Ви вдивляєтесь в одну точку — на перегородку, на слід від кави, на монітор — і хтось обов’язково перериває цю мовчанку питанням: «Що обмірковуєш?». Кажете «нічого», і ваш візаві зазвичай недовірливо примружується.
Вважається, що це свого роду ухиляння від відповіді. Нібито, ви таїте в собі якесь глибоке осяяння, виношуєте те про що не можна казати. Модний світ очікує від нас постійного плину думок. Якщо ти не розбираєш власні емоції, то неодмінно повинен породжувати ідеї.
Але виявилося, що «нічого» — це не відмовка. Це медичний факт.
Офіційний дозвіл на байдикування
Нещодавно в журналі PNAS оприлюднили дослідження, яке особисто в мене викликає тиху втіху. Група науковців із Сорбонни та Університету Монаша довела, що наш мозок не функціонує як вічний двигун. У ті ж самі моменти, коли погляд стає відсутнім, певні ділянки кори головного мозку прямо-таки засинають.
Невролог Естебан Муньйос-Мусат характеризує цей стан як повну відсутність розумового наповнення. Жодних образів, жодної нав’язливої мелодії з реклами, жодної стурбованості. Цілковита пустота.
Щоб це підтвердити, вчені обвішали датчиками ЕЕГ декілька десятків волонтерів і розмістили їх у приглушену кімнату на годину і сорок хвилин виконувати якесь нецікаве завдання.
Періодично піддослідних турбували і питали, що в них у свідомості: роздуми про завдання, переключення на щось інше, чи ота сама чиста сторінка. І коли люди констатували «порожнечу», прилади показували фізіологічні зміни. Обмін інформацією між віддаленими частинами мозку припинявся. Реакція на зовнішні стимули на зразок звуків і світла зменшувалася до мінімуму. Нейронна тиша. Біологічне знеструмлення.
Право на режим сну
Мене трохи злила індустрія продуктивності з її нав’язливою ідеєю абсолютної свідомості. Відкрий будь-який сучасний журнал — і там неодмінно буде стаття про те, як правильно медитувати, щоб стати кращою версією себе, або як опрацьовувати травми за допомогою ретритів десь на Балі. Індустрія продає порожнечу в голові як елітну послугу для тих, у кого є вільні гроші на килимки для йоги та розкішний відпочинок за кордоном.
Але поза цією комфортною бульбашкою, існує реальне життя. З його постійною втомою, хвилюваннями та елементарним бажанням просто дожити до вечора. І природа, здається, виявилася більш поблажливою за лайф-коучів. Вона вмонтувала в нас запобіжник безкоштовно.
Дослідники вирахували, що такі епізоди вимкнення займають від п’яти до двадцяти відсотків нашого часу під час неспання. П’ята частина дня. Мозок просто поводиться як старий лептоп, який переходить у режим заощадження енергії. Він зменшує яскравість екрана, вимикає фонові програми і перестає реагувати на запити системи.
Автори дослідження трохи поетично підсумовують, що розуміння цих “порожніх” пауз має збільшити цінність тих моментів, коли ми справді перебуваємо у свідомості. Мовляв, цінуйте хвилини ясності.
Можливо, й так. Але мене більше тішить інша думка. Коли наступного разу хтось висмикне мене зі стану тихого споглядання стіни своїм «про що ти зараз думаєш», я матиму науково обґрунтований привід відповісти: «Ні про що. Мій мозок пішов на перерву, звернися пізніше».
І в цьому не буде жодної провини, лише трохи здорової лінощі та фізіології.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів
Ви дозволяєте собі просто «залипнути» в стіну без почуття провини чи продуктивність не відпускає?
Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.
🌫️ Офіційно туплю ⛓️ Совість гризе 🧘 Маю свій дзен
☝️ Спочатку оберіть свою позицію
✏️ Написати коментар
📊 Карта думок
🌫️ Офіційно туплю 0% ⛓️ Совість гризе 0% 🧘 Маю свій дзен 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Спочатку нові ↕
Поки що немає коментарів. Будьте першим!