Фото: ФБ Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС»
Незабаром настане день, коли весь світ вшановує пам’ять про катастрофу на 4-му енергоблоці ЧАЕС. З того моменту минуло вже 4 десятиліття, а Чорнобильська зона все ще таїть у собі загрози, які значно посилила російська агресія. Про 5 головних небезпек, що залишилися після катастрофи 1986 року, – у матеріалі Коротко про.
1. Бар’єр, що згасає
Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний резерват, що охоплює дві третини зони відчуження, відомий своєю флорою та фауною, яка відродилася і навіть розширилася після аварії. Але насправді ситуація тут не настільки райдужна, як демонструють деякі репортажі.
– Існують ключові загрози, які недооцінюють посадовці, що приймають рішення, і про які останні три роки голосно заявляють екологи, – стверджує голова Асоціації професіоналів довкілля Людмила Циганок. – Після аварії, в 30-кілометровій зоні посадили чималу кількість дерев, які мали акумулювати (поглинати і зберігати) радіонукліди. За 40 років багато насаджень цілком або частково зів’яли. Вони вже не виконують свою захисну функцію, а навпаки. Тобто засохлі дерева не стримують радіонукліди, а вивільняють ті, що накопичилися.
За словами фахівчині з охорони природи, проблема сама по собі не вирішиться.
– Необхідно утилізувати деревину, яка вичерпала свій ресурс, і висаджувати молодий ліс, який поглинатиме залишки радіації, – пояснює Людмила Циганок.
Проте питання полягає в тому, що робити з «мертвим» бар’єром.
– Цю деревину категорично заборонено спалювати і вивозити за межі зони. Ми сподіваємося, що нас почують, адже в разі ігнорування застережень, негативні наслідки можуть бути масштабними. Існують хімічні методи переробки зараженої радіонуклідами деревини в нову енергію. У межах зони слід заснувати таке підприємство. Вже є технічно обґрунтовані рішення, є розроблений бізнес-план, який може стати міжнародним і зробить Україну новатором.
У Чорнобильському заповіднику багато дерев, що відпрацювали своє. Фото Дениса Вишневецького
2. Лісові займання
Пожежі в Чорнобильській зоні – це завжди лихо, оскільки боротися з ними надзвичайно складно через густоту рослинності та нестачу води.
– Такі пожежі характеризуються горінням верхнього ярусу лісу, який неможливо ліквідувати з землі, а лише з гелікоптерів. Окрім того, після попередніх пожеж залишилися згарища – велика кількість пошкоджених вогнем дерев, які при повторному займанні спалахують миттєво. Зараз така небезпека особливо зросла, оскільки постійно існує ризик ворожих «прильотів», – нагадує Людмила Циганок.
Еколог наголошує, що необхідно терміново вжити запобіжних заходів.
– Принаймні створити в лісі прогалини – розчистити і переорати смуги, які затримають вогонь і не дозволять швидко розповсюджуватися на великі території. Ми говорили про це ще рік тому, але, на жаль, нічого не робиться.
Лісові займання – це не лише загроза рослинам і тваринам у заповіднику. Вогонь вивільняє з дерев радіонукліди, які переносяться вітром. Якщо згорає стара лісова підстилка, яка 4 десятиліття тому також увібрала чималу кількість викидів з реактора, небезпечні речовини потраплять у землю і всмоктуватимуться в підземні води.
У квітні 2020 року від пожеж у заповіднику постраждало понад 11,5 тисячі гектарів лісу. Фото: ДСНС
3. Незаконне полювання
Це одна із серйозних проблем зони, за яку відповідальні виключно люди. За 4 десятиліття утворилося багато прогалин в огородженому периметрі зони, якими користуються мисливці за наживою. Об’єктами полювання стають дикі свині, лосі, олені. М’ясо реалізується в ресторани, де готують страви з дичини, або спеціалізовані інтернет-магазини. Може потрапити на ринки, де послаблений ветеринарний контроль.
Але найбільшого поширення в 30-кілометровій зоні набула риболовля. З Прип’яті, річки Уж, частини Київського водосховища рибу виловлюють у промислових обсягах, про що свідчать поліцейські зведення. Продають на стихійних ринках або додають до тієї, що пройшла санітарний контроль. Популярне в зоні і «тихе полювання» – збирання грибів та ягід.
