Ігор Самусенков, 16 років, гросмейстер: Змужніння прийшло до мене швидше за ровесників.

Фото: fide.com

16-річний Ігор Самусенков – винятковий обдарування та перспектива українських шахів. Він є наймолодшим гросмейстером у світі, отримавши це звання у 14-річному віці. Атлет продовжує активно здобувати перемоги й нещодавно (у жовтні 2025 року) здобув «золото» у командному заліку на Європейському командному чемпіонаті у Батумі. У бесіді з Коротко про спортсмен поділився тим, що його драйвить та надихає, як дає раду напрузі під час важких ігор з конкурентами світового рівня та про власну заповітну мрію.

Вже не думаю про те, що став наймолодшим гросмейстером

– Ігоре, збірна України з шахів стала тріумфатором Європи. Це трапилось багато в чому завдяки вашій майстерності. Що для вас означає ця звитяга?

 – Ми справді з командою дуже класно впорались. Для мене цей виграш дуже багато важить, як і для нашої держави та вболівальників. До того ж, для мене це був дебютний досвід виступів за збірну.

– Що вам допомогло у вирішальному двобої?

– Головним було – зберігати спокійний розум і не надавати партії надмірної важливості, щоб було легше. Хоча, безперечно, все одно «були хвилювання».

– Як відзначали свою перемогу?

 – Найсуттєвіше – це емоції, яких було дуже багато. Поспілкувалися один з одним, а також майже відразу вирушили на променад з командою. А родзинкою на торті, звісно, була церемонія нагородження, де звучав наш гімн.

– Які завдання ставите перед собою надалі?

– Найближча – досягти позначки 2600 (рейтинг у шахах, зараз у Ігоря його актуальний рейтинг – 2572), і так поступово підійматися вгору.

– Ви наймолодший гросмейстер в історії. Що для вас значить це звершення?

– Я став наймолодшим діючим гросмейстером у 14 років у 2023 році. Безсумнівно, це дуже приємно, але, якщо відверто, вже не особливо думаю про це, оскільки це в минулому.

– Як ви даєте раду з тим, що від вас всі постійно очікують блискучих результатів?

– Намагаюсь про це не замислюватися. Як атлет, я усвідомлюю, що це не дуже просто, тому що глядачам іноді все завжди виглядає збоку дуже легко. Але головне, що я знаю, що це не так, і все досягається великою працею. Тому намагаюся фокусуватися на своєму вдосконаленні.

– Як ви тренуєте увагу та психологічну витривалість? Адже деякі поєдинки можуть бути дуже тривалими й напруженими. Що допомагає вам зберігати зосередженість?

 – З досвідом гри в шахи протягом 10 років це сприймається як належне. Хоча, звичайно, іноді сил може бути під кінець партії не надто багато. Тому вважаю дуже важливим мати добру фізичну підготовку.

Збірна України стала чемпіоном Європи-2025. Багато в чому завдяки Ігорю. Фото: fide.com

Розраховую на стратегічну та витривалу гру

– Чи траплялись дні, коли грати не кортить? І як у такі моменти ви повертаєте собі бажання перемагати знову?

– Трапляються такі випадки. Хоча майже щодня я так чи інакше займаюся шахами. Мабуть, у такі моменти найкраще взяти деяку перерву. І коли повернеться жага, знову почати працювати. Дуже важливо займатися чимось серйозним з охотою.

– Якось ви промовили таку фразу: «Шахи – дзеркало вдачі». Що можете сказати про свою вдачу? Що ваш стиль гри може розповісти про вас?

 – Мій характер можна зобразити як незворушний і глибокий – тому й шахи почасти це відображають. Більше я покладаюсь на стратегічну та витривалу гру. Хоча як у шахах, так і в житті вважаю себе різностороннім.

– Як ви прийшли у шахи? Пам’ятаєте свої початкові партії?

– В основному я прийшов у шахи через те, що мій батько ними захоплювався в дитинстві. Про свої перші партії я пам’ятаю лише те, що вони були зіграні з ним.

– Що дає більше в плані особистого прогресу – поразка чи перемога?

 – Це з якого ракурсу подивитися. Можна отримувати користь з обох: перемога додає наснаги, але водночас може трохи розслабляти, а поразка може бути прикрою, але давати стимул зробити висновки, щоб стати кращим. Важливо прагнути брати якомога більше корисного з обох ситуацій.

– Скільки годин на день ви присвячуєте шахам?

– Переважно в день витрачаю по 4–6 годин на заняття шахами, але буває по-різному.

– Як проводите дозвілля, коли ви не за шахівницею?

– Намагаюсь зробити щось корисне. Люблю різні види спорту, спілкування з товаришами та прогулянки.

Шахи – це про боротьбу із собою

– Який ви без камер, без дошки, без поглядів фанів?

 – Напевно, більш невимушений.

– Ви стали гросмейстером у такому віці, коли більшість думає про розваги, релакс, вечірки. Як це вплинуло на вас як на особистість?

– Я вважаю, що я став більш зрілим раніше, ніж більшість моїх ровесників. Але при цьому я намагаюся виділяти час різним сферам життя, тому що хочу бути цікавий людям як особистість, а не тільки як спортсмен.

– Ви досягли значного успіху в спорті у дуже юному віці. Але все ж таки, ким бачите себе через 10 чи 15 років? Будете ще грати? Знайдете для себе сенси та мотиви?

– Через 10–15 років все ще бачу себе професійним спортсменом і хочу досягти багатьох вершин. Шахи я вже обрав як справу свого життя. Думаю, що за бажання мотивацію можна знаходити майже завжди, вважаю, що з цим аспектом у мене все гаразд.

– Як ви сприймаєте для себе шахи? Для вас це про що? Це гра проти опонента? Чи це більше про боротьбу із собою?

 – Це більше про боротьбу із собою, дуже важливо розуміти себе, свої сильні та слабкі сторони. Хоча, звичайно, ми також підлаштовуємося під суперника, його стиль, дебютний вибір і так далі.

– Що ви відчуваєте, коли перемагаєте? Які це емоції та роздуми?

– Перемога – це найприємніше, що можна відчувати у спорті. Тоді дійсно почуваєшся добре і ще більш натхненним на нові звершення.

– Що потрібно для того, щоб переграти суперника, який набагато сильніший і досвідченіший за вас?

– Потрібно бути впевненим у собі й не зосереджуватися на тому, хто сидить напроти тебе.

– Про що ви мрієте зараз?

 – Найбільше я хочу, щоб у нашій рідній країні запанував мир. А в особистому плані хочу продовжувати займатися своєю улюбленою справою та бути щасливим.

Источник: kp.ua