Багатоголова гідра: чому, попри затяту боротьбу, розмножуються шахрайські call-центри
Фото: gp.gov.ua
В Україні розпочалася чергова хвиля боротьби з шахрайськими call-центрами. Упродовж лютого про припинення діяльності ряду злочинних угруповань заявили СБУ, Нацполіція та прокуратура. В одному випадку мова йшла про спільну з державами Балтії спецоперацію з викриття мережі криптовалютників, які ошукували жителів Євросоюзу, видурюючи у них гроші під виглядом інвестицій у багатообіцяючі проєкти (лише за рік подібні махінації принесли зловмисникам 1,2 млн доларів США). В іншому – про добре знану, але досі робочу схему, коли українці надавали шахраям доступ до власних банківських рахунків. Тут вилучено понад 140 одиниць комп’ютерної та мобільної техніки, що забезпечувала понад 60 робочих місць.
І можна було б вітати стоячи, якби це було чимось унікальним. Але ж аналогічні звіти з’являються в нашому інформаційному просторі декілька разів на рік, і обсяги нелегальних доходів, отриманих шляхом обману, кожного разу обчислюються десятками тисяч, мільйонами і вже майже не викликають подив. Чому незаконні сall-центри продовжують процвітати – в аналізі Коротко про.
Від тюремного середовища до верхніх поверхів
Попередниками сучасних «офісів», як ще називають шахрайські утворення, вважаються тюремні камери, а одним з перших методів введення в оману – «Мамо, я в поліції, потрібні гроші». Він, до речі, і досі актуальний, адаптований до війни: “твій син в ТЦК”, “лежить поранений”, “знайдений живим”, коли мова йде про зниклого безвісти. Але на чільне місце виходять цифрові технології, що надають доступ до банківських рахунків, навіть якщо жертва обманного дзвінка не повідомляє свої реквізити. Наприклад, оператори call-центру в Дніпрі просили власників рахунків встановити мобільний додаток, щоб убезпечити свої особисті дані. Як тільки людина переходила за посиланням, вона відкривала доступ до свого онлайн-банкінгу.
Відбулася і трансформація самих шахраїв. З тюремного середовища вони перемістилися на верхні поверхи офісних і торговельно-розважальних центрів, обзавелися сучаснішою апаратурою і… агентурою. Вважається, що оператори сall-центрів набирають номери телефонів методом випадкового підбору цифр, але є випадки, коли до абонентів зверталися на ім’я та по батькові, називали прізвище і навіть рік народження – для, так би мовити, ідентифікації. У багатьох випадках це викликало довіру до дзвінка.
– Зливати клієнтські бази можуть банки. А також люди забувають, що надавали свої персональні дані, коли заповнювали анкети для дисконтних карток, оформлювали пенсії чи інші виплати, – акцентує увагу експерт з безпеки Ігор Долгих. – На руку шахраям грають і технології маскування Caller ID, коли на екрані телефону жертви з’являється справжній номер її банку, звідки попереджають «про загрозу несанкціонованого втручання» в рахунок або пропонують якусь привабливу акцію.
Прокуратура та СБУ регулярно викривають шахрайські кол-центри, от тільки про покарання майже нічого не чути. Фото: gp.gov.ua
Боротися доводиться з гідрою
Масштабну кампанію проти телефонного шахрайства правоохоронці розгорнули у 2020 – 2021 роках, коли почали знаходити і закривати сall-центри в Києві, Дніпрі, Львові, Одесі, Запоріжжі та інших містах.
Наприкінці грудня 2023-го СБУ та поліція повідомили, що за одну добу ліквідували понад 100 шахрайських офісів з річним оборотом 3 мільярди гривень. За пів року до цього у Верховній Раді була створена спеціальна тимчасова слідча комісія, яка обіцяла розібратися з «офісниками». У жовтні 2023 року до Ради був поданий проєкт закону, який встановлював посилену відповідальність за електронно-комунікаційне шахрайство. Забігаючи наперед, зазначимо, що зусилля групи депутатів підтримали лише в першому читанні, невдовзі буде два роки, як він лежить без руху.
Після позитивних звітів з’ясувалося, що боротися доводиться з гідрою. У 2024 році, як заявив ЗМІ голова комісії Олександр Куницький, кількість шахрайських сall-центрів зросла вчетверо й орієнтовно становила 2000.
Про чергові успіхи Офіс генерального прокурора повідомив у листопаді 2025 року: зупинено діяльність 277 call-центрів у столиці та дев’яти областях України, конфісковано 12 тисяч одиниць техніки, 3 тисячі телефонів, серверне обладнання, CRM-системи та чорнову бухгалтерію, розкрито схеми з використанням deepfake-технології для створення фальшивих відео чи дзвінків.
