Брак харчів та відмова від авто: чим загрожує паливна скрута

Фото: Frederic J. Brown / AFP via Getty Images

Енергетична скрута набирає обертів: багато наслідків війни в Ірані дадуть про себе знати пізніше, але надовго. Найперше це позначиться на цінах на харчі та бензин. Яка обстановка та прогнози щодо харчування й транспорту — читайте у Коротко про.

23 березня Дональд Трамп повідомив, що на 5 днів припиняє бомбардування Ірану. Однак, у Тегерані миттєво заявили, що жодних переговорів із США не проводять. У будь-якому випадку фахівці стверджують, що колапс у багатьох сферах вже почався. І так просто, за тиждень, його не подолати.

Залишимось без авокадо та чаю: перші «жертви» на продовольчому ринку

Першими жертвами продовольчого ринку стали вже готові сезонні товари — вони не можуть чекати.

Наприклад, у гірських районах Танзанії нині пік сезону збору врожаю найапетитніших авокадо, але ми їх можемо не побачити. Морський шлях для них закритий, авіаперевезення здорожчали і стали невигідними.

Танзанійська садівнича асоціація сповістила: «Судноплавні компанії призупинили прийом замовлень на вантажі за всіма шляхами і напрямками включно з Європою, Близьким Сходом, Індією та Китаєм».

Тим часом у Момбасі, Кенія, склади заповнюються горами чаю, який у звичайний час був би відправлений до країн Перської затоки або на ключові ринки, як от Пакистан, для обробки, купажування та фасування. Зараз виробники змушені погоджуватися на рекордно низькі ціни або взагалі не можуть продати чай.

Але це все поодинокі випадки — переб’ємось на яблуках замість авокадо. А ось глобальна продовольча криза торкнеться увесь світ і Україну зокрема.

Дорога посівна — дорога пшениця

Ситуація проста — величезні ціни на пальне плюс чималий брак добрив. Окрім того, навіть дороге пальне ще треба дістати. Голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев зазначив, що в Україні може виникнути нестача палива. За його словами, така ймовірність є, якщо бойові дії на Близькому Сході затягнуться.

– Україна перебуває сьогодні в таких двох надскладних умовах. Перше — це війна, і ми повинні забезпечити пальним армію насамперед. Друге — це посівна, і ми повинні забезпечити посівну пальним, а вона потребує досить великих резервів, — каже голова фінансового комітету.

Тепер — до добрив: близько третини світової торгівлі добривами проходить через Ормузьку протоку і наразі є заблокованою.

Ціни на азотні добрива, такі як сечовина, яка є найважливішим складником сільського господарства, зросли на 30–40% з початку конфлікту.

Заводи з виробництва добрив в Індії, Бангладеш і Малайзії ухвалюють рішення про призупинення замовлень, зменшення виробництва або повне закриття через брак сировини.

Якщо конфлікт триватиме ще кілька тижнів, глобальні поставки продовольства будуть значно порушені, заявив Максимо Тореро, головний економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

– Це вплине на посівні роботи… У світі скоротиться пропозиція сільськогосподарської продукції — основних зернових, кормів, а отже, і молочних продуктів та м’яса, — сказав він.

Майже половина світового виробництва продуктів харчування здійснюється з використанням добрив, які в деяких державах становлять до 50% вартості виробництва зерна.

Поїздки транспортом та перевезення стають невигідними

Друга глобальна проблема після продовольства (тому що їсти хочеться завжди) — транспорт. Із подорожчанням пального стає не лише невигідно їздити як пасажиру, але й заробляти на перевезеннях.

Причому це стосується і США, де за місяць ціни на пальне зросли на 32%. Цього виявилося достатньо, щоб в «одноповерховій Америці» почалася паніка: їздити з передмістя на роботу автомобілем стало надто дорого. Потрібно шукати віддалену роботу або жити робочий тиждень у місті. Непростий вибір.

Сара, медсестра з Техасу, живе за 40 миль від клініки. Як розповідає CNN Business, їй довелося переїхати жити у свій старий фургон на парковці лікарні, адже щоденні заправки стали їй не по кишені.

Водій-далекобійник Мігель Каведа розповів Wall Street Journal, що нещодавно витратив близько 1800 доларів на дизельне пальне за тиждень у дорозі, що приблизно на 40% більше, ніж він зазвичай платив до початку війни з Іраном. Різкий стрибок цін на дизель підірвав прибуток Каведи і змінив його роботу: він почав шукати легші маршрути та уникати горбистих доріг, які споживають багато пального. Він також розуміє, що підвищення цін на пальне зрештою позначиться на цінах, які споживачі платять за товари, які він перевозить, — від шин до кавунів, якщо його бізнес узагалі виживе.

Якщо вже так зле у США, то що казати про менш заможні країни. Бангладеш скасовує заняття для студентів, Філіппіни залишають держслужбовців вдома, а в Єгипті жителі відмовляються від автомобілів.

В Індії взагалі ані поїсти, ані покататися. Арджун, водій авторикші в Мумбаї, витрачає на пальне 75% виручки. Він збільшив робочий день до 16 годин і почав пропускати обіди, щоб принести додому хоч якісь гроші, повідомляє The Times of India. Взагалі в Індії все важко. Через відсутність газу зачиняються кафе. Кухарі стверджують, що справжню самсу та ще низку страв можна приготувати лише на газу.

Водночас Національна асоціація ресторанів Індії закликала ресторани заощаджувати пальне та шукати альтернативні способи приготування їжі. Наприклад, оптимізувати меню й надавати перевагу стравам, що потребують меншої витрати пального. Також запропоновано як тимчасову альтернативу електричні прилади, такі як індукційні фритюрниці, рисоварки та конвекційні печі.

Але завершити хочеться на позитиві.

Геть ліфти!

Найбільш винахідливо до економії підійшли в Бангкоку. У Таїланді державним службовцям наказали заощаджувати енергію, призупинивши закордонні поїздки та використовуючи сходи замість ліфтів.

А що? Практика, яка варта наслідування. До того ж — для кардіо дуже добре!