Поширити Джерело: УНІАН
Росія одержала від Ірану повну технологічну документацію для створення реактивних безпілотників “Гєрань‑5”, які за параметрами швидкості та бойовими властивостями близькі до крилатих ракет і можуть бути запущені з вантажівок і тактичної авіації. Авіаційний фахівець Анатолій Храпчинський пояснив, які вигоди це може принести Росії, з якої причини Москва переходить до таких варіантів і яку загрозу це несе для України.
Головні тези:
- Безпілотники “Герань-5” в РФ, отримані від Ірану, мають бойові характеристики, що наближаються до крилатих ракет.
- Використання БПЛА “Герань-5” може бути небезпечним для України через їх темп та силу в ураженні цілей.
- Росія опиняється в залежності від іранських поставок технології створення реактивних дронів, що може загрожувати безпеці регіону.
Дрон "Герань-5" подібний до крилатої ракети: як з ним воювати
Іран цілком передав Росії технологію розробки безпілотників "Каррар". По суті, ми маємо справу з іранським дроном, який у своїй основі містив здатність перенесення корисного навантаження, його скидання та повернення назад.
Реактивні безпілотники мають аеродинамічний, ракетоподібний вигляд з великими площинами крил та зовнішнім двигуном, що візуально ідентичне до українських ракет "Пекло" та "Фламінго".
У російському використанні цей безпілотник не потребує якихось "вигадливих" способів, його просто застосовують як дрон-камікадзе. Разом з тим за показниками швидкості він майже не поступається крилатій ракеті. Він має змогу розганятися до 800 км/год і переносити до 200 кг корисного вантажу. Це орієнтовно в чотири рази більше, ніж у звичайних ударних БпЛА. Такої ваги достатньо для нанесення ураження по об’єктах на відстані до 1000 км.
Отже, ми маємо справу з черговою крилатою ракетою з боку супротивника. Нам необхідні мобільні ПЗРК та системи, які наводяться на тепловий слід.
Поширити
В Ірані зараз існує серйозна політична проблема. У разі зміни влади і скидання поточного режиму, співпраця Тегерана з Москвою, скоріш за все, відчутно зменшиться або зовсім припиниться.
Передаючи Росії технологію "Шахедів", Іран не надав всіх важливих елементів виробництва. Частину найважливіших деталей він і далі постачає сам, а в обмін отримує від Росії бойовий досвід у застосуванні озброєння та можливість покращувати власні розробки. Фактично Москва і надалі залишається залежною від іранських поставок.
Раніше головний акцент РФ робився саме на стратегічній авіації. Літаки піднімалися в повітря і відразу випускали велику кількість ракет. Сьогодні їх ресурс вичерпаний приблизно на 80%. Разом з тим тих 20%, що залишилися, їм вистачить ще на декілька років війни. При цьому в Росії розуміють, якщо почнеться велика війна, стратегічна авіація їм знадобиться, тому її намагаються зберегти.
Власне тому їм потрібна ракета, здатна летіти з-під крила на велику відстань. "Герань-5" або "Каррар" — це дешева зброя.
Поширити
Росія значно поліпшила ударні "Герані" та забезпечила їх зв'язком для незалежного знаходження координат.
Зокрема, на території Білорусі розгорнута мережа мобільних веж та радіомаяків, які безпілотники використовують як навігаційні орієнтири. Це принцип, схожий до авіаційної навігації за радіомаяками, коли GPS не є критично необхідним. Такий спосіб став відповіддю на безперервну боротьбу з нашими засобами радіоелектронної протидії.
Тому "Герані-5" — це більше про спрощення в питаннях використання крилатих ракет і одночасно збільшення можливостей.