“`html
Колишній господар збанкрутілого “Дельта банку” Микола Лагун, який знаходиться під санкціями РНБО за взаємодію з росією, прагне позбавитися формальної і фактичної приналежності до максимально великого обсягу активів, які можуть представляти інтерес для держави в контексті конфіскації. Наприклад, до реалізації готуються земельні площі на Чернігівщині, частина підприємства, що має у власності землю в Київській області. Управляти процесом, вірогідно, продовжує “тіньовий” представник інтересів Лагуна Максим Чернов. Однак, відповідальність за порушення санкційного режиму ані щодо нього, ані щодо інших “маріонеток” екс-власника “Дельти” так і не настала.
Недавнє оголошення підозри у справі про розкрадання грошових коштів Національного банку через банк “Фінанси та кредит” колишньому власнику установи Костянтину Жеваго у Франції викликало цілу низку питань стосовно можливості повторення аналогічного сценарію стосовно Миколи Лагуна. Обидва підприємці виводили мільярди через пов’язані структури за кордоном зі своїх банків, обидва знаходяться під санкціями РНБО за взаємодію з росією, обидва переховуються від правосуддя за кордоном.
Щоправда, Жеваго, якому закидають нанесення збитків на 500 млн грн., правоохоронці незрозуміло чому змогли розшукати у Франції, і АРМА вже давно керує його основними активами, а певні навіть націоналізовані та передані державі. А ось Лагун, борги якого перед державою оцінюються в понад 1,5 млрд доларів, спокійно переховується у Відні. І водночас жоден з прямо чи опосередковано належних йому бізнесів не “заморожений”. Більше того, Лагун продовжує здійснювати з ними активні операції. При цьому підставні особи – молодші компаньйони чи просто безпосередні підлеглі Лагуна в його фірмах – продовжують працювати без будь-якого покарання за фактичну підтримку екс-банкіру в обходженні режиму санкцій РНБО.
Санкції щодо Лагуна через його російський паспорт, ведення справ з росіянами на окупованих територіях, контакти з фінансовим консультантом путіна Кірілом Дмітрієвим, а також сприяння армії агресора шляхом сплати податків до її бюджету було введено півроку тому, у вересні 2025 року. Нещодавно стало відомо, що санкції, ймовірно, заважають колишньому власнику “Дельта банку”, оскільки він звернувся до суду з вимогою анулювати відповідні пункти указу Президента. Втім, санкційний режим не торкнувся офіційних власників та директорів, що контролюють справи Лагуна. Наприклад, у системі YouControl попередження про санкції розміщено тільки біля невеликої кількості компаній, де Лагун все ще є безпосереднім бенефіціаром. Однак за логікою, це попередження повинно стосуватися всіх залучених підприємців, оскільки вони є де-факто прикриттям для підсанкційного екс-банкіра.
Перш за все, йдеться про Максима Чернова, власника агенції з організації навчання за кордоном, котрий також причетний до діяльності певних офшорних структур Лагуна з інтересами на окупованих територіях (частина бізнесу перереєстрована згідно з російськими законами), а також є формальним “утримувачем” декількох десятків земельних ділянок сестри Лагуна Антоніни у Бориспільському районі Київської області. Нещодавно Чернов подав до суду позов на медіа за розголошення інформації про його причетність до активів Лагуна – представляти його інтереси буде Марина Мироненко (Сіліна). Вона є партнером адвокатського об’єднання “Літігейшин Груп”, один з партнерів котрого Юрій Демченко був викритий журналістами у допомозі в ухиленні від мобілізації. Мироненко – за “збігом обставин” представлятиме також інтереси самого Лагуна у справі щодо скасування указу Зеленського про санкції. Фактично це може лише підтверджувати зв’язок між Лагуном і Черновим, а також застосування останнього для приховування бізнес-інтересів екс-банкіра.
