Найбільше подобалася та історія, де він нищить росіян: Раміна Есхакзай плаче, згадуючи друга
Під час війни блогерка Раміна Есхакзай переключилася і почала робити інтерв’ю не тільки з зірками шоу-бізнесу, але й їздити на передову та знімати інтерв’ю з бійцями, а також робити репортажі про роботу військових, а також розповідати історії деокупованних міст. Така робота не могла не вплинути на її психологічний стан. На своєму каналі вона розповіла як знімалися найважчі сюжети, а також, хто з героїв її інтерв’ю так і не дочекався виходу програми. А також про те, що після кожного випуску інтерв’ю їй почали приписувати роман із військовим.
“Давіду “Хіміку” я написала ще у вересні 2022 року, а зняли ми його у квітні 2023 року. Коли люди бачать випуски з військовими вони думають що це зробити просто – набрав військового і під’їжджаєш. Ні, має бути дозвіл від командира бригади, від прес-служби. Всі випуски перевіряються, щоб не потрапила ніяка таємна інформація. Особливо від тих людей які були у полоні.
Випуск з Давідом був перший після того, як я оголосила, що розійшлася зі своїм нареченим. І з цього випуску починається тема, що мене шипперять (англійський сленг – бажання бачити романтичний зв’язок між двома персонажами, – ред.) з кожним молодим військовим. У багатьох військових є дівчина. Наприклад у “Хіміка” є”, – посміхаючись каже Раміна.
“Фарш” хизувався своєю новою зброєю, а я перед ним новими навушниками
“Фарш” був наче з коміксів
Насправді найтепліші саме товариські відносини у Раміни склалися з бійцем Третьої штурмової з позивним “Фарш”. Тому у неї навіть під час зйомок котяться сльози, коли вона розповідає про нього. Бо цей боєць загинув.
“Випуск про добровольців подарував нам “Фарша”. Свого часу я написала повідомлення, що їду у Донецьку область, хто має бажання дати інтерв’ю. І “Фарш” написав, що він звичайний військовий з Одеси, ніколи не давав інтерв’ю. Третя штурмова дала дозвіл на це інтерв’ю і я просто очманіла, бо такого хороброго бійця дуже важко зустріти.
Він був наче з коміксів. Знімаючи його я вірю в те, що йде людина, яка стріляє з усіх видів озброєння, а його кулі оминають. Він йде у повний зріст, а йому нічого. Інтерв’ю було записано, коли Бахмут був ще нашим і він тоді казав: “Якщо Бахмут візьмуть у кільце я хочу опинитися в середині”. Він настільки був нарваний і казав: “Дайте мені найсильнішого противника. Я хочу змагатися з найкращим”. Не дивлячись на його осколкові поранення і проблеми зі спиною, він все одно тренувався з усіма видами озброєння та йшов на штурми.
За такою скелею ховалося таке добре та наївне серце. У нас з ним склалися не романтичні, але прості людські стосунки. Я радилася з ним, які мені навушники чи рукавички купити, а він хизувався своєю новою зброєю. Я виставляла в Instagram, що їм смаколики, а він відповідав, що їсть гречку з котлетами. Він ділився зі мною різними своїми історіями, але найбільше мені подобалася та, де він розповідав, як він нищить росіян. Ніхто мені так цікаво не розповідав про це.
В останнє коли ми з ним спілкувалися домовлялися, що коли я приїду ми зустрінемося та постріляємо. Він порадив мені купити для цього навушники та рукавички, а потім сам знайшов потрібні навушники. Купивши їх я сфотографувала їх та відправила йому. Він не відповів. Потім я заїхала до магазину та купила рукавички і знов відправила йому. Він знов промовчав. А потім мені прийшов смс, що “Фарш” – 200. Я не повірила, тому що у мене було таке враження, що загинути може будь-хто, але тільки не “Фарш”, бо він супергерой.
Потім з’явилося відео, як він загинув. Доля надсилала йому різні сигнали і він міг не піти на цей штурм, але пішов. В той окоп, де він сидів прилетіла міна і все перетворилося на велику братську могилу. “Фарш” хотів би загинути інакше, в якомусь рівному бою, як у голлівудському фільмі. Тоді я плакала, але не відчувала горювання, тому що я заглушила у собі емоції. Як я не можу зараз відчувати радість всією душею так само я не можу відчувати і розпач. Емоції є, але вони на автопілоті”, – каже Раміна.
На фронті я відчуваю свою значущість
У багатьох українців зараз розлад адаптації
Блогерка розповіла дуже багато неприємних подробиць про своє перебування на передовій. Наприклад про те, що одного разу, ховаючись від ворожого дрону їй довелося лежати у траншеї біля якогось трупа й від нього вже дуже сильно смерділо. Також вона розповіла, що вже звикла жити з чоловіками в одній квартирі просто як сусідка. При цьому її сильно ображають коментарі глядачів. котрі не вірять деяким героям її інтерв’ю або, взагалі, засуджують, як було із людиною яка знаходячись в окупації, щоб не померти з голоду їла собак. А глядачі дорікали йому і писали, що треба було їсти травичку.
“Коли у перший рік я їздила на передову, я відчувала, що це щось нове, небезпечне і цікаве. А в останні рази, коли я була там, відчувала себе дуже гарно. Мені там було комфортніше, ніж тут. Якщо я припиню їздити я втрачу зв’язок з реальністю. Коли знаходишся у Києві, хочеться гарно вдягнутися і піти до ресторану. А там я відчуваю свою значущість і там не треба якось особливо виглядати. Там десять днів проходить як один. Мені там постійно раді і таке враження, що я там серед своїх. Психіатри кажуть, що у багатьох українців зараз розлад адаптації тому що для мізків є дві різні реальності. Наче живеш два життя”, – зізнається Раміна.
Острів Зміїний повністю замінований й над ним постійно літають ворожі безпілотники
Також Раміна пригадала, як потрапила у неприємну ситуацію, коли знімала свій репортаж про острів Зміїний.
“Я написала що хочу до річниці звільнення зняти сюжет про острів Зміїний і тут мені відповіли, що готові взяти. Але нам з оператором заборонили будь-кому розповідати, куди ми їдемо. Оператор сказав своїй дружині, що їде зі мною знімати Херсон. А мої підписники думали, що я у відпустці у Греції та плаваю там на катамарані. Моя мама теж нічого про це не знала. Проблема в тому, що цей острів постійно патрулюють ворожі дрони, а сам Зміїний повністю замінований. Тому коли ми йшли по ньому, то треба було ступати нога в ногу. І тут мені різко захотілося у вбиральню. Я подумала, блін. Якщо ворожий безпілотник підловить мене як раз у той момент, коли я справляю свою нужду це буде максимальний крінж. Але терпіти я не могла”, – з посмішкою пригадує Раміна.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
