Фото: СБУ
В Україні розгорівся новий корупційний скандал, цього разу за участю Національної поліції. Генеральний прокурор Руслан Кравченко оголосив, що його відомство, за оперативної підтримки Служби безпеки України, викрило масштабну схему, яка забезпечувала прикриття для «порноофісів». Кілька високопосадовців з Івано-Франківської, Тернопільської та Житомирської областей, а також водій заступника міністра внутрішніх справ, були затримані. Ця ситуація висвітлила низку проблем, які аналізуються у статті Коротко про.
Чому згадують про законопроєкт, який призупинено
За версією слідчих органів, підозрювані надавали «дах» для діяльності осіб, що займалися створенням та розповсюдженням відвертого контенту в мережі Інтернет. Водій заступника міністра виконував роль посередника між замовниками поліцейських «послуг» та керівниками або заступниками начальників регіональних управлінь, передаючи їм кошти. Офіційна інформація свідчить, що щомісячна «абонплата» становила 20 000 доларів для офіцерів та 5 000 доларів для посередника.
Обшуки та затримання були проведені 20 травня, після того, як водій отримав черговий «транш». До цього було задокументовано три випадки передачі коштів. Ініціатором справи стала особа, яка нібито орендувала будинок під «порноофіс», але бажала переїхати до квартири. Ймовірно, це був провокатор.
Сама новина про корупцію в поліції не є чимось несподіваним, це, як кажуть, звичне явище. У соціальних мережах часто згадують законопроєкт щодо декриміналізації дорослого порно, який з кінця 2024 року перебуває на паузі. Хоча документ містив низку запобіжних заходів проти розповсюдження дитячої порнографії та інших форм розпусти, Національна поліція активно його критикувала. Зокрема, цю позицію висловлювали міністр внутрішніх справ Ігор Клименко та голова Національної поліції України Іван Вигівський у своїх інтерв’ю.
– Зараз ми бачимо, що вони виступали не на захист моралі чи суспільних інтересів, а на захист власного тіньового бізнесу. Особисто я не дуже вірю, що в міністерстві не знали про діяльність свого водія та причини його поїздок між різними областями, – коментує адвокат Олексій Сиротін.
Станом на зараз затримано 5 учасників схеми. Фото: СБУ
Замість сплати податків – хабарі
Під «порноофісами», як їх описав Руслан Кравченко, можуть розумітися агенції, що спеціалізуються на просуванні вебмоделей на платформах, подібних до OnlyFans чи Pornhub. Деякі з таких організацій функціонують виключно онлайн, надаючи послуги з реклами та залучаючи аудиторію для моделей. Інші мають власні студії для зйомок. Звичайний телефон чи комп’ютер, які часто використовують аматорки, не можуть конкурувати з професійним обладнанням. Тому дівчата, які прагнуть досягти фінансового успіху та популярності на цих платформах, звертаються до послуг професійних фотографів і позують у спеціально облаштованих приміщеннях.
Власники таких агенцій отримують від 30% до 50% гонорарів моделей і, як видно, мають достатні фінансові можливості для забезпечення «прикриття» за 25 000 доларів.
– Деяким агенціям навіть вигідно платити поліції, оскільки це дозволяє їм залучати до співпраці моделей, яким загрожує кримінальне переслідування, та усувати конкурентів, – зазначає Олексій Сиротін. – Якби стаття 301 Кримінального кодексу України була декриміналізована в частині створення контенту для дорослих за взаємною згодою, принаймні частина цих суб’єктів вийшла б з тіні та сплачувала б податки державі.
Адвокат Юлія Панасюк, яка представляє інтереси моделей OnlyFans, підтверджує:
– Дівчата бажають працювати та сплачувати податки, але відчувають страх. Після сплати податків до них з обшуками приходить Бюро економічної безпеки.
Затриманим вже повідомили про підозру в отриманні неправомірної вигоди. Фото: СБУ
«Жодна злочинна схема не обходиться без «даху»
У соціальних мережах жартують, що поліція не збідніє, позбувшись доходів від порноіндустрії. Існує багато інших сфер, з яких також надходять стабільні фінансові потоки.
