Фото: ФБ Національна поліція України
Відставка очільника Департаменту патрульної поліції Євгена Жукова та розпорядження міністра Ігоря Клименка організувати службове розслідування після інциденту в Голосіївському районі Києва є лише показником проблем, які накопичилися в структурах правопорядку. Що необхідно змінити в наших органах правопорядку, як позбавити їх від некомпетентних співробітників, який іноземний досвід нам слід застосовувати для цього і чи варто дозволити володіння зброєю – ці та інші питання журналіст Коротко про адресував народному депутату та учаснику парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Сергію Алєксєєву.
Правоохоронцям потрібні кваліфіковані кадри з бойовим досвідом
Член парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності нардеп Сергій Алєксєєв. Фото: parlament.ua
– Після голосіївського інциденту та втечі правоохоронців з місця події президент Зеленський ініціює зміни в діяльності поліції. Якими вони повинні бути?
– Я не знаю, що конкретно має на увазі президент Зеленський, але коли ми побачили сором’язливі дії правоохоронців, які, маючи табельну зброю, втекли і не допомогли дитині, це доводить, що реорганізація дійсно актуальна. Адже у патрульної поліції зовсім немає бойової практики та необхідної підготовки. Коли вони чують звуки пострілів, вони тікають. Більшість звичайних громадян не покинули б дитину і не втекли б, навіть якщо б в них стріляли.
Тому я вважаю, що реорганізація патрульної поліції – це, насамперед, перестановка особового складу людьми з бойовою практикою, з фронту. У патрульній поліції обов’язково повинні бути люди з військовим досвідом, і, як мінімум, хоча б один такий в кожному патрулі. І це можливо забезпечити завдяки тому, що у нас зараз немає звільнення в запас, хлопці служать вже п’ятий рік поспіль.
Можна проводити зміну кадрів з поліцією, щоб правоохоронці, які працюють в тилу, замінювали їх на фронті, а людей з бойовою практикою брати хоча б в патрульну поліцію. Або щоб в патрульній поліції працювала людина зі спецназу, наприклад спецпідрозділу КОРД, яка не боїться ризику.
– Крім цього, безсумнівно, потрібно почати всеосяжний перегляд всіх інструкцій реагування та правил застосування зброї правоохоронцями, так?
– Так, це без питань. Але в той же час ми не повинні перетнути ту грань, коли правоохоронці почнуть стріляти при найменшому шелесті, не розрізняючи цілей. Тобто знову повертаюся до того, що тут потрібна досвідчена людина з бойовим досвідом. Або навчена цьому. Людина повинна швидко оцінити ситуацію, що відбувається, і швидко прийняти рішення. Є цілком зрозумілий людський страх, а у фахівця такого страху не повинно бути.
Предметом реформи також має стати і питання фінансового забезпечення. У нас в поліції офісні працівники отримують більше, ніж патрульні. Це неправильно. Ми повинні усвідомлювати, що ці люди ризикують життям, і тому вони повинні отримувати за це адекватні гроші.
– Чий досвід нам слід використовувати: Сполучених Штатів, де правоохоронці мають право стріляти при найменшій загрозі, чи більш обережної Європи?
– Я вважаю, що у нас держава більше європейського права, тому наша правоохоронна структура повинна бути більше пристосованою до європейської. У Сполучених Штатах взагалі інша система права та правоохоронних органів. І нам не потрібно перебудовувати свою романо-германську систему права на американську.
Поки поліція розбігалася, “голосіївський стрілець” вбивав людей. Фото: скріншот відео з соцмереж
Взяти до уваги погляди суспільства і те, що на руках у населення дуже багато зброї
– Чим нинішня реорганізація може відрізнятися від реформи грузинської команди на чолі з Хатією Деканоїдзе в 2015-2016 роках, адже вона згодом сама визнавала, що реформа реалізована не до кінця?
– Коли була реформа Хатії Деканоїдзе, у нас не було повномасштабної війни. Зараз війна, і навіть на тих територіях, де не йдуть активні бойові дії, а лише падають на голови «шахеди», це дуже сильно впливає на психологічний стан людини. І у неї на ті чи інші події зовсім інша реакція, ніж у людини, яка живе під мирним небом. Тому зараз по-іншому повинні бути встановлені та діяти інструкції дій поліції.
