Поширити Джерело: Межа
Українські пристрої радіоелектронної боротьби відіграють важливу роль у протиповітряній охороні, знешкоджуючи більше половини ворожих повітряних об’єктів.
Ключові тези:
- Українські системи радіоелектронної боротьби відіграють значну роль у протиповітряному захисті, усуваючи понад 50% ворожих повітряних об’єктів.
- За словами очільника управління РЕБ Сухопутних військ, ворожі безпілотники втрачають контроль і не можуть досягти місця призначення через дії українських систем.
50% повітряних об’єктів РФ знешкоджуються системами РЕБ
Про це в інтерв’ю «Оборонці» заявив керівник управління РЕБ Сухопутних військ Максим Скорецький.
РЕБ здатна нейтралізувати повітряну загрозу ще до її наближення до цілі. Вона пригнічує канали управління, блокує навігацію, передавання відео. Через це ворожий дрон втрачає контроль, не досягнувши бажаного об’єкта, або помиляється на значну відстань.
Поширити
Скорецький пояснив, що протиповітряна оборона являє собою складну систему, де різні елементи доповнюють один одного, а РЕБ дає змогу зменшувати результативність ворожих атак ще на етапі наближення. З його слів, зараз понад 50% повітряних об’єктів супротивника знешкоджуються безпосередньо завдяки діяльності українських засобів радіоелектронної боротьби.
Я б відзначив, що логіка дзеркальна. Власне через нашу вдалу роботу росіяни змушені вдосконалювати свої апарати. Спочатку ми розробляємо нове рішення, їхні удари стають марними, а згодом вони починають розвиватися та покращувати власні дрони.
Він також зауважив, що в деяких аспектах українські спеціалісти випереджають росіян завдяки передбаченню їхніх наступних дій.
Зі слів Скорецького, українські системи радіоелектронної боротьби впливають на навігацію крилатих ракет РФ, що зменшує ефективність ударів.
Тобто ми формуємо умови, за яких об’єкт може бути пошкодженим, але не виведеним з експлуатації.
Поширити
Скорецький відзначив, що чимало ракет, як і безпілотники, застосовують навігаційне поле для наведення на ціль, проте після втручання РЕБ вимушені змінювати траєкторію. Разом з тим крилаті ракети мають альтернативні системи наведення, які дають їм змогу продовжувати рух до цілі.
По суті ми блокуємо основну систему наведення і змушуємо ворожу ракету перемикатися на менш ефективний спосіб побачити ціль та промахнутися.
За його словами, після втрати GPS-навігації ракети переходять на резервні системи — оптичні, радіолокаційні або інерціальні, проте через високу швидкість не встигають точно відкоригувати курс, що і призводить до відхилення від цілі.