– …Жодна масштабна злочинна схема не існує без «прикриття» з боку правоохоронної системи. Абсолютно жодна. Це стосується наркотрафіку, кол-центрів, борделів, контрабанди, економічної корупції – всього, – написав офіцер Збройних сил України Денис Ярославський, описуючи свій досвід боротьби з подібною системою в Обухівському відділі поліції.
Минуло вже десять років відтоді, як було оголошено про масштабну реформу міліції, спрямовану на викорінення старих і ганебних практик.
– Я погоджуюся, що не існує нелегального бізнесу, який би залишався поза увагою поліції. Вона функціонує на місцях, має доступ до оперативної інформації та бачить, чим хто займається. Доки 301-а стаття Кримінального кодексу існує в нинішньому вигляді, поліція повинна демонструвати результати за нею, але ці результати досягаються за рахунок інших осіб, дрібних випадків. А щодо системної незаконної діяльності, то на неї заплющують очі, і починається «кришування», – зазначає Євген Крапивин, керівник напряму “Правопорядок” у Лабораторії законодавчих ініціатив. – Я не маю уявлення, чому були обрані саме ці три області. Можливо, виникли розбіжності всередині відомства, або хтось когось здав, або були вагомі причини саме там. Але вся ця історія шкодить репутації поліції, оскільки свідчить про вибірковість, а не про системну боротьбу з корупцією.
У підозрюваних вилучено кошти на загальну суму понад 22,6 мільйона гривень. Фото: Офіс Генпрокурора
Молодь наслідує старших
Стосовно реформи, експерт наголошує, що вона практично не зачепила кримінальний блок.
– Реструктуризація 2015-2016 років завершилася тим, що лише 7% співробітників міліції не пройшли її, а 93% стали поліцейськими. Старі кадри, які вибивали свідчення, брали хабарі, залишилися на посадах слідчих та оперативників. Нині частина з них вже вийшла на пенсію, але існує таке явище, як інституційна пам’ять – вони передали свої знання учням.
Євген Крапивин нагадує, що поліція – це система, де курсанти академії з першого року навчання отримують статус поліцейських.
– Люди, які перебувають поза системою, до неї не потрапляють. А якщо юнак з 17 років знає, що буде працювати слідчим чи оперативником, то він має повагу до тих, хто вже в системі, і дуже швидко стає її частиною. Тому молодий слідчий, побачивши порушення закону з боку старших колег, має дуже мало шансів повідомити про це до Державного бюро розслідувань чи СБУ. Він або тихо звільниться і перейде на цивільну роботу, або прийме існуючі правила гри.
Також правник зауважує, що інститут викривачів корупції використовується в Україні некоректно. Він сприймається як отримання інформації про корупцію ззовні.
– У Європі та США діють внутрішні механізми, оскільки існує інформація, яка відома лише всередині відомства, і потрібно заохочувати її розголошення. Тому тамтешні поліцейські, коли стають свідками неправомірних дій, повідомляють про це – зберігаючи анонімність або отримуючи винагороду. У нас це ніколи належним чином не було налагоджено. Департамент внутрішньої безпеки підвищує свої показники, працюючи над дрібними справами, або знаходить «цапів-відбувайлів» серед незручних співробітників. Проте цифри виглядають вражаюче: у звіті за 2025 рік до дисциплінарної відповідальності було притягнуто 36 000 поліцейських. Насправді ж це значна кількість курсантів, і лише 20 000 покараних були чинними співробітниками. Тобто, ситуація залишається без змін.
На вечір 20 травня п’ятьом фігурантам кримінальної справи було оголошено про підозру. Генеральний прокурор Руслан Кравченко додатково повідомив, що під час обшуків у високопосадовців було вилучено елітний автопарк, 5 швейцарських годинників, вогнепальну та холодну зброю, а також готівку в різних валютах на суму понад 22,6 мільйона гривень. Пресслужба Національної поліції оперативно спростувала інформацію про відставку начальника НПУ Івана Вигівського.
Елітний автопарк, який теж вилучили у підозрюваних. Фото: Офіс Генпрокурора