Ми повинні враховувати погляди суспільства, те, що на руках у громадян дуже багато зброї, і те, що дуже багато людей повертаються з фронту. Тому все це дуже серйозно впливатиме на цю реформу, і я вважаю, що нам треба робити її не на основі досвіду інших країн, а з чистого аркуша. Ми не повинні брати за основу будь-які реформи, що були до цього.
– Зараз реєструється багато збройних нападів на працівників ТЦК: з ножами, пістолетами. Як повинна реагувати поліція в цьому випадку?
– Взагалі щодо ТЦК зараз дуже багато дискусій. Я вважаю, що в першу чергу потрібно реформувати самі ТЦК. Вони повинні займатися мобілізацією. Але так діяти, як вони зараз діють («бусифікація»), не можна. Бо кожна їхня незаконна дія викликає опір. Тому така реакція на дії ТЦК, вона, в принципі, з боку населення цілком закономірна.
– Обговорюють також і те, щоб поліції передати ще й функції ТЦК, чи потрібно це робити?
– Тут дуже тонка межа. Звичайно, мобілізацію без поліції проводити неможливо. Але для того, щоб на поліцію повісити ще щось, треба реформувати відповідним чином саму поліцію. Щоб вона не допомагала ТЦК проводити грубу «бусифікацію», а стежила за законністю дій ТЦК.
– Зараз міністр МВС Ігор Клименко потрапив під шквал критики. Як ви вважаєте, ці нападки викликані політичними мотивами та прагненням його змінити чи його дійсно критикують заслужено?
– Ну, я взагалі не бачу, щоб Ігор Клименко був якось залучений у великій політиці. Тому вважаю, що ця критика викликана лише професійним аспектом. Це не політичний мотив, а погляд населення на те, що відбувається зараз в поліції.
У “голосіївського стрільця” була тактична армійська зброя. Фото: скриншот відео з соцмереж
Нам необхідно приймати закон про зброю
– Інцидент у Києві знову порушив тему дозволу на володіння та використання зброї для цивільного населення. Міністр Клименко сказав, що він «за», а ви як вважаєте?
– Я також категорично «за». Поясню свою точку зору. Злочинець завжди матиме зброю – або за невеликі гроші, або безкоштовно. Тим більше, що зараз на руках у населення дуже багато зброї з фронту. А законослухняна людина матиме лише ту зброю, яка дозволена. І тут треба проводити ґрунтовну реформу.
Потрібно не просто дозволити нарізні короткостволи (пістолети), цього недостатньо. Нам необхідно приймати закон про зброю. Ви ж подивіться, що продається в наших мисливських магазинах – фактично це бойова тактична зброя, яка є на озброєнні армії. До речі, у “голосіївського стрільця” була саме така.
І ось тут ми можемо взяти і американський досвід. Робити градацію зброї: група А, Б, С, Д, Е тощо. Наприклад, громадянину можна придбати помпову рушницю, але лише для того, щоб захищати житло. За межі житла її виносити не можна. Чи можна дозволити нарізні короткостволи населенню під дрібнокаліберні патрони, які дозволять зупинити нападника, не вбиваючи його? На це мають відповісти експерти. Тобто населення повинно бути озброєне, але за умови ґрунтовної реформи.
Також треба переглядати в КПК межі необхідної оборони, як і коли її застосовувати. Наприклад, у мене є нагородна зброя, але вона лежить вдома в сейфі, бо не прописано, як і коли її можна застосовувати. Тому треба зробити комплексну реформу. Прийняти закон про зброю, визначити, що таке мисливська зброя, що таке зброя самозахисту, які категорії і т.д.
– Тоді чому ця реформа щодо надання дозволу на зброю, яка давно назріла, так і не реалізується в нашій країні?
– Тому що немає політичної волі і є страх політичної відповідальності за це. Ми вже маємо зараз в парламенті закон про надання дозволу цивільним на короткоствольну нарізну зброю. Цей закон наш комітет рекомендував ще у 2023 році на повторний розгляд парламенту.
Але тоді Рада вирішила, що відповідно до перехідних положень цього законопроєкту він набирає чинності через… 5 років після припинення воєнного стану. Вибачте, але це просто «ін’єкція в протез». Що таке – прийняти цей закон через 5 років після воєнного стану? Навпаки, його треба приймати саме зараз. Адже найкритичніша ситуація настане тоді, коли завершиться воєнний стан. Коли дуже багато людей, які повернуться з фронту, матимуть при собі багато зброї, яка буде незареєстрованою. І саме на цей час це питання має бути законодавчо врегульоване, а не через п’ять років.