Нещодавно директор Всеукраїнського центру материнства та дитинства Юрій Антипкін повідомив, що на початку цього року лікарі виявили в плаценті деяких вагітних жінок небезпечний рівень радіонуклідів. Це може бути пов’язано з вживанням заражених продуктів.
Ще одним видом браконьєрства є незаконна вирубка деревини. Зокрема, було викрито схему, за якою на території заповідника знищили 185 вікових дубів, які вивезли на підприємство з виготовлення меблів. У махінації були залучені керівник держпідприємства, що обслуговує зону, та поліцейський.
Рибу в Чорнобильській зоні виловлюють у величезних масштабах. Фото: Нацполіція
4. Тривалі процеси
«Нове» зараження радіонуклідами територій за межами 30-кілометрової зони вже не вважається актуальним. У травні 2025 року наукове видання Journal of Environmental Radioactivity оприлюднило дослідження, яке показало, що ділянки Полісся, які були виведені з сільськогосподарського використання після аварії на ЧАЕС, вже очистилися і придатні для засівання.
Однак у випадку великої пожежі в заповіднику можуть бути забруднені території, на які вітер перенесе залишки горіння. Не зупинилися і так звані тривалі процеси. Радіонукліди, які досі містяться у верхніх шарах ґрунту, вимиваються дощами, проникають у підземні води, а потім у Київське море та Дніпро. Досить значна кількість цих речовин осіла в мулі водосховища та Дніпра ще з 1986 року. У разі розмивання донних відкладень або робіт з поглиблення русла річки вода може бути знову заражена.
У мулі Київського моря досі зберігаються радіонукліди. Фото: tykyiv.com
5. «Шахеди» та ракети
Найбільші небезпеки сьогодні створює російська агресія. У лютому 2025 року ворожий дрон влучив у конфайнмент, зведений над саркофагом 4-го енергоблоку ЧАЕС. Було пробито близько 15 квадратних метрів обшивки та пошкоджено майже 200 квадратних метрів сталевих панелей. Через пошкодження герметичності, виведення з ладу низки важливих систем укриття частково втратило свої функції. Стан конструкції ускладнили понад 300 отворів, які пожежники були змушені просвердлити, щоб загасити пожежу.
Європейський банк реконструкції та розвитку попереджає, що незворотна корозія сталевої арки може початися вже до 2030 року. Ремонтні роботи на території Чорнобильської АЕС оцінюються в 500 мільйонів євро.
Пожежники ліквідовують наслідки атаки російського дрону на конфаймент над 4-м блоком ЧАЕС. Фото: Управління ДСНС в Київській області
Укриття 4-го енергоблоку – це не єдиний об’єкт, який може спричинити нову катастрофу. 20 січня внаслідок російських ударів по енергетичній інфраструктурі ЧАЕС втратила електропостачання. Ситуацію вдалося нормалізувати, проте вона виникла не вперше і може повторитися. Якщо відключення триватиме тривалий час, порушиться робота сховища з мокрим зберіганням відпрацьованого ядерного палива (зазвичай називають за російською абревіатурою ХОЯТ-1). Що відбудеться, ще в березні 2022 року розповіла експертка в галузі атомної енергетики Ольга Кошарна:
«Для відведення залишкового тепла необхідне охолодження ТВЗ (елемент активної зони реактора. – Ред.), що забезпечувалося перекачуванням насосами. Якщо насоси не працюють, не відбуватиметься відведення тепла, вода в басейні може закипіти, що призведе до утворення радіоактивної пари з подальшим розплавленням ТВЗ, що призведе до серйозної аварії. За відсутності роботи вентиляційних систем збільшиться доза опромінення персоналу, а викиди радіоактивних газів і пари поширяться на територію не лише України, а й Білорусі та РФ».
Як повідомило агентство Reuters з посиланням на слова генпрокурора Руслана Кравченка, від початку відкритої російської агресії поблизу Чорнобиля пролетіло 18 ракет і щонайменше 92 ворожі безпілотники.
Лютий, 2025 року. Влучання безпілотника у конфаймент – через пошкодження укриття частково втратило свої функції. Фото: ФБ Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС»