Служби порятунку вже працюють цілодобово: в Україну насувається “велика вода”

Фото: ДСНС в Харківській області

Місцями вночі ще будуть невеликі «морози», однак вдень показник термометра переважно зростатиме вище нуля. Метеорологи стверджують, що в крайньому тижні лютого вже присутні ознаки метеорологічної весни. У березні варто очікувати стрімкого потепління, а слідом за тим – водопілля. Які щодо нього передбачення, журналістка Коротко про запитала у фахівців.

Спеціалісти ДСНС вже викачують воду цілодобово

Згідно з відомостями Укргідрометцентру, збільшення рівня води в результаті відлиги вже фіксується на річках суббасейну Середнього Дніпра у Житомирській, Черкаській та Київській областях. На річці Стугна прогнозують вихід води на заплаву та знижені прируслові території, у Кропивницькому ДСНС оголосила помаранчевий – помірний – рівень загрози через ризики затоплення будинків на вулицях, які прилягають до русла Інгулу.

Не швидко, але впевнено вода піднімається у річках на півдні та заході України. У Маневичах Камінь-Каширського району на Волині вода затопила чотири вулиці ще минулими вихідними. У селищі Ширяєво на Одещині в деяких оселях на першому поверсі рівень води доходив до коліна і більше. У Миколаївській області через танення снігу разом зі зливами є підтоплення в декількох районах, служби порятунку працюють у воді цілодобово. На Кіровоградщині з початку лютого вони понад 120 разів виїжджали на виклики до постраждалих від води.

У ДСНС застерігають про часткове затоплення сільськогосподарських угідь, господарських об’єктів, ліній зв’язку та електрифікації у прибережних зонах.

Вода не проникає в глибоко промерзлий ґрунт

Останню відчутну повінь Київ пережив у 2023 році, коли навіть після малосніжної зими затопило всі пляжі, парки на дніпровських островах, приватний сектор на Осокорках. Цього року снігу нам вистачало, то чого очікувати?

– За січень і лютий снігу випало навіть більше норми, особливо в північних, північно-західних і західних регіонах України, – зазначає еколог Олександр Соколенко. – Проте це не єдиний фактор, котрий може спричинити водопілля. Зимі передувала дощова осінь, теплий, проте теж насичений опадами грудень. Коли почалися безперервні холоди, вони зумовили швидке і досить глибоке промерзання щедро зволожених ґрунтів. Сніг не просочувався в землю, а накопичувався, особливо в басейнах таких значних річок, як Дніпро, Десна та Прип’ять.

Якщо почнеться різке потепління, розталий сніг не вбиратиметься у замерзлий ґрунт і просто збігатиме в річки. Рівень води спочатку збільшиться у верхів’ях, а потім цей процес пройде вниз за течією.

– Як ситуація насправді розгортатиметься, передбачити важко. Все залежить від того, як збільшуватиметься температура. Поки що погода, особливо на півночі, ще залишається прохолодною, танення снігу не інтенсивне. Якщо перша декада березня буде теж не спекотною, водопілля розтягнеться в часі. Якщо раптово настануть високі температури, паводки стануть більш помітними. Йдеться саме про паводки, коли вода локально заливає певні місцевості. Водопілля – це більш масштабний і поступовий процес. У Києві його пік, найімовірніше, припаде на квітень – травень.

У Кіровоградській області сталися підтоплення в десяти громадах. Фото: ДСНС в Кіровоградській області

Можливо, буде гірше, ніж у 2023 році

Таких потопів, які українці зазнавали в давні часи, в наш час не буде, запевняє Олександр Соколенко.

– Течія Дніпра від Київського водосховища і нижче регулюється завдяки скиданню води на греблях Київської та Канівської ГЕС. Але збільшення рівня води до 2 метрів від умовної норми в столиці можливе, а були роки, коли вода підіймалася і вище. Можуть бути затоплені Труханів та Жуків острови, райони Кончі-Заспи, селища Козин, на лівому березі – Осокорки і нижче за течією.

