Володимир Фесенко: Можлива «Партія мерів» — це потреба виборців сходу та півдня України

Фото: dsnews.ua

Нещодавні соціологічні дослідження демонструють ріст прихильності виборців до представників місцевого самоврядування. Зокрема, до мера Харкова Ігоря Терехова та очільника Миколаївської обласної військової адміністрації Віталія Кіма. Враховуючи це, окремі політологи дійшли висновку про виникнення нової політичної формації під умовною назвою «партія мерів». Наскільки вагомим може стати цей свіжий тренд, які його перспективи на ймовірних виборах та хто може до нього увійти – журналіст Коротко про з’ясовував у політолога та директора Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка.

Практична робота над даним проєктом вже стартувала

Політолог Володимир Фесенко. Фото: nexta.tv

– Звідки і чому може виникнути «Партія мерів» на електоральній арені України? На підставі чого ви робите таке припущення?

– Насамперед, електоральна ситуація на сході та півдні держави наразі така, що там відсутній виражений лідер. І якщо колись там панували місцеві партії, ОПЗЖ, частково партія Зеленського, то зараз значна частина виборців ще не визначилась. І вони, як показує досвід, можуть підтримати своїх, регіональних кандидатів на виборах.

Окрім того, зважаючи на все, і в мера Харкова Ігоря Терехова, і в очільника Миколаївської області Віталія Кіма наявні певні прагнення. Розмов про цю партію було багато, а тепер і соціологи почали додавати цю партію до анкет. І це вже промовисто.

– Чи існує електоральна потреба в подібній новій політичній силі?

– Так, є деякий запит на таку політичну силу, яка б сприймалася виборцями східних, південних та деяких центральних областей України як своя. І вона, що важливо, вже має знаних та досить популярних лідерів. У Віталія Кіма доволі пристойні показники, судячи з опитувань про довіру. А Ігор Терехов зараз має імідж одного з найбільш сильних та дієвих мерів у державі. І поєднання цих факторів зумовило потенційну можливість появи цього задуму. Різні джерела свідчать, що діяльність над цим проєктом вже триває. Кажуть, навіть вже існує і найменування – «Партія прифронтових громад». Отже, з усього видно, що певна підготовча робота проводиться, але вони не єдині, хто готується до виборів. Це вже роблять Білецький, Притула, Тимошенко, Порошенко, Разумков.

Відтак, цілком ймовірно, що до Терехова та Кіма вже звернулися люди, котрі розуміються на політичних питаннях, і говорять їм: «У вас чудові рейтинги, у вас є шанс сформувати такий політичний проєкт, який може стати одним із лідерів на виборах». Є навіть думка, що цей проєкт можуть підтримати і в Офісі президента. Оскільки ставлення до Терехова та Кіма там позитивне.

Терехову та Кіму не по шляху з Кличком, Садовим та Філатовим

– Чому ви не згадуєте Кличка, Садового? Адже у них вже є власні партії? Але ані «Удар», ані «Самопоміч» не мають якихось значних рейтингів.

– Кличко претендує на роль самостійного лідера, до того ж у нього не найкращі відносини з президентом та його Офісом. І для чого Терехову та Кіму (як державному службовцю в команді президента) псувати відносини із Зеленським через альянс із Кличком? Навпаки, ми ж неодноразово чули, як Зеленський та Шмигаль протиставляли Кличку те, як добре працює Терехов. Тому з Кличком у нової партії союзу точно не буде.

Мер Львова Андрій Садовий також має власну партію – «Самопоміч», і я не знаю, чи він готовий і чи бажає брати участь у таких колективних проєктах. Теоретично це можливо, але там різні електоральні зони, вони навіть ідеологічно відрізняються. Тому що партія “Терехова – Кіма” все ж таки зорієнтована більше на російськомовних виборців, на тих, хто помірковано ставиться до мовної теми та інших подібних критичних конфліктних моментів. Для таких виборців важливіша соціальна орієнтованість партії, вирішення соціальних питань, а не ідеологічна позиція. Ну а «Самопоміч» Садового – це консервативно-ліберальна сила, де присутні елементи ліберального підходу до економіки, а в культурному сенсі це радше консервативна політична сила.

