Зонд «Луна 25» розбив імідж «великої Росії» та Путіна

Фото: REUTERS

«Російський сенсаційний проєкт ” Луна 25 ” зміг налякати Німеччину, США та порвати Україну, у якої додалася ще одна фобія. Росіяни ж розглядають нову місячну програму як тріумфальне повернення колись загубленого статусу головних підкорювачів космосу», – у такому бравурному стилі та з шовіністичним пафосом повідомив російський пропагандистський канал «Царгород» про запуск космічного апарату «Луна-25».

Але ця бравада дуже швидко закінчилася повним фіаско. Минув тиждень, і «тріумфальне повернення Росії» до космосу завершилося тим, що «Луна-25»… розбився об поверхню супутника Землі. 20 років та мільярди рублів, які виділялися на російську космічну програму, пішли коту під хвіст. Але набагато сильніше цей провал вдарив по іміджу Росії як великої космічної держави. Адже насправді «Луна-25» виявився ні тим і не іншим, а просто черговим міфом про «велич Росії».

З цього приводу влучно висказався представник Європейського Союзу із зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель, який сказав: «Росія – це економічний карлик, як бензоколонка, власник якої має атомну бомбу”.

На проєкт витратили річний бюджет пів мільйонного міста

Запуск “Луни-25” був першим у сучасній історії Росії місячною місією. Попередню станцію «Луна-24» було запущено майже 50 років тому, у далекому 1976 році Радянським Союзом. Російський апарат мав здійснити м’яку посадку на Місяць, а потім провести дослідження у південній приполярній області супутника та розвідку ресурсів, у тому числі води.

Проект із запуску «Луни-25» розпочали у 1997 році, а потім він кілька разів зривався через брак фінансування, аварій та санкцій. Зокрема, у місії разом із «Роскосмосом» планувало брати участь Європейське космічне агентство, але організація припинила співпрацю з Росією після повномасштабного вторгнення військ РФ до України. Через нові санкції «Луна-25» також втратила європейську навігаційну камеру Pilot-D, необхідну для відпрацювання «розумної посадки» наступної станції, «Луна-27».

Російська влада витратила на «Луну-25» не менше 12,6 мільярда рублів, що можна порівняти з річним бюджетом великого російського міста з населенням від 260 до 500 тисяч осіб. При цьому керівництво Роскосмосу за час підготовки місії звинувачували в корупції.

Після вторгнення Росії в Україну “Роскосмос” втратив таких клієнтів як лондонський супутниковий оператор OneWeb Ltd. та космічне агентство Південної Кореї, що позбавило його цінного джерела іноземного фінансування. Європейська космічна агенція також торік відмовилася від «Луни-25» та спільної місії на Марс.

Крах місячної місії став продовженням низки невдач російської космічної програми. Пострадянська Росія вже запускала дві невдалі космічні місії – «Марс-96» у 1996 році та «Фобос-Грунт» у 2011 році, обидві зазнали краху в Тихому океані. Одним словом, десятиліттями космос був гордістю Росії, а тепер про його освоєння доведеться забути.

В соцмережах моментально розлетілись меми на тему краху станції.

Індія та Китай більш щасливі у своїх проєктах

У цей час і Індія запустила свій третій апарат на Місяць. У рамках місії він також має вивчати південний полюс супутника Землі. 19 серпня Індійська організація космічних досліджень (ISRO) повідомила, що посадковий модуль «Чандраян-3» під назвою «Вікрам» здійснив останній маневр зі зниження висоти навколомісячної орбіти та розпочав підготовку до посадки. Очікується, що це станеться 23 серпня. У разі успіху Індія стане четвертою країною, яка здійснила посадку апарату на Місяць, після СРСР, США та Китаю.

Аварія російського космічного апарату “Луна-25” на Місяці не тільки завдала удару по російським прагненням в освоєнні космосу, а й кинула тінь на космічне партнерство з Китаєм. Адже дві країни мали наміри про спільне освоєння супутника Землі.

Там має бути побудована загальна база, про яку Росія та Китай оголосили ще 2021 року. Спільні зусилля мали на меті посилити можливості космічних програм обох країн.

Провал російської місії китайські ЗМІ висвітлювали досить стримано, а офіційне інформаційне агентство “Сіньхуа” в неділю надало лише коротке повідомлення із п’яти речень. Втім, наслідки катастрофи не залишилися поза увагою експертів та спостерігачів. Ху Сіцзінь, колишній редактор контрольованої Комуністичною партією газети Global Times, вважає, що цей інцидент, ймовірно, завдасть удару російським амбіціям.

