Поширити
Головне управління розвідки при Міністерстві оборони України представило характеристики та перелік деталей нового російського безпілотного літального апарату “Герань-5”.
Основні моменти:
- Одна із ключових рис безпілотника “Герань-5” – повна вага при зльоті 850 кг і швидкість польоту 450–600 км/год.
- Ударний БПЛА “Герань-5” має час польоту приблизно 2 години та радіус дії до 950 км.
Новий ударний БПЛА РФ “Герань-5”: специфіка та параметри
На платформі War&Sanctions опубліковано детальний аналіз нового російського ударного безпілотника "Герань-5": інтерактивну 3D-модель дрона, комплектуючі, електронну базу компонентів і головні тактико-технічні дані.
Перші знімки й основні відомості про даний БПЛА військова розвідка розголосила минулого тижня.
Безпілотник схожий на іранський Karrar, велика частина вузлів ідентична подібним вузлам з інших алабузьких "Гераней", а противник розглядає варіант запуску дрона з літака Су-25.
Зараз надається повний технічний опис ворожої розробки.
Ключові особливості "Герані-5":
-
загальна вага при зльоті — 850 кг;
-
швидкість крейсерського польоту — 450–600 км/год, що значно вище, ніж у "Герані-3";
-
тривалість польоту — близько 2 годин;
-
орієнтовна дальність — до 950 км;
-
найбільша висота — 6 км (фактично зафіксоване використання — від 200 м до 3 км).
В якості силового агрегату використовується китайський турбореактивний мотор TELEFLY TF-TJ2000A з тягою 200 кгс (1960 ньютонів).
“Герань-5”
Безпілотник має схожі з іншими "Геранями" компоненти: контролер польоту FCU, інерціальну систему навігації SADRA/MINSOO, супутникову систему навігації "Комета-М12" з 12-елементною CRP-антеною, систему передачі телеметричних відомостей Tracker V3 на базі мікрокомп’ютера Raspberry і 3G/LTE модемів, MESH-модем Xingkai Tech XK-F358 та інше.
Обшивка корпусу, крила та хвостове устаткування зроблені з вуглецевого волокна, силова конструкція – з алюмінієвого профілю і заліза.
Поширити
Для маркування пристроїв росіяни використовують ідентичну для версій "Герані-2" з ракетами Р-60 і ПЗРК експериментальну серію "Е".
Виявлена електронна база компонентів має походження з трьох держав – КНР, США та Німеччини. З повним списком компонентів, їх позначенням і фотографіями можна ознайомитися за посиланням.
Також ГУР надало ще 105 електронних компонентів іноземного виробництва, ідентифікованих у застосованих Росією БПЛА "Герань-2", Zala T-20 і крилатій ракеті класу "повітря-поверхня" Х-32.
Збільшення різноманітності російських засобів ураження, виготовлених за іранськими прототипами, а також продовження використання бази компонентів виробників з держав вільного світу вказує на потребу в посиленні дій щодо блокування доступу країн-агресорів до технологій, підкреслили в ГУР.
Поширити