– Чому ви обійшли увагою мера Дніпра Бориса Філатова?

– Оскільки у нього теж є своя партія – «Пропозиція», і він людина, яка працює більше на особисті інтереси. Тому я вважаю, що тут існує певний конфлікт інтересів, вони скоріше конкуренти. Окрім того, у Філатова теж непрості відносини з Офісом президента. А Кім і Терехов точно не зацікавлені в якихось проблемах у відносинах з Офісом, отже, цей фактор теж може зіграти свою роль.

– Тобто це не буде «партія всіх мерів»?

– Ні, саме тому Терехов і Філатов не бажають, щоб це сприймалося як «партія мерів». Це швидше буде нова партія сходу та півдня України. Не дарма її мають намір назвати «Партія прифронтових громад». Акцент на тому, щоб об’єднати мешканців прифронтових регіонів, щоб вони голосували за своїх, але так, щоб це не сприймалося як вузька корпоративна партія мерів.

Дана політична сила буде одним із лідерів виборів

– Кому буде опонувати дана умовна політична сила – Зеленському, Залужному, Порошенку, Тимошенко?

– Я не думаю, що вони будуть виступати в ролі чиїхось опонентів. Це не партія-спойлер, головна ціль якої – критикувати та заважати всім. Зовсім ні. Я вважаю, що з президентом вони точно не будуть конфліктувати. Це не в їхніх інтересах. Вони будуть виступати в конструктивній ролі та робитимуть основний акцент саме на соціальних та економічних питаннях, на повоєнній відбудові.

– Це і буде їхньою програмою?

– Так, вони будуть просувати ключові ідеї повоєнного розвитку. І скоріш за все, вони згуртують навколо себе більшість жителів своїх регіонів – тих, кому близькі подібні ідеї, тих, хто не хоче, щоб військові були при владі. А конфліктувати чи вступати в активну полеміку з іншими силами вони не будуть.

– Хто їхній електорат? Адже на мешканців міст розраховують і всі інші політичні партії.

– Вони заберуть невелику частину електорату Зеленського, заберуть більшу частину електорату ОПЗЖ, ну і тих, хто не визначився. Це не виборці, умовно, Зеленського чи Залужного, це не фанати вже існуючих політичних партій. Це ті виборці, які на місцевих виборах голосують за локальні партії, які зараз не довіряють центральній владі, не дуже довіряють військовим, не хочуть, щоб військові прийшли до влади. Ось це потенційний електорат цієї партії.

– Тобто, якщо бути до кінця відвертим, дана політична сила займе місце Партії регіонів та ОПЗЖ з тією відмінністю, що ті були відверто проросійськими силами, а проєкт “Терехова – Кіма” буде стовідсотково проукраїнським?

– Так, оскільки Терехов і Кім представляють саме ті регіони, які найбільше страждали і наразі страждають від атак росіян. І харків’яни, і миколаївці на собі відчули і відчувають ціну російського «братерства».

– Зараз у них доволі незначний рейтинг, близько 5%. Завдяки чому вони зможуть його підняти? Які шанси на перемогу цієї політичної сили?

– Ні-ні, що означає «незначний»? Це рейтинги, які дають шанс пройти до Верховної Ради, особливо якщо виборчий бар’єр буде меншим за п’ять відсотків. За деякими опитуваннями, у даної політичної сили вже більше – від шести до восьми відсотків. Тобто вони вже роблять цю партію конкурентоспроможною. І якщо їм вдасться зберегти ці рейтинги, то, в принципі, вони будуть одними з лідерів виборів.

– Тобто це не одноразовий тренд, а довготривалий проєкт?

– Вважаю, що так. По-перше, судячи з усього, діяльність над цим проєктом вже стартувала, а по-друге, явно є потреба в подібній політичній силі. Схід і південь, російськомовні області, плюс частина центральних регіонів України – в них є потреба саме в такому проєкті.