Щодо Кончі-Заспи чи Осокорків, то воду стримуватиме система дамб, яка, власне, і дозволила забудувати санітарні зони по берегах Дніпра дачами та котеджами. Тому річка, регульована бетоном, може розлитися в непередбачуваних місцях.

– Теоретично вона може розлитися і на самі котеджі, якщо паводок буде дуже потужний, – припускає еколог.

Значний розлив не виключає і директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.

– Цього року підтоплення можуть бути ще більшими, ніж у 2023-му, – поділився він з Коротко про. – Може навіть трапитися щось катастрофічне. Тому що було дуже багато снігу, а ще великі маси талої води прийдуть до нас з Білорусі. Про це треба говорити, тому що влада має бути готовою до надзвичайних ситуацій.

Через розлив води у Миколаївській області залишилося відрізаним село Богданівське. Фото: ДСНС в Миколаївській області

Не лихо, а регулювання

За своїм природним призначенням водопілля – це не стихійне лихо, а регулювання водного організму. Цього року є надія, що трохи «нап’ється» Дніпро, котрий останніми роками мілів через зміну клімату та техногенні чинники.

– Басейн Дніпра живить більшу частину України. Вода, що піде в малі річки, частково потрапить в нашу головну артерію, – зазначає начальник відділу водних ресурсів Інституту водних проблем і меліорації Анатолій Шевченко. – Щось акумулюється у водосховищі, щось піде в море, а щось і залишиться. Не слід очікувати, що рівень води в Дніпрі значно збільшиться, однак додаткове живлення, звичайно, буде.

Щодо масштабів водопілля-2026, то прогнози у науковця досить помірні:

– Локальні підтоплення будуть, вони вже є в областях, де раніше почав танути сніг. Але потопу в класичному його розумінні не станеться.

Еколог Олександр Соколенко відмічає, що паводки позитивно впливають на екосистему річок.

– Коли вода виходить на береги, вона залишає відокремлені водойми – стариці, озера. Запаси риби в цих водоймах забезпечуються водопіллям. Якщо декілька років немає паводків, іхтіофауна збіднюється.

Паводки зменшують ризики пожеж на торфовищах у заплавах і прибережних лісосмугах, оскільки ґрунти насичуються вологою. Краще ростуть дерева і трав’яний покрив.

– Водопілля покращує стани боліт, от у Поліссі вони багато де висихають. І загалом підвищує рівень ґрунтових вод, що дозволяє наповнюватися криницям, – відмічає еколог.

Повінь на Одещині. Фото ДСНС в Одеській області

Розраховувати на поблажливість не варто

– З точки зору науковців, водопілля – це явища, які мають періодичність. Вони пов’язані, як правило, зі сніжною зимою і вологою весною. Паводки та повені можуть виникати і влітку, коли велика кількість опадів викликає розлив річок або з ним не справляється комунальне господарство, – коментує доктор географічних наук, кліматолог Світлана Бойченко. – Одні з таких потужних літніх повеней були у 2002 – 2003 роках, коли підтоплювало буквально всю Європу.

Але наслідки повеней, наголошує експерт, залежать не тільки від кліматичних факторів, а більшою мірою – від людської діяльності.

– Ми робимо водовідведення, ми будуємо дамби, однак за цим усім потрібно уважно стежити, щоб не набивалося сміття, щоб були протоки. Якщо є захаращення, вода буде підніматися і може наробити лиха.

Світлана Бойченко торкається ще одного моменту: коли будівельники роблять проєкт, вони закладають в нього масштаби найбільшого підтоплення, що було в цій місцевості, і мають додати до нього запас.

– І ми звертаємо увагу, що цього правила не дуже дотримуються. Так, останніми роками у нас був сухий і досить теплий клімат. Але планета живе за своїми законами. Ця зима показала, що розраховувати на їх поблажливість не слід. Тому можуть бути підтоплення, масштаби яких могли не врахувати при будівництві об’єктів, – зазначає експерт.

Якщо інтенсивне танення снігу співпаде з великою кількістю опадів навесні, то і річкам не потрібно буде виходити з берегів. Вода потече вулицями міст через забиті зливові каналізації, якщо вчасно їх не прочистять.