Російський відбиток на спині Орбана: як РФ використовує Мадярщину на шкоду Україні

Фото: Олександра Неменова/AFP через Getty Image

Взаємини України та Мадярщини перейшли у стан якщо не “холодної війни”, то щонайменше значної неприязні. З 2022 року Мадярщина чинить нашій державі перешкоди в ЄС, гальмуючи допомогу, а цьогоріч перейшла всі межі, дійшовши до погроз і викрадання коштів. Що криється за антиукраїнською позицією Мадярщини та чиї вуха виглядають з-за спини прем’єр-міністра Віктора Орбана напередодні парламентських виборів – з’ясовувала журналістка Коротко про.

Відомий до сліз привід – «захист земляків»

З моменту початку повномасштабної війни Росії проти України відносини між Києвом і Будапештом залишаються дуже напруженими. Мадярщина систематично критикує українську внутрішню політику, блокує окремі рішення ЄС і НАТО, а також висуває вимоги стосовно забезпечення прав мадярської меншини у Закарпатській області.

Наступного року цьому конфлікту виповниться вже десять років, і хоч би що робила Україна, поступаючись деякими з вимог, Мадярщині завжди буде замало. І це не тому, що влада країни раптом сильно занепокоїлася про долю 150 тисяч мадярів, які мешкають в Україні. Причина проста: якщо хочеш ворогувати з державою – почни там «захищати земляків».

Одразу на думку спадає лише одна територія, яка вміє застосовувати цей привід для роздмухування війни. Так, тут не обійшлося без участі Росії, яка вже не приховується та не робить вигляд, що ні до чого.

Очільник мадярської опозиційної партії “Тиса” Петер Мадяр нещодавно заявив у коментарі Deutsche Welle, що співробітники Головного управління Генштабу ЗС РФ перебувають у Мадярщині з метою вплинути на підсумки виборів до парламенту країни.

Чи мав хтось сумніви, що росіяни втрутяться? Ніхто і ні миті. На кого зроблено ставку? Зрозуміло на кого – на партію Орбана «Фідес». Яка вже жалібно повідомила, мовляв, «спецслужби Мадярщини мають у своєму розпорядженні відомості про те, що Україна фінансує мадярську опозицію». Тобто країна, що воює, вирішила виділити грошей не на закупівлю дронів, а для іноземної опозиції, яка і без того успішно проводить передвиборчу кампанію? Можливо, для Росії це і звучить логічно, але для всього іншого світу – нісенітниця якась.

Головними ворогами народу прихильники Орбана називають лідерів ЄС та Зеленського. Фото: Арпада Куруча/Anadolu via Getty Images

Жодної підтримки з 2022-го

У 2022 році Мадярщина відмовилася надавати зброю Україні та не дозволила транзит через свою територію, заявивши, що це «лише продовжить війну». Самовпевненості міністра закордонних справ Сійярто можна тільки позаздрити, оскільки він вважав, що справа лише в цьому.

Поки українці відбивали у загарбників міста та ховали загиблих, уряд Мадярщини вимагав негайно розібратися із правами мадярської меншини на Закарпатті. Орбан навіть через це блокував план ЄС на 10 млрд євро допомоги Україні.

У 2023-му Мадярщина заблокувала ще один пакет військової допомоги для України на 500 млн євро. Будапешт образився на те, що у травні 2023-го мадярський банк ОТР, який працює також і в Росії, було внесено до українського переліку «міжнародних спонсорів війни» і виключено звідти вже у жовтні. Попри це, протягом усього року Орбан і компанія неодноразово закликали Захід припинити військову допомогу Україні та почати перемовини з Росією.

Ще через рік Мадярщина висунула 11 вимог до України щодо тих самих мадярів на Закарпатті та використала їх як умову для підтримки вступу України до ЄС. Україна, яка стікає кров’ю, пішла на поступки: було прийнято закон, який розширює можливості навчання мовами нацменшин у школах.

Хтось подякував і дотримався свого слова? Аж ніяк! У 2025-му Мадярщина стала єдиною країною ЄС, яка відмовилася підтримати рішення про продовження допомоги Україні та заблокувала всі розмови про вступ нашої країни до ЄС. Ба більше, розгорнулася ціла інформаційна кампанія: в мадярських ЗМІ Україну називали «економічною загрозою для Мадярщини» та запевняли, мовляв, 95% мадярів проти членства України у Євросоюзі.

