Чому Київ не був готовий до викликів: на кому лежить вина і що можна було зробити

Фото: ДСНС України

Київ у крижаних обіймах та без електрики: цей колапс став серйозним випробуванням як для столиці, так і для її міського голови Віталія Кличка за весь період його перебування на посаді. У той час, як кияни намагаються зігрітися, в політичних колах активно обговорюють питання про відповідальність за недоліки в підготовці міста.

Чи був у мерії чіткий план забезпечення захисту інфраструктури, і чому столиця поступилася, наприклад, Харкову в ефективності управління? Чи несе відповідальність лише Віталій Кличко, і які дії він мав вжити у такій ситуації, Коротко про розповів директор енергетичних програм Українського інституту майбутнього та старший науковий співробітник Інституту Кеннана (Вашингтон, США) Андріан Прокіп.

Відповідальність Кличка – лише часткова

Керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп. Фото: uifuture.org

– Чому столиця виявилася не підготовленою, хто або що є причиною цього? Обстріли є обстрілами, але міська влада повинна була мати розроблений план дій у випадку повного блекауту, але, здається, його не було.
– Важливо розуміти, що реально підготуватися до таких масштабних атак балістичними ракетами надзвичайно складно. Київ – це місто з великими енергетичними потребами, значним обсягом споживання, і жодна енергетична система не була спроектована для таких ударів. Враховуючи наявність у ворога великої кількості засобів ураження, труднощі з їхнім знешкодженням, а також морози, що посилили ситуацію, очікувати на безпроблемну ситуацію не доводилося.
Крім того, існує ряд об’єктивних факторів. Міська влада та Кличко не відповідають за спорудження захисних об’єктів для критичної (в даному випадку енергетичної) інфраструктури. Мер Кличко не несе відповідальності за роботу протиповітряної оборони і не має відношення до кількості ракет, які влучили в Київ останніми місяцями. Звичайно, я не виправдовую мера Кличка і не стверджую, що не можна було зробити більше.

– А які саме дії мала здійснити київська влада, але не зробила цього?

– Зокрема, існують питання щодо недостатнього забезпечення столиці мобільними когенераційними установками. Це обладнання, яке одночасно забезпечує виробництво тепла та електроенергії, і яке могло б бути встановлене на об’єктах критичної інфраструктури – котельнях, об’єктах водоканалу. Оскільки в деяких випадках, при відключенні електроенергії, зупинялося абсолютно все, вся критична інфраструктура. А за наявності цих енергогенераторів, вона б функціонувала. Тобто, кількість працюючих об’єктів могла б бути значно більшою. Проте, варто зазначити, що ця проблема є актуальною не тільки для Києва, але і для багатьох інших міст.

Друге. Активно обговорювалися пересувні котельні, які повинні були підключатися до мереж у випадку аварії на тепломережі. Багато говорилося про наявність таких установок, але виявилося, що їх кількість менша, ніж було обіцяно або очікувалося. Тобто місцева влада та комунальні підприємства не розгорнули необхідну кількість об’єктів розподіленої генерації.

А ситуація з Київводоканалом викликає обурення. Незрозуміло, чому у 2023 році його керівництво заявляло про наявність дизель-генераторів та відсутність перебоїв з водопостачанням у Києві. Але результати виявилися протилежними. Загалом, враховуючи популярність Віталія Кличка за кордоном, він міг би попросити необхідне обладнання для резервного живлення столиці. Проте, повторюю, не можна всю відповідальність за ситуацію в Києві покладати лише на Кличка, оскільки мета ворога – «вимкнути» Київ.

Віталій Кличко міг би перевірити, чи достатньо в столиці електрогенераторів на випадок блекауту. Але цього не було. Фото: ФБ Віталій Кличко

Занадто мало зроблено для автономії

– Зрозуміло, що міська влада не займається захистом об’єктів критичної інфраструктури, таких як енергетичні, але чи мали вони бути готовими до наслідків повітряних атак? Недостатній злив води із систем, проблеми з транспортом, прибиранням снігу – чи можливо було це передбачити?

– Це є недбалість. Існують певні зв’язки між мером та тими, хто безпосередньо відповідає за ці питання. І вони також повинні з’ясувати причини цієї недбалості.

– Тоді висловіться чітко: в чому саме полягає провина Кличка, а в чому – ні?

– Можна сказати наступне: він не несе жодної відповідальності за пошкодження та дефіцит електроенергії та тепла. Однак, він винен у тому, що було зроблено недостатньо для забезпечення необхідної кількості засобів автономної генерації енергії та тепла. Всі ці установки для додаткової генерації для будинків, котельні, про які заявляла міська влада, не були закуплені та встановлені.

– Кличко в своєму останньому інтерв’ю зазначив, що з Києва виїхало близько 600 тисяч людей через важку ситуацію. Чи є це його провиною, чи ні?

– Знову ж таки, Київ – велике місто зі значним споживанням, і забезпечити подачу всього необхідного під час таких масованих атак практично неможливо.

– Але чому, наприклад, Харків в аналогічній ситуації показав кращі результати?

– Тому що він втричі менший за Київ, і там більш ефективно використовували установки додаткової генерації електроенергії та тепла.

Допис Віталія Кличка про те, що наступного тижня Київ отримає від Німеччини дві міні-ТЕЦ. Скрін: ТГ-канал КМДА

В тему

Криза в Києві значно посилила давнє протистояння між місцевою та центральною владою. Ситуація спровокувала публічну критику з боку президента Володимира Зеленського, який акцентував увагу на проблемах з підготовкою міста до надзвичайних обставин.

У Верховній Раді вже лунають заяви про потребу у кадрових змінах та зміні підходів до керівництва столицею. Деякі депутати відкрито заявляють про відповідальність міської влади за наслідки енергетичного колапсу. У політичних колах обговорюються можливі сценарії, за яких Віталій Кличко може втратити посаду мера, якщо ситуацію не вдасться стабілізувати найближчим часом.