Музей “Голоси Мирних” Фундації Ріната Ахметова задокументував оповіді жінок, які вижили після атаки РФ на пологовий дім у Маріуполі чотири роки тому.
Фото: akhmetovfoundation.org
Найактуальніше прямо зараз – у Telegram Дмитра Гордона!
Читати
Музей представив розповідь Анастасії, яка вціліла після удару по пологовому відділенню. На початку березня 2022 року вона була на восьмому місяці терміну. Вона поділилася, як 8 березня чоловіки вітали всіх породіль квітами й ніхто не міг передбачити трагедії наступного дня.
“Було дуже галасливо, стояв смог, почалися волання, люди бідкалися. З поверхів спускалися вагітні, малюки, і всі були в крові. Я тоді усвідомлювала, що якщо буду дуже тривожитися й дозволю собі хоч крихітну слабкість, серце моєї дитини може не витримати. Тоді я благала тільки про одне: щоб мені вистачило сили волі зберегти спокійний і нормальний стан вагітності”, – згадала Анастасія.
Переглянути історію Анастасії можна на вебсайті музею.
До збірки музею увійшли покази Ганни, яка очолювала центр соціальної підтримки, розташований поблизу пологового приміщення. З початку обстрілу вона переховувалася в укритті, а коли вибралася на вулицю, ледь не втратила свідомість, оскільки побачила, що місцевість була як пекло.
“Ми були безпосередніми очевидцями всього цього жахливого інциденту. Коли все це припинило трястися, ми відчинили двері на вулицю. Це нагадувало атомну війну. У мене просто мороз по шкірі, тому що згадувати це дуже моторошно. Усі дерева повалені, усі клумби, увесь ґрунт лежав великим пластом на асфальті. І коли ми зазирнули за ріг нашого приміщення, там був пологовий дім, і, відповідно, утворилася вирва, напевно, як дев’ятиповерховий або п’ятиповерховий будинок всередині”, – розповіла Ганна.
Її розповідь тут.
Ірина працювала в Маріупольському ліцеї. Вона повідомила, що 9 березня 2022 року на власні очі бачила літак, який прямував скидати бомбу на пологовий будинок.
“Ми її бачили, ми відчули цю хвилю. Від цього в ліцеї всі шибки й двері вилетіли. Тоді були потужні обстріли: кожні п’ять хвилин прилітав літак і скидав 8–12 бомб. Згодом ми вирішили евакуюватися, тому що залишатися було небезпечно”, – пригадала Ірина.
Її розповідь можна прослухати на порталі музею.
За інформацією Фундації, зараз усі ці жінки були змушені покинути Маріуполь, але зберігають надію повернутися.
Контекст
Музей “Голоси Мирних” Фонду Ріната Ахметова зібрав понад 140 тис. історій цивільних громадян України. Це найбільший у світі архів історій мирних жителів, постраждалих від російсько-української війни. Серед них – приблизно 12 тис. історій маріупольців.