А ще українські спецслужби оголосили про викриття мадярської розвідувальної мережі, яка збирала інформацію про військові об’єкти та настрої населення на Закарпатті. Мадярщина відкинула звинувачення та у відповідь вислала українських дипломатів.

Цього року до проблем мадярів Закарпаття додалася пригода з банківськими коштами та конфлікт через російську нафту, яку Мадярщина вимагає перекачувати їй через пошкоджений російськими ж обстрілами трубопровід «Дружба».

Підсумуємо: досить зухвала поведінка влади та навмисне протистояння Мадярщини і України та ЄС наводить на роздуми про те, що очільник держави заручився підтримкою когось сильнішого та більш вправного в маніпуляціях, який має антиукраїнські погляди та непогано володіє пропагандою. І ні, це не Словаччина, яка підспівує Мадярщині, – в обох один ляльковод. Це Росія.

На рекламному щиті в Будапешті орбанівська партія «Фідес» представлена ​​як «Безпечний вибір», а лідер опозиції Петер Мадяр, Володимир Зеленський та Урсула фон дер Леєн як «Вони становлять небезпеку». Фото: Balint Szentgallay/NurPhoto via Getty Images

«Міцний лідер» та «агенти Заходу»

Мадярщина залишається однією з найбільш залежних від російських енергоресурсів країною ЄС. Більшість газу надходить за довгостроковими контрактами з «Газпромом», а модернізацією мадярської атомної станції «Пакш-2» займається «Росатом».

Ця залежність змушує Будапешт співати голосом Росії в хорі Євросоюзу. Адже політика Мадярщини щодо України дивовижно збігається з інтересами Москви. Один «захист земляків» чого вартий: як під копірку – “наш Крим”, “наш Донбас”, “пригноблені мадяри”, “нас там немає”… А вже як повторюють мадярам російські дипломати та масмедіа! Слово в слово.

Для Кремля вкрай вигідно створювати протиріччя між Україною та її європейськими партнерами, щоб ускладнити вступ до ЄС і НАТО та розколоти Європу зсередини. І тому використовують різноманітні методи.

Наприклад, розслідування Financial Times засвідчило, що напередодні парламентських виборів російська організація Social Design Agency організувала поширення через мадярських блогерів і соцмережі наративів про те, що Орбан – «міцний лідер з міжнародними союзниками», а його опоненти – «маріонетки ЄС». Водночас дискредитувався лідер опозиції Петер Мадяр.

З’явилися вкидання-«розслідування» зі звинуваченнями опозиціонерів: один із матеріалів стверджував, що Петер Мадяр нібито пов’язаний із контрабандною схемою між Україною та Великою Британією. Розслідування показали, що джерело новини – вигадана організація, що вказує на ознаки типової російської дезінформаційної операції.

Також стало відомо, що російська розвідка поширювала повідомлення про плани Євросоюзу змінити режим у Будапешті. Це твердження активно крутилося в російських медіа та соцмережах, опозицію ж називали не інакше як «агенти Заходу». Типовий російський ярлик для всіх неугодних владі.

На рекламному щиті угорського уряду зображені Урсула фон дер Леєн, Володимир Зеленський та Манфред Вебер із написом «Послання Брюсселю: Ми не платимо». Фото: Balint Szentgallay/NurPhoto via Getty Images

Вся справа у нафті

Дружба РФ із європейськими правими партіями, зокрема з мадярською партією Jobbik та іншими радикальними організаціями – таємниця Полішинеля. Лобіювання російських енергетичних інтересів у Європі – те саме. Поки ЄС намагається знизити залежність від російських енергоресурсів, Мадярщина виступає за продовження постачання російської нафти та газу через трубопроводи Центральної Європи.

Зрозуміло, Росія розглядає Мадярщину як важливого союзника всередині ЄС і НАТО. Теплі відносини між Москвою та правлячою партією «Фідес» дають Кремлю унікальний доступ до політичної еліти країни ЄС. Утримання Орбана при владі дозволяє Росії блокувати санкції, розхитувати ЄС зсередини та гальмувати підтримку України. Що обіцяно Орбану за таку службу і чи зможе він знову провести свою партію до парламенту під прапором полум’яного борця за права мадярів в Україні – дізнаємося вже у квітні.