Фото: facebook.com/serhiy.sapiha Підпишіться на нас в Google додати зараз
Те, що природа плекає майже три десятиліття, людина винищує за лічені хвилини. У Карпатах триває масовий збір ісландського моху. Чому попит на цей лишайник не вщухає, яку шкоду спричиняє його надмірне вилучення та чи можливо покласти край безжальному знищенню Карпат – дізнайтеся з матеріалу Коротко про.
Ліки віком понад 300 років
«Продам мох, зібраний з верховин полонин, що лікує недуги легень, кашель, сухоти». Такі оголошення часто можна побачити на популярних інтернет-майданчиках. Продається так званий ісландський мох (наукова назва – цетрарія ісландська, лат. Cetraria islandica) – рослина, яка насправді є лишайником. За своєю суттю, це симбіотичний організм, що об’єднує гриб та клітини водоростей. Ісландський мох зростає лише там, де повітря незабруднене, а природа майже не торкалася рук людини.
У Карпатах цетрарію ісландську можна відшукати на високогірних луках, кам’янистих схилах та серед хвойних лісів. Це добре відомо горе-підприємцям, які вигрібають лишайник металевими граблями, пакують у великі мішки та реалізують.
Попит на цей мох існує вже кілька століть. Перші письмові свідчення про використання цетрарії як лікувальної сировини сягають XVII століття. Лишайник містить компоненти, що полегшують кашель, а також уснінову кислоту, відому своїми антибактеріальними властивостями.
У середньовіччі з моху готували різноманітні відвари та настоянки. Нині його застосовують у виготовленні сиропів від кашлю, пастилок для горла, лікувальних чаїв, біологічно активних добавок та косметичних засобів.
Прихильники народної медицини вважають ісландський мох майже універсальним засобом від усіх недуг, від застуди до проблем з чоловічою силою. Саме тому заготівельники активно скуповують цей дар природи. За кілограм очищеної та відсортованої сировини пропонують від 100 грн, а після обробки його вартість зростає в рази.
Ісландський мох- це лишайник, симбіотичний організм, що складається з тіла гриба та клітин водорості. Фото: uk.wikipedia.org
Здирають металевими граблями
Заради швидкого прибутку люди часто не замислюються над шкодою, яку завдають довкіллю. Цетрарія ісландська росте надзвичайно повільно. За оцінками фахівців, для формування лише десятисантиметрового кущика лишайника в суворих умовах високогір’я потрібно близько 30-40 років. Іронія полягає в тому, що людина витрачає менше часу на знищення цього лишайника, ніж на випивання чашки кави.
До того ж, заготівельники не обрізають її вручну. Найчастіше вони рухаються схилами з металевими граблями, буквально здираючи рослинний покрив. Разом із цетрарією відривається верхній шар ґрунту, інші види мохів і лишайників, молоді паростки. Під граблі потрапляють ще й види, занесені до Червоної книги, зокрема сон-трава. Після такого «збирання» на схилах залишаються лише каміння та смуги голої землі.
– Люди думають, що збирають лише лікувальну сировину, а насправді вони руйнують природне угруповання, яке формувалося десятиліттями, – пояснює еколог Ілля Кравчук у коментарі Коротко про. – Коли природний килим моху зникає, починає руйнуватися вся екосистема. Дощі швидше змивають тонкий родючий шар, вітер видуває ґрунт, а відновлення високогірних ділянок триває десятиліттями.
За кордоном збір дикорослих лишайників суворо контролюється. На природоохоронних територіях він заборонений або дозволений лише за наявності спеціальних перепусток та під наглядом природоохоронних служб.
В Україні влада також намагається контролювати збирачів ісландського моху. Лишайник давно зафіксований у Зеленій книзі України, тому його збір чітко регламентується законом. Для власного споживання дозволено зібрати не більше 2 кг моху. Для комерційної заготівлі необхідно придбати в найближчому лісництві так званий лісовий квиток. Такий дозвіл потрібно оновлювати щороку. Щоб отримати лісовий квиток, слід написати заяву та внести рентну плату до місцевого бюджету (суму слід уточнювати у лісництві).
Втім, за словами екологів, далеко не всі заготівельники мають відповідні дозволи. Саме тому в горах регулярно проводять рейди. За незаконний збір цетрарії передбачено штраф від 425 до 850 грн. Також доведеться відшкодувати збитки, завдані природі.
Горе-бізнесмени вигрібають мох металевими граблями, пакують у великі мішки і продають. Фото: ФБ Турінформ Закарпаття
Карпати під ударом не лише через мох
Незаконне збирання ісландського моху – це лише одна з численних проблем, з якими стикаються Українські Карпати сьогодні.
Останніми роками екологи все частіше говорять про неконтрольований розвиток гірського туризму.
– Однією з найсерйозніших проблем Карпат наразі є джипи та квадроцикли, які пересуваються територіями, де транспорт взагалі не повинен з’являтися, – зазначає начальниця відділу еколого-освітньої роботи Карпатського національного природного парку Уляна Абрам’юк, спілкуючись із Коротко про. – Вони руйнують ґрунти та полонини. Це справді глобальна проблема для наших Карпат, з якою необхідно боротися.
Окремою темою стали масштабні проєкти зведення вітрових електростанцій на гірських хребтах. Прихильники цих проєктів наголошують на розвитку «зеленої» енергетики, проте екологи застерігають: прокладання доріг, робота важкої техніки та встановлення турбін можуть призвести до фрагментації природних оселищ, вплинути на шляхи міграції птахів і назавжди змінити високогірний ландшафт.
До цього додаються незаконні вирубки лісу, засмічення туристичних маршрутів, хаотична забудова гірських схилів та кліматичні зміни.
Усі ці проблеми демонструють, наскільки вразливими є Карпати. Адже велика екологічна катастрофа складається саме з таких, на перший погляд, «незначних» втрат, як, наприклад, знищення ісландського моху.