
Фото: ФБ Pavlo Kordiyaka
Він без зусиль здіймає колоди вагою 200 кілограмів, встановлює світові досягнення для Книги рекордів Гіннеса та належить до п’ятірки наймогутніших людей на планеті. Його існування – це чіткий розпорядок, 6000 калорій щодня та величезна кількість піднятого за день металу. Наприкінці квітня в Сполучених Штатах Америки закінчився найбільш значущий турнір серед найдужчих людей світу World Strongest Man 2026, де протягом кількох діб за титул наймогутнішої людини планети боролися 25 атлетів з усього світу.
Гідність України на цих змаганнях відстоював відомий богатир – 30-річний львів’янин Павло Кордіяка. Українець за результатами змагань увійшов до п’ятірки кращих, поділивши четверту сходинку з чехом Ондреєм Фойту. Найдужчим став канадієць Мітчелл Хупер, срібло завоював південноафриканець Райно Нел, а бронзу – американець Трей Мітчелл.
Про кулуари найпрестижнішого турніру важкоатлетів, тренування до знемоги та про те, чим необхідно жертвувати заради статусу одного з найсильніших людей Землі – у матеріалі Коротко про.
Цьогорічний WSM був найбільш захопливим за останні роки
– Павле, ви стали четвертим на World Strongest Man 2026 у США. Які у вас враження та почуття залишилися після завершення змагань? Чи задоволені результатом?
– З одного боку, це непоганий результат, з іншого – я усвідомлюю, що зупинився недалеко від п’єдесталу. Як то кажуть, найбільш досадні місця – 2-ге та 4-те.
– Ваш показник у Log Lift (підйом колоди) становив 191 кг, Atlas Stones (підйом каменів) ви виконали за 32,70 секунди, а у Flip and Carry (кантування та перенесення) у вас вийшло 33,80 секунди. У якій вправі вдалося проявити свій потенціал найбільше?
– На мою думку, у «каменях» показав себе якнайкраще, адже в «колоді» мій найкращий показник на змаганнях був 210 кг. Але слід брати до уваги, що це був вже 4-й змагальний день.
– Що можете сказати про рівень підготовки конкурентів? Наскільки напруженою була боротьба?
– На WSM завжди збиралися найкращі та наймогутніші, і підготовка атлетів завжди на найвищому рівні. Вважаю, що цьогорічний WSM був найбільш захопливим за останні роки. Адже до останньої вправи було незрозуміло, хто переможе, і будь-хто з 3-го по 8-ме місце міг опинитися на п’єдесталі.
– Які висновки зробили для себе після завершення турніру?
– Про висновки поки рано говорити, аналізували основні помилки і знаємо, що можна зробити краще.
– Які цілі ставите перед собою на майбутнє?
– У мене мета завжди одна – продемонструвати свій найкращий результат.


Прапор України – в руках одного із найсильніших людей планети. Фото: ФБ Pavlo Kordiyaka
На перших змаганнях зайняв останнє місце
– Ваш шлях до стронгмену почався ще зі Львівського державного університету фізичної культури. Що вас заохотило звернути увагу на силовий спорт?
– Я потрапив у стронгмен випадково. У 2012 році зі своєї першої стипендії я придбав абонемент у спортзал «Олімп» і там познайомився з хлопцями, які займалися стронгом. І одного разу мені запропонували виступити на місцевих змаганнях серед юніорів. Я погодився, але зайняв останнє місце. Однак мені дуже сподобався цей спорт, і я почав тренуватися.
– Яким було ваше дитинство? Чи було воно пов’язане зі спортом?
– Я не зі спортивної родини, але ми з братом з дитинства займалися різними видами єдиноборств, футболом, акробатикою і навіть танцями. Моє дитинство було дуже активним, оскільки весь час ми проводили на вулиці, це був початок 2000-х.
– Зараз у вас за плечима вже і рекорд Книги Гіннеса (найшвидший підйом 5 колод), і численні перемоги на змаганнях найвищого рівня. Що продовжує вас мотивувати, коли досягнень вже багато? Що змушує так наполегливо працювати далі?
– Знаєте, я не вірю в мотивацію, я вірю в дисципліну. Але я щиро люблю цей спорт і отримую задоволення від тренувань.
– З боку здається, що стронгмен – це виключно про силу. Але мені здається, що справа ще і в психології, бо не в кожного психіка витримає так «гарувати» протягом багатьох років.
– Абсолютно з вами згоден, у професійному спорті ментальна складова дуже важлива, і в цьому сезоні я багато над цим працював, і це дає результат.
– Як взагалі виглядає ваш звичайний тренувальний день?
– Мої тренувальні дні досить прості. 5 прийомів їжі, тренування та відновлювальні процедури – масаж, сауна, прогулянки.
– Що у цьому виді спорту важливіше – обдарованість чи системність?
– Дисципліна, систематичність та відданість перемагають обдарованість.
– Ви працюєте з фантастичною вагою на тренуваннях і змаганнях і при цьому виглядаєте вражаюче – при зрості 195 см ваша вага коливається від 132 до 140 кг. Як ви харчуєтеся, щоб бути у такій чудовій формі?
– Я працюю з нутриціологом, який корегує мій план харчування залежно від цілей та наближення до змагань. В середньому це 5700 ккал на день: 760 г вуглеводів, 350 г білка та 160 г жирів. Вся їжа досить проста: рис, паста, картопля, овочі, зелень та м’ясо.
– Скільки намагаєтеся спати для відновлення?
– Сон – одна з найважливіших складових відновлення, намагаюся спати не менше 8,5 годин вночі та 30-40 хвилин вдень.
– Чим довелося жертвувати заради спорту?
– Часто буває, що через спорт я пропускаю родинні свята та події, це, мабуть, найбільші жертви особисто для мене.
– Чим би займалися в житті, якби не стронг? Що ще вас захоплює і надихає?
– Я за освітою фізичний терапевт і досі цим займаюся, тому я думаю, що розвивався б у цьому напрямку. Також мені дуже подобаються автомобілі, можливо, щось пов’язане з цим.


Щоб підняти “колоду” вагою в 200 кг, потрібно довго тренуватися. Фото: ФБ Pavlo Kordiyaka
Люблю мамині чанахи, вареники і бабусин борщ
– Який ви поза спортом за характером?
– Поза спортом я спокійна та досить закрита людина. Люблю проводити час із друзями та родиною. Іноді можу пограти з братом у приставку.
– Що для вас є ідеальним варіантом відпочинку?
– Враховуючи, що я не відпочивав з 2021 року, я б хотів поїхати на море тижні на два і просто лежати на пляжі, їсти та плавати в морі.
– Чи є у вас улюблена страва?
– Одну страву назвати не можу. Я люблю мамині чанахи або вареники, бабусин борщ.
– Про що ви мрієте?
– Як українець, я мрію про те, щоб Україна перемогла і ми жили в мирі. І щоб усі воїни могли повернутися додому, до своїх сімей.
Переглянути цей допис в Instagram