Фото: ДСНС в Харківській області
Температура повітря вночі подекуди ще буде нижче нуля, однак вдень показники термометра переважно перевищуватимуть нульову позначку. Метеорологи вказують на ознаки метеорологічної весни в останній тиждень лютого. У березні можна очікувати різкого потепління, за яким послідує водопілля. Щодо прогнозів на водопілля, журналістка Коротко про звернулася до фахівців.
Рятувальники працюють безперервно: відкачують воду
Згідно з даними Укргідрометцентру, внаслідок відлиги спостерігається підняття рівня води на річках суббасейну Середнього Дніпра, що охоплюють Житомирську, Черкаську та Київську області. На річці Стугна прогнозується вихід води на заплаву та прилеглі знижені прируслові території. У Кропивницькому ДСНС оголосила помаранчевий рівень небезпеки через потенційне затоплення житлових будинків на вулицях, що межують з руслом річки Інгул.
На півдні та заході України рівень води в річках повільно, але стабільно зростає. На Волині, в Маневичах Камінь-Каширського району, минулими вихідними було підтоплено чотири вулиці. У Ширяєво на Одещині вода в деяких будинках сягала рівня колін і вище на перших поверхах. На Миколаївщині, через танення снігу та опади, спостерігаються підтоплення в декількох районах, рятувальники працюють цілодобово. На Кіровоградщині з початку лютого служби з надзвичайних ситуацій здійснили понад 120 виїздів для ліквідації наслідків підтоплень.
ДСНС попереджає про можливе часткове затоплення сільськогосподарських угідь, господарських будівель, ліній зв’язку та електропередач у прибережних районах.
Вода не просочується в глибоко промерзлий ґрунт
Останнє значне водопілля в Києві спостерігалося у 2023 році, коли навіть після малосніжної зими були затоплені міські пляжі, парки на островах Дніпра та приватний сектор на Осокорках. Цього року зима була сніжною, тож які очікування?
– За січень і лютий випала кількість снігу, що перевищує норму, особливо в північних, північно-західних та західних регіонах України, – зазначає еколог Олександр Соколенко. – Проте, це не єдиний фактор, що впливає на водопілля. Перед зимою осінь була дощовою, а грудень – теплим, але також із значними опадами. Початок безперервних морозів призвів до швидкого й глибокого промерзання вологих ґрунтів. Сніг не всмоктувався у землю, а накопичувався, особливо в басейнах великих річок, таких як Дніпро, Десна та Прип’ять.
У разі різкого потепління, талий сніг не зможе проникнути в промерзлий ґрунт і стікатиме в річки. Рівень води спочатку зросте у верхніх течіях, а потім цей процес пошириться вниз за течією.
– Складно точно передбачити, як розвиватиметься ситуація. Все залежить від динаміки зростання температури. Поки що, особливо на півночі, погода залишається прохолодною, і танення снігу відбувається не надто швидко. Якщо перша декада березня буде прохолодною, водопілля матиме розтягнутий характер. Якщо ж різко підвищиться температура, паводки стануть більш вираженими. Йдеться саме про паводки, коли вода локально затоплює певні території. Водопілля – це ширший і поступовий процес. У Києві пік паводку, ймовірно, припаде на квітень-травень.
На Кіровоградщині зафіксовано підтоплення у десяти громадах. Фото: ДСНС в Кіровоградській області
Ситуація може бути гіршою, ніж минулого року
За словами Олександра Соколенка, масштабні затоплення, які спостерігалися в минулі століття, навряд чи повторяться в наші часи.
– Дніпро, нижче Київського водосховища, регулюється скидами води з Київської та Канівської ГЕС. Однак, можливе підвищення рівня води в столиці до 2 метрів від умовної норми, а в деякі роки рівень води був ще вищим. Можуть бути підтоплені Труханів та Жуків острови, райони Кончі-Заспи, селище Козин, а також Осокорки та території нижче за течією на лівому березі.
У випадку Кончі-Заспи або Осокорків, система дамб, що дозволила забудову санітарних зон уздовж Дніпра дачами та котеджами, буде стримувати воду. Тому річка, керована бетонними спорудами, може вийти з берегів у несподіваних місцях.