Поки що нічого не змінюється і в житті інших партнерів-“фунтів” Лагуна, імена котрих вже неодноразово згадувалися в публікаціях в медіа: Вадим Сергієнко, Олексій Миколенко, Геннадій Литвин та Олександр Чабала, а також колишня юристка “Дельта банку” Ганна Гуцалюк, на котру записано частину аграрних бізнесів Лагуна. Відразу після запровадження санкцій щодо “очільника клану”, Сергієнко переоформив інвестфонд Лагуна – КУА “Скай Кепітал менеджмент” (зараз КУА КЕП) на громадянина Таджикістану Дилмурода Хакімзоду. Так само на цього громадянина було переоформлено ТОВ “Білград” (17 га під забудову у Білогородці) та ТОВ “Крем-1” (29 га під забудову у Білогородці, ділянки перебували у заставі Укрексімбанку). Хакімзода на папері володіє більше сотні різноманітних бізнесів у найрізноманітніших сферах, проте назвати це бізнес-групою неможливо: мова йде, вірогідно, про звичайне “списання” компаній з боргами перед контрагентами і бюджетом на підставну особу, котру навряд чи вдасться “дістати” українським правоохоронним органам. За аналогічною схемою, до речі, компанію Антоніни Лагун – ТОВ “Агалем” з активами майже на 230 млн грн. – було переоформлено на громадянина Узбекистану Уміджона Тешабаєва.
Цікаво, що раніше ЗМІ повідомляли про зацікавленість до ТОВ “Білград”, а також до компаній, що мали забудовувати інше селище під Києвом – Бородянку (ТОВ “Бородянінвестменс”, ТОВ “Град Вільне”, ТОВ “Вільне груп”, а також ТОВ “Черніград”) з боку компаній з оточення екс-першого заступника міністра будівництва і комунального господарства, екс-першого заступника голови Київської облдержадміністрації Льва Парцхаладзе. Проте, судячи з того, що за минулий рік жодних офіційних змін в реєстрах не відбулось, де-факто сотні гектар “золотої” землі під Києвом та в Чернігівській області залишаються в руках Лагуна і його “партнерів”: “Черніград” і “Бородянінвестментс” досі контролює Олексій Миколенко, син екс-головного ревізора Київської області Петра Миколенка.
Натомість в Чернігівській області екс-власник “Дельта банку”, здається, ініціюватиме продаж належних йому майже 100 ділянок сільськогосподарської землі, що протягом 12 років знаходились в оренді ТОВ “Білорусь”. Це компанія, котра донедавна належала Fozzy Group (власник мережі супермаркетів “Сільпо”), а нині перейшла до групи Сергія Хрипкова і Андрія Гордієнка (екс-власники мережі “Караван”). В Єдиному реєстрі судових рішень з’явилась ухвала, де згадується позов Лагуна з наміром розірвати договір оренди, проте екс-банкір “забув” сплатити повний судовий збір за 96 окремих вимог, поєднаних в одну, тому суд поки що залишив позов без розгляду. Відмова від офіційних орендних договорів може бути частиною стратегії виходу з цих активів особисто Лагуна, або ж вимогою самих орендарів, оскільки перебування екс-власника “Дельти” під санкціями суттєво “ускладнює” транзакції. А земля є найбільш “доступним” для накладення арешту і подальшої конфіскації активом.
За інформацією YouControl, тільки за відомими в Україні компаніями, що входять в орбіту Лагуна безпосередньо або через його “фунтів”, обліковується активів щонайменше на 1,5 млрд грн. При чому більшість з цих активів – на підконтрольній уряду території України, більше половини – подають звітність регулярно. Численні компанії функціонують також за кордоном. Розповсюдження санкційного режиму на ці підприємства, а також на їх номінальних керівників та бенефіціарів з подальшим заморожуванням цих активів і передачею в управління АРМА повинно бути показовим кроком на шляху до притягнення екс-власника “Дельта Банку” до реальної відповідальності за нанесену в Україні шкоду. Проте досі відповідних кроків зроблено не було, а сам Лагун фактично протягом останнього року вільно розпоряджається своїм бізнесом і, ймовірно, продовжує, всупереч санкційному режиму, отримувати з нього прибуток.
“`