Після катастрофи китайські ЗМІ применшили роль Росії у проєкті створення місячної бази. Власні досягнення Китаю в космосі, такі як висадка космічного корабля на звороті Місяця в 2019 році, позиціонують його як потужного гравця у галузі освоєння космосу.

Незважаючи на початкові прагнення співпраці, є ознаки того, що погляд Китаю на цінність Росії як космічного партнера дещо змінився після невдачі. Тим більше, що Китай має вдалий досвід освоєння Місяця. У 2020 році китайська станція «Чан’є-5» з модулем, що повертається, прилунилась в океані Бур на видимому боці Місяця. Вона зібрала зразки ґрунту та доставила їх на Землю.

Крах «Луни-25» – удар по Путіну

Як би там не було, але аварія російського місячного зонда вже зараз має великий та негативний ідеологічно-пропагандистський ефект для Росії та її диктатора. Газета The New York Times зазначає, що провал російської місячної місії стане «ударом для президента РФ Володимира Путіна», який «використовує досягнення Росії у космосі як невід’ємну частину утвердження своєї влади».

Експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак вважає, що ця подія завдала відчутної пропагандистської шкоди російській шовіністичній ідеології.

– Все, що вони отримали від СРСР із космосу, вони втратили. Росія відкотилася назад майже на 50 років, коли було запущено зонд «Луну-24». І тепер її в космосі випереджує навіть Індія. Міф про «велич» Росії зруйнований, і це дуже сильно б’є за політичним іміджем Путіна. Про «велику космічну державу» можна забути. Звичайно, ніхто у світі не кидатиметься цим Путіну в обличчя, але всі розумітимуть, що Росія – це зовсім не те, чим вона намагається виглядати, – вважає експерт.

Це фіаско розуміють і у самій Росії. «Російське державне телебачення помістило новину про загибель «Луни-25» на восьме місце в програмі опівдні і виділило їй лише 26 секунд після новин про пожежі на Тенеріфе та чотирихвилинного сюжету про професійне свято російських пілотів та екіпажів», – повідомило британське видання.

А у «Роскосмосі» просять особливо не акцентувати уваги у ЗМІ на зникненні багатомільярдного апарату. Впав та впав.

Світові ЗМІ

Радіо Свобода:

– Розбилися надії російської пропаганди, яка поспішила минулого тижня оголосити першу за десятки років російську місію місячну “сенсацією”, яка “захопила США” і “налякала Німеччину”. Тепер під удар потрапив не лише російський космічний престиж, а й доля подальших місячних програм “Роскосмосу”.

France24:

– З «Луною-25» Москва сподівалася розвинути спадщину своєї програми «Луна» радянських часів, ознаменувавши повернення до незалежного дослідження Місяця перед зростаючою ізоляцією від Заходу. Успішна посадка «Луни-25» проклала б шлях до подальших російських польотів на Місяць у той час, коли Індія та Китай запускають свої власні зонди, а Сполучені Штати повертаються до пілотованих місій. Але «Луна-25», перша російська місія на Місяць майже за 50 років, зазнала аварії.

The Guardian:

– Перша російська місія на Місяць за 47 років зазнала невдачі після того, як її космічний корабель “Луна-25” вийшов з-під контролю і врізався в Місяць, завдавши серйозного удару по спробам російської космічної програми відродити свій престиж радянської доби. «Луна-25» потрібна була Росії, щоб продемонструвати, що вона здатна щось робити навіть без Заходу. Ця невдача підкреслила занепад космічної сили Росії.

Першою метою було довести, що Росія все ще може запустити місячну десантну місію після численних невдач у минулому, зміни поколінь наукових експертів, затримок через запроваджені Заходом санкції, а тепер і ізоляцію через війну в Україні.

BBC:

– Втрата «Луни-25» – це удар по «Роскосмосу». Громадянська космічна програма Росії вже кілька років занепадає, оскільки державне фінансування все більше прямує на військові потреби.

Соцмережі: Росія знову зганьбилась

Крах російської місячної програми викликав хвилю іронії та мемів у соціальних мережах. Росіян потролили, що насправді країна-агресор не змогла показати нічого розумного і вкотре зганьбилася.

Також у соцмережі припустили, що навіть аварію космічного апарату російські окупанти спробують показати як чергову “перемогу”. В цьому випадку в одному з мемів згадали спікера Міноборони Росії Ігоря Конашенкова, який, напевно, вважає, що росіяни знищили на Місяці “базу українських неонацистів”.