– Теоретично, вона може затопити й самі котеджі, якщо паводок буде надзвичайно потужним, – припускає еколог.
Директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко також не виключає масштабних розливів.
– Цього року підтоплення можуть бути навіть значнішими, ніж у 2023 році, – поділився він з Коротко про. – Можливі навіть катастрофічні наслідки. Причина – велика кількість снігу, а також значні обсяги талої води, що надійдуть з Білорусі. Про це слід говорити, адже влада повинна бути готовою до надзвичайних ситуацій.
Село Богданівське на Миколаївщині було відрізане від світу через розлив річки. Фото: ДСНС в Миколаївській області
Не стихія, а природний процес
З природної точки зору, водопілля є процесом відновлення водного балансу, а не стихійним лихом. Цього року є надія, що Дніпро, який мілів останніми роками через кліматичні зміни та антропогенний вплив, частково відновиться.
– Басейн Дніпра забезпечує водою значну частину України. Вода, що потрапить у малі річки, частково досягне нашої головної водної артерії, – коментує начальник відділу водних ресурсів Інституту водних проблем і меліорації Анатолій Шевченко. – Частина води буде акумульована у водосховищах, частина піде в море, а частина залишиться. Не слід очікувати суттєвого підвищення рівня води в Дніпрі, але додаткове живлення, безумовно, буде.
Щодо масштабів водопілля у 2026 році, прогнози вченого обережні:
– Локальні підтоплення матимуть місце, вони вже спостерігаються в областях, де сніг почав танути раніше. Однак, класичного потопу, ймовірно, не станеться.
Еколог Олександр Соколенко зазначає, що паводки позитивно впливають на екосистеми річок.
– Коли вода виходить на береги, вона формує відокремлені водойми – стариці, озера. Запаси риби в цих водоймах поповнюються завдяки водопіллю. Якщо паводки відсутні протягом кількох років, іхтіофауна стає менш різноманітною.
Паводки також зменшують ризик пожеж на торф’яниках у заплавах та прибережних лісосмугах, оскільки ґрунти насичуються вологою. Це сприяє кращому росту дерев та трав’яного покриву.
– Водопілля покращує стан боліт, які в Поліссі часто висихають. Крім того, воно сприяє підвищенню рівня ґрунтових вод, що позитивно впливає на наповнення криниць, – додає еколог.
На Одещині спостерігається повінь. Фото: ДСНС в Одеській області
Не варто розраховувати на поблажливість
– З наукової точки зору, водопілля – це циклічні явища, пов’язані, як правило, зі сніжною зимою та вологою весною. Паводки та повені можуть виникати також влітку через інтенсивні опади, що призводять до розливів річок, або через неспроможність комунальних систем впоратися з цим, – коментує доктор географічних наук, кліматолог Світлана Бойченко. – Одні з найпотужніших літніх повеней спостерігалися у 2002-2003 роках, коли було затоплено значні території Європи.
Проте, наслідки повеней, підкреслює експерт, залежать не лише від кліматичних умов, але й значною мірою від діяльності людини.
– Ми створюємо системи водовідведення, будуємо дамби, але необхідно ретельно стежити за їх станом, щоб уникнути засмічення та забезпечити прохідність. Засмічені системи можуть призвести до підняття рівня води та негативних наслідків.
Світлана Бойченко також звертає увагу на те, що при проектуванні будівель забудовники повинні враховувати масштаби найбільших підтоплень, що мали місце в даній місцевості, і закладати додатковий запас.
– Ми помічаємо, що це правило не завжди дотримується. Хоча останніми роками клімат був відносно сухим і теплим, планета живе за власними законами. Ця зима показала, що розраховувати на її поблажливість не можна. Отже, можуть виникнути підтоплення, масштаби яких не були враховані при проектуванні об’єктів, – зазначає експерт.
Якщо інтенсивне танення снігу збігатиметься з рясними весняними опадами, то навіть без виходу річок з берегів, вода може затопити вулиці міст через засмічені зливові каналізації, якщо їх не буде своєчасно очищено.