«Рамштайн» і атака російських дронів по Польщі: нерішучість НАТО може коштувати Великої війни

«Рамштайн» та російські безпілотники над Польщею: вагання Альянсу можуть призвести до глобального конфлікту 10.09.2025 17:00 Укрінформ Під час ювілейного саміту Рамштайн все відбувалося за планом, але вночі Кремль ризикнув, перевіряючи стійкість НАТО. Тепер Альянс змушений відповісти – ціна бездіяльності досягла критичної позначки.

Коли 9 вересня у Лондоні міністри оборони країн-союзників на 30-му форматі «Рамштайн» підкреслювали непохитну солідарність із Україною, російське керівництво готувало зухвалий удар по основі європейської безпеки. У ніч на 10 вересня десятки ударних дронів вторглися у повітряний простір Польщі – держави НАТО та ЄС. Це не дрібна провокація чи випадковість. Це свідомий стратегічний виклик, кинутий усій західній спільноті. Чи стане це точкою неповернення? Москва підвищила ставки, тестуючи реальність «червоних ліній» Альянсу. Тепер реакція – або її відсутність – визначить не лише подальший хід війни, а й майбутнє Північноатлантичного союзу.

Лондонський саміт «Рамштайн»: ключові моменти

На тридцятій зустрічі Контактної групи з оборони України, яка вперше відбулася у Лондоні, учасники наголосили на пріоритетах: перемога України та гарантії стабільного миру. Основну увагу приділили посиленню двох критичних напрямків – протиповітряної оборони та далекобійних систем ЗСУ.

Німеччина продемонструвала лідерську позицію, оголосивши про передачу Україні перших пускових установок Patriot та запуск ініціативи «глибокого удару». Міністр оборони Борис Пісторіус заявив: «У межах цього проєкту ми уклали контракти з українськими виробниками на 300 млн євро для постачання тисяч далекобійних дронів». Цей крок спрямований на розвиток власного виробництва озброєнь в Україні, до фінансування якого закликали долучитися інших партнерів.

Велика Британія, як організатор зустрічі, також заявила про рішучі дії. Міністр оборони Джон Гілі повідомив про фінансування тисяч одноразових ударних дронів британського виробництва для України протягом року. Він також наголосив на успіхах 50-денної кампанії, під час якої Україна отримала мільйони набоїв та десятки тисяч снарядів. Звертаючись до Путіна, Гілі заявив: «Ваші дії лише зміцнюють нашу єдність з Україною та прискорюють нашу допомогу».

Зустріч у форматі “Рамштайн” (Лондон, 9 вересня 2025 року)

Підсумовуючи зустріч, міністр оборони України Денис Шмигаль підкреслив, що підтримка зростатиме. Він оприлюднив ключові зобов’язання союзників:

• ЄС виконав 80% від обіцяних 2 млн боєприпасів та готує фінансовий пакет на мільярд євро.
• Норвегія виділяє 8 млрд доларів на 2026 рік.
• Канада направляє 500 млн на ініціативу PURL та 220 млн на українські дрони.
• Нідерланди надають 1,2 млрд євро до кінця року та інвестують у проєкти глибоких ударів.
• Польща готує новий пакет допомоги, включаючи 10 тисяч снарядів калібру 155 мм.

Шмигаль також зазначив критичну потребу в додаткових системах ППО, що підтвердили подальші події.

«Акт агресії»: безпрецедентний напад на державу НАТО

Під час лондонських переговорів Росія здійснила пряму атаку на Альянс. У ніч на 10 вересня російські дрони «Shahed» порушили кордони Польщі.

Важливо відзначити: це був спланований маневр із заздалегідь визначеними цілями на польській території.

Польща негайно підняла винищувачі F-16, до яких приєдналися нідерландські F-35. Повітряний простір над ключовими містами закрили, а мешканців східних регіонів відправили до сховищ. Частину дронів знешкодили, але уламки пошкодили житлові будинки.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск охарактеризував подію як «акт агресії». Військове командування підтвердило російське походження дронів. Це перший випадок, коли сили НАТО знищили загрозу у повітрі союзника після початку повномасштабної війни.

Дональд Туск та Марк Рютте

Раніше Польща ніколи не збивала російські цілі та уникала прямої звинувачливої риторики. Цього разу ситуація змінилася.

Генсек НАТО Марк Рютте похвалив «швидку та професійну» реакцію на порушення. Північноатлантична рада провела засідання за статтею 4, засудивши «безвідповідальні дії» Росії. Однак цієї відповіді може бути недостатньо для стримування подальших провокацій.

Світова реакція: солідарність словами, обережність діями

Напад на Польщу виявив розбіжності у сприйнятті загрози серед союзників. Деякі закликали до рішучих кроків, інші обмежились дипломатичними заявами.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що російська агресія загрожує всім сусіднім країнам, і запропонував створити спільну систему ППО. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга попередив, що млява реакція спровокує нові атаки.

Єврокомісар Кая Каллас заявила: «Все вказує на навмисність атаки». Німецький депутат Родеріх Кізеветтер закликав припинити «марні розмови про мир» і надати Україні ракети Taurus. Американський конгресмен Джо Вілсон назвав інцидент «військовим злочином».

Президент Франції Еммануель Макрон та італійський міністр Антоніо Таяні засудили атаку, але утримались від конкретних пропозицій.

Стратегічні цілі Кремля: п’ять причин атаки

Експерти виділяють п’ять ключових цілей російської провокації:

Аналітик Ігаль Левін додав, що метою могли бути американські військові в Жешуві, що стало б сигналом адміністрації Трампа.

Дезінформація про «український РЕБ»: чому це маніпуляція

Російська пропаганда поширювала версію про те, що дрони були українськими, які «збились з курсу». Експерт Олександр Коваленко пояснив, що маневрування дронів свідчить про навмисність атаки. Він також повідомив, що українська ППО знищила частину дронів до їх входу в польський простір.

РЕБ “Буковель” Тест для НАТО: що вирішить майбутнє Альянсу

«Ця атака змінила сприйняття конфлікту», – заявив експерт Микола Княжицький. Військовий аналітик Кирило Сазонов критикує початкову реакцію НАТО як «недостатню» та застерігає, що бездіяльність спровокує нові атаки.

Експерт Олексій Копитько наголошує, що рішення залежить від політичної оцінки: чи визнати атаку навмисною. Він пропонує відповісти «ненавмисним» знищенням російських літаків.

Фінальний акорд

Атака на Польщу після саміту «Рамштайн» – це кінець ілюзій про «локальний конфлікт». Кремль демонструє готовність до ескалації, випробовуючи волю Заходу. Відсутність рішучої відповіді стане сигналом для нових провокацій, що може призвести до глобального конфлікту. Тепер НАТО має довести свою здатність захищати союзників – від цього залежить майбутнє Альянсу та України.

Мирослав Ліскович. Київ

НАТО Польща Україна ЗСУ Росія Війна Дрон Війна з Росією ППО Зустріч Рамштайн Повітряна атака

Источник: www.ukrinform.ua