
– Це вже питання професійної репутації НАБУ. Адже якщо всі ці справи розваляться, то багато хто в країні скаже: бачите, які це некомпетентні фахівці, вони можуть лише створити медійний резонанс, але не можуть довести вину конкретних осіб, – вважає Володимир Фесенко.