В ОГП наголошували, що завдання – не частково закривати окремі офіси, а повністю знищити індустрію «ринку обману». Проте минуло чотири місяці, і ми знову переконалися, що гідра продовжує відрощувати голови. І з цим навіть пов’язана історія в стилі голлівудських трилерів про викрадення на Балі українців Єрмака Петровського та Ігоря Комарова – синів двох відомих бізнесменів, а в минулому кримінальних авторитетів з Дніпра, яких тісно пов’язують з діяльністю call-центрів.
Одна угода і умовний вирок
Цікаво, що, незважаючи на регулярні повідомлення від правоохоронців про викриті шахрайські махінації, відкриті кримінальні провадження та висунуті підозри, немає офіційних даних про вироки організаторам індустрії обману. Ми вирішили подивитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень, де знайшли лише один вирок. Один з операторів, який фігурує як ОСОБА. 5, уклав угоду зі слідством і отримав умовний термін. Обвинувальні акти ще на двох таких осіб перебувають на стадії судового розгляду. Щодо організатора, який у вироку значиться як Особа.1, взагалі немає ніяких матеріалів.
Перемагаючи Лернейську гідру, Геракл припікав місця зрізу шиї вогнем. Сьогодні цей урок забули.
– Одна з причин, що ускладнює покарання, – це недостатня кількість заяв від постраждалих через шахрайські дії, – стверджує колишній працівник СБУ Іван Ступак. – А за таких обставин слідству дуже важко доводити вину конкретної особи, навіть якщо на неї є оперативна інформація. Але головна проблема навіть не в цьому. Навіть невеликий call-центр може приносити десятки тисяч доларів. Тому ситуація така ж, як з конвертаційними центрами: всі з ними борються, але вони існують і їх стає більше.
У соцмережах багато говорять про власників і захисників бізнесу обману. В «кришуванні» звинувачують поліцію, прокуратуру, СБУ, мовляв, однією рукою борються, іншою беруть гроші. До переліку власників зараховують політиків, народних депутатів, мерів міст і бізнесменів. Публічні звинувачення документального підтвердження не мають, тому зробимо обережне припущення: обсяги коштів, які стають здобиччю шахраїв, передбачають велику вертикаль розподілу.
Інструкція для співробітників кол-центрів, якими аргументами виманювати гроші у «клієнтів». Фото: gp.gov.ua
Не буває чесного шахрайства
Існує ще один аспект – це моральна деградація молоді. Сall-центри навчають, що «гроші не мають запаху». Основний склад операторів становлять юнаки та дівчата віком від 17 до 32 років, і всі, хто погоджується на таку роботу, абсолютно усвідомлюють свою роль. Вони проходять відбір на вміння входити в довіру, вивчають підготовлені тексти, відпрацьовують мовлення. Розподіляються відповідно до здібностей, на ролі «холодників» – тих, хто здійснює пробні дзвінки, «клоузерів», які переконують «клієнта» вчинити шкідливі для нього дії, і навіть будують кар’єру, стаючи тімлідами (від англ. Team Lead – керівник команди).
Зважаючи на популярність такого способу заробітку, останніми роками поширюється думка, що call-центри не зло, а скоріше добро, оскільки 90% обдурених і обікрадених нібито є росіянами, а з прибутків організатори бізнесу жертвують на ЗСУ. Можливо, є й такі «робін гуди», але з офіційних зведень відомо про ошуканих жителів Євросоюзу, різних країн колишнього СНД – Казахстану, Узбекистану, Киргизстану, Таджикистану, Грузії і перш за все українців. Відрізняються лише методи виманювання грошей – десь більш винахідливі, десь простіші. Іноземців в основному ловлять на схеми, засновані на обіцянках вигідних інвестицій або послуги з chargeback (повернення грошей з бірж і платформ), співвітчизників – на страх втратити заощадження, бажанні придбати дешевий товар або отримати допомогу.
Українські аферисти можуть навіть співпрацювати з росіянами у своїх махінаціях. Зовсім нещодавно, у вересні минулого року, в Чернівцях викрили угруповання, яке організували 29-річний житель Буковини та 40-річний громадянин РФ. Жертвами call-центру стали понад 300 громадян Казахстану, яких ошукали на більше ніж 70 мільйонів гривень.
Не буває чесного шахрайства, особливо – під виглядом патріотизму.