НАБУ оприлюднило нові записи розмов фігурантів оборудки
Фото:nabu.gov.ua
Згідно з матеріалами слідства, у лютому 2021 року на острові Ангілья (Британські території) було зареєстровано фонд для отримання орієнтовно $100 млн “капіталовкладень”. Його керівником став знайомий з обвинуваченими у справі “Мідас” громадянин Сейшельських островів.
Інвесторами фонду, як стверджують у НАБУ, стали Карлсон (Тимур Міндіч) і Шугармен (Олександр Цукерман), які вклали у фонд десятки мільйонів доларів.
Для приховування причетності до фонду колишнього очільника Міненерго було створено три компанії, які увійшли до структури трасту, зареєстрованого в Сент-Кітс і Невіс. “Власниками-бенефіціарами компаній було оформлено колишню дружину та чотирьох дітей високопосадовця. Ці підприємства стали вкладниками фонду”, – повідомив очільник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов.
Він додав, що високопосадовця залучили до злочинного угруповання через його вплив на енергетичний сектор. Детективи НАБУ отримали докази того, що міністр енергетики безпосередньо просував питання забезпечення мораторію на виплату заборгованості “Енергоатома”.
Всі корупційні надходження обліковували в тіньовій бухгалтерії під умовною назвою “Комплекс”. Протягом 2021–2025 років туди надійшло понад $112 млн. З них більше ніж $7,4 млн перерахували на рахунки офшорних фірм, ще майже $4 млн видали готівкою у Швейцарії.
У бюро зазначають, що учасники злочинної організації, які забезпечували відмивання грошей, називали міністра енергетики Сигізмундом.
За припущеннями слідчих, частину грошей витратили на престижне навчання його дітей, медичні послуги у приватній лікарні спільника й на придбання фірмового одягу в Києві.
Також в оприлюднених НАБУ аудіозаписах переговорів фігурантів схеми йшлося, зокрема, про те, що Сигізмунд “мріяв обійняти посаду посла десь”.
Контекст
10 листопада 2025 року НАБУ повідомило про операцію “Мідас” з викриття “високопоставленої злочинної організації”, яка займалася вимаганням в “Енергоатомі”. За інформацією слідства, підрядникам держкомпанії пропонували сплачувати “відкат” від 10% до 15% за товари й послуги, погрожуючи блокуванням оплат з бюджету або розірванням співпраці. Одним з фігурантів справи є Галущенко.
На фоні корупційного скандалу Рада 19 листопада 2025 року звільнила Галущенка й тодішню міністерку енергетики Світлану Гринчук.
Галущенка як одного з обвинувачених у справі затримали в ніч на 15 лютого під час спроби виїзду до Польщі. Наступного дня йому повідомили про підозру у легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, та участі у злочинній організації (ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України).
17 лютого Вищий антикорупційний суд обрав для Галущенка запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів із можливістю внесення грошової застави в розмірі 200 млн грн. Прокуратура наполягала на понад 